Агентство Reuters заявило, що біля центральної мечеті Стокгольма чоловік виривав сторінки з Корану, витирав ними своє взуття, потім поклав туди бекон і підпалив.
За цим спостерігало приблизно 200 людей. Один із тих, хто протестував проти спалювання Корану, спробував кинути камінь, його затримала поліція.
За даними агентства, чоловіка звинуватили в агітації проти етнічної чи національної групи.
Reuters нагадало, що шведська поліція давала дозвіл на проведення акції протесту зі спалюванням Корану.
Ердоган назвав подію "антиісламською провокацією" і заявив, що "реакція Анкари на те, що сталося в Стокгольмі, буде гранично жорсткою і цей курс триватиме аж до того моменту, коли на Заході почнуть демонструвати рішучість у боротьбі з проявами ісламофобії й тероризму".
"Ображання переконань мусульман не має нічого спільного зі свободою вираження. Ми рано чи пізно змусимо певні кола на Заході визнати цей факт", – цитує "Анадолу" президента Туреччини.
Видання Aftonbladet писало, що організатор акції – 37-річний уродженець Іраку Салван Моміка, він закликав Швецію "прокинутися" і заявляв, що демократія в небезпеці.
Контекст
Акція протесту у Стокгольмі відбулася на тлі спроб Швеції вступити в НАТО, для цього Стокгольму необхідно здобути підтримку Анкари.
Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії і Швеції до членства в НАТО. Фінляндія стала його членом 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і зараз процес зупинився.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
Анкара виступала проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявок, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
4 червня у Стамбулі генсекретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.