Тишкевич: В Україні вже відчутний вплив Туреччини

Вплив Туреччини в Україні можна простежити за її програмами військово-технічної співпраці та підтримки кримських татар, сказав політичний аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич в інтерв'ю "Телеграфу" 16 лютого.

На думку експерта, Туреччина стала регіональною супердержавою і поширює зони впливу на сусідні держави як домінантна сила або як одна із сил.

Тишкевич нагадав, що в Україні відчутний явний вплив Росії, Євросоюзу і США.

"І вже відчутний вплив Турецької Республіки. Не варто забувати про програми Туреччини з підтримки кримських татар, які не завжди погоджено з Києвом, про військово-технічну співпрацю. У стратегії нацоборони України як стратегічних партнерів названо Туреччину й Азербайджан. Важливо зрозуміти, що зовнішню політику визначає баланс зовнішніх впливів або бажання змінити цей баланс", – пояснив він.

Після подій у Нагірному Карабасі, де Азербайджан за підтримки Туреччини відвоював у Вірменії частину території, панівне становище Туреччини в регіоні нікого не дивує, його сприймають як належне, упевнений Тишкевич.

"Як то кажуть, Росія посунулася. Або її посунули. Туреччина входить зі своїми інтересами в Туркменістан, намагається увійти в Казахстан. Вона активна в Сирії, Лівії, країнах арабського світу. Тож опублікований прогноз – не щось нове, а лише окреслення напрямків експансії турецьких інтересів. Куди б я додав іще Румунію, Болгарію, Угорщину. Турки не приховують, що одне із пріоритетних завдань – домінування в Чорноморському регіоні", – підкреслив аналітик.

З огляду на те, що на території України, включно з окупованим Кримом, є турецький вплив, наївно вважати, що Анкара відмовиться від подальшого посилення своїх позицій. Для України це не буде загрозою за грамотної політики держави, сказав експерт.

"Підкреслюю, що зовнішня політика держави – баланс інтересів і впливу партнерів країни. Поява потужного центру сили, яким стає Туреччина, – це додаткова точка балансування для України. Відхід від розтяжки між умовним Заходом і умовним Сходом. Замість бінарного вибору (якщо ми домовимося з ЄС, то посилюється агресивна політика з боку РФ, якщо зближуємося з Росією, погіршуються стосунки на західному напрямку), у разі появи Туреччини як окремої сили нам відкривається поле для складніших маневрів із погляду захисту національних інтересів", – пояснив Тишкевич.

За його словами, прогнози щодо посилення впливу Туреччини можна простежити за двома напрямами.

"Перше – пограти в дитячий садок і образитися на намальовані карти. Друге – проаналізувати ситуацію, зробивши правильні висновки. А саме – подивитися, де Туреччина посилюватиме й формуватиме програми, політики, щоб це посилення відбувалося відповідно до інтересів України (принаймні на нашій території). Якщо військово-технічна співпраця – потрібно розвивати взаємовигідну. Якщо стосовно Криму – проводьмо спільну політику щодо кримських татар, координуймо підходи. Якщо Туреччина посилює вплив в Азербайджані, Грузії, Румунії, Україні треба використовувати спільні інтереси та проєкти, не допускаючи конфліктних ситуацій із цими країнами. Або з огляду на наявний конфлікт за турецької підтримки і посередництва", – підкреслив він.