+11 Київ
Віталій і Владислав Кузнєчики з білоруського міста Вітебська вже більше ніж три місяці живуть на території посольства Швеції в Мінську. Вони прибули до диппредставництва 11 вересня, щоб просити політичного притулку, пише портал TUT.BY 15 грудня.
Юрист зі Швейцарії Вадим Дроздов повідомив порталу, що 12 листопада 2020 року одержав повідомлення від Управління верховного комісара з прав людини ООН. У ньому Комітет проти тортур відмовив владі Швеції зняти тимчасові заходи. Вони зобов'язували утриматися від дій, які можуть призвести до затримання Віталія та Владислава в Білорусі.
Це означає, що Віталій і Владислав можуть і далі залишатися на території посольства, пише портал. Коментарів журналістам Кузнєчики не дають, кажуть, що в цьому немає сенсу і у них усе добре.
У день їхнього прибуття під посольство дверей їм не відчинили. Шведські дипломати сказали тоді, що не надають політичного притулку. Тоді батько і син перестрибнули через паркан. Відтоді чоловіки перебувають на території диппредставництва, чекаючи урегулювання їхньої ситуації.
За їхніми словами, 6 вересня у Вітебську відбувалися акції протесту, учасників жорстко затримували силовики. Кузнєчикам удалося уникнути затримання.
"Ми пішли, але розуміли, що може бути переслідування. Ми своєї сім'ї не бачили, телефони відразу вимкнули й залишилися у знайомих", – говорив Владислав.
Сина і батька пізніше обвинуватили за ст. 364 Кримінального кодексу Білорусі (насильство або загроза застосування насильства щодо співробітника органів внутрішніх справ). Обвинуваченими вони стали ще 15 вересня, а їхній адвокат дізнався про це тільки 2 листопада від місцевого юриста.
Скільки ще Кузнєчики пробудуть на території посольства і як можна вирішити їхнє питання, поки невідомо.
Схожа ситуація трапилася в Азербайджані. Правозахисник Емін Гусейнов, відомий своєю критикою режиму президента країни Ільхама Алієва, переховувався від влади в посольстві Швейцарії, повідомляло ВВС. У серпні 2014 року його обвинуватили в незаконному підприємництві й ухиленні від сплати податків, відтоді він переховувався в будівлі посольства і говорив, що його переслідують із політичних мотивів.
Швейцарія вела переговори з Азербайджаном кілька місяців, щоб домогтися безперешкодного вивезення правозахисника. У червні 2015 року він покинув країну літаком швейцарського міністра.
З 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасникі мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 19 листопада домовилися активізувати роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі. Його мають затвердити 16 грудня, під санкції потраплять 29 фізичних осіб і сім організацій.
