"Світопорядок, за якого долю людства вершить лише п'ять країн, недієздатний. Усеосяжне реформування Ради ООН украй необхідне", – сказав президент Туреччини.
Водночас він висловив упевненість у тому, що Україна й країна-агресор Росія можуть встановити "справедливий мир".
За його словами, досягнення цієї мети "надасть сторонам гідний вихід із ситуації, яка склалася, і виведе регіон із виру, у який його втягнули".
Постійними членами Ради Безпеки ООН, які мають право вето, є США, Великобританія, Франція, Китай і РФ.
Контекст
Росія посідає місце СРСР серед постійних членів Ради Безпеки ООН і має право вето. Цим вето Росія постійно користується для блокування рішень, зокрема щодо резолюцій про російську агресію проти України.
Право Росії бути правонаступницею СРСР в органах ООН ставлять під сумнів. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця пояснював, що РФ – єдина держава, яка обійшла процедуру прийняття в ООН і Радбез ООН.
З 1 квітня 2023 року Росія в порядку ротації на місяць прийняла головування в Раді Безпеки ООН. Кислиця заявляв, що в разі, якщо члени Радбезу ООН допустять головування Росії, то 1 квітня стане "найсумнішим днем в історії ООН після російського вторгнення".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав "ляпасом міжнародній спільноті" головування держави-агресора в Раді Безпеки ООН.
The Guardian 31 березня писала, що США, Великобританія та Франція можуть знизити рівень свого представництва в Раді Безпеки ООН на час головування Росії. Але бойкоту або інших форм протесту, за даними видання, не планують.
+5 Київ
