-4 Київ
Справжній посередник має домагатися, щоб обидві сторони відчували його нейтральність і підтримку, але з розшифрувань телефонних розмов стає зрозуміло, що Віткофф просував те, що вигідно Москві, на шкоду Україні та Європі, ідеться в публікації.
Мало того, Віткофф фактично підказував Кремлю, як зірвати запланований візит президента України Володимира Зеленського до Білого дому 17 жовтня. Цей візит був важливим, оскільки на той момент здавалося, що Дональд Трамп може почати чинити тиск на Росію заради поступок і просування до миру.
На пораду Віткоффа Ушаков мав організувати дзвінок Путіна Трампу до приїзду Зеленського. Під час розмови Путіну пропонували похвалити Трампа за його "визначні успіхи" в досягненні перемир'я в Газі й повідомити, що сторони нібито обговорюють аналогічну угоду з 20 пунктів щодо України і що Росія відкрита до цього. Так і сталося: Путін зателефонував, Трамп відреагував позитивно, і імпульс до ймовірної зміни американської політики невдовзі зник.
Якби Віткофф діяв у межах погодженої стратегії адміністрації чи паралельно тісно взаємодіяв з українською стороною, його поведінку можна було б сприйняти як цинічну, але продуману дипломатію, пише автор. Однак факти вказують на протилежне: він допомагав Кремлю впливати на позицію Білого дому, діючи проти інтересів України.
У підсумку його манера роботи перетворила дипломатичні зусилля щодо завершення війни на хаотичне шоу. Це також пояснює плутанину у Вашингтоні після витоку його плану з 28 пунктів. Незрозуміло, хто його автор – США чи Росія. Держсекретар Марко Рубіо в різний час висловлював обидві версії.
Ще одна злита розмова, цього разу між Ушаковим і переговорником Путіна Кирилом Дмитрієвим, продемонструвала, що Кремль сприйняв ініціативу Віткоффа як шанс викласти свої максимальні вимоги й оформити їх у вигляді документа, який потім американці могли б узяти за основу.
Проте навіть цей провал може бути на користь, вважає автор. Тепер, коли походження плану стало прозорішим, адміністрація США має шанс зайнятися справжнім посередництвом. На відміну від Путіна, Україна справді хоче закінчення війни й заради цього готова на поступки. Головне питання – як перетворити цей план на реальну мирну угоду, а не на інструмент реалізації російських воєнних цілей, ідеться у статті. Імовірно, для цього потрібно прибрати деякі пункти, включно з темою членства України в НАТО й обмеження чисельності її армії.
Головна проблема – територія. Відведення українських військ з укріплених позицій на Донбасі можливе лише за наявності чітких гарантій безпеки демілітаризованої зони й усієї лінії фронту. Це потребувало б відведення важкого озброєння й розміщення значних міжнародних сил, але цих заходів у плані Віткоффа не передбачено.
Головне, що продемонстрували контакти Віткоффа із Кремлем, – він або не розуміє, або не бажає розуміти, що потрібно для міцного миру і збереження України як суверенної держави, чим сам його план формально і прикривається, наголошують у публікації. Якщо Трамп замість нього доручить ведення переговорів тим, хто дійсно розуміється на питанні, шанс на справжню мирну угоду, про яку він говорить, ще залишається, пише автор.
