Столтенберг відповів на умови Ердогана щодо членства Швеції в НАТО

Світ

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що підтримує амбіції Туреччини стати членом Євросоюзу за умови дотримання Анкарою зобов'язань, ухвалених на саміті Альянсу 2022 року. Про це він заявив 10 липня на пресконференції у Вільнюсі, яку пресслужба блоку транслювала в YouTube.

Так він прокоментував ранкову заяву турецького президента Реджепа Ердогана про те, що Анкара погодить вступ Швеції в НАТО лише після прийняття його країни в Євросоюз.

Столтенберг нагадав, що на зустрічі лідерів країн-учасниць у Мадриді минулого червня Швеції висунули конкретні вимоги для вступу в Альянс і їй "фактично вдалося зробити дуже багато".

Генсек зазначив, що кілька тижнів тому обговорював з Ердоганом цю тему і розмова була конструктивною.

"Ми поговорили про важливість введення постійного механізму, встановленого Швецією, Фінляндією і НАТО. І була зустріч кілька днів тому у Брюсселі. Дійсно, прогрес очевидний. Сьогодні будуть ще інші переговори", – сказав він, додавши, що "є всі перспективи, щоб ухвалити правильні рішення" щодо членства Швеції в оборонному блоці.

Про те, що вступ Швеції в НАТО стане можливим лише після того, як Туреччину приймуть у члени ЄС, Ердоган заявив 10 липня в аеропорту перед вильотом на саміт НАТО у Вільнюс.

"Спочатку відкрийте шлях для вступу Туреччини в ЄС, а ми потім "розчистимо дорогу" для заявки Швеції [в НАТО] так само, як це зробили у випадку з Фінляндією", – сказав він.

Контекст

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Північноатлантичний союз ухвалив рішення про запрошення Фінляндії і Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо вона не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і зараз процес загальмував.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
Анкара була проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявок, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
4 червня у Стамбулі Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.