Оголошуючи рішення КС, голова суду Петро Міклашевич заявив, що санкції ЄС "і деяких іноземних держав" суперечать положенням Статуту ООН, "якими встановлено механізм застосування превентивних та примусових заходів проти держави лише за рішенням Ради Безпеки ООН із метою підтримки міжнародного миру та безпеки".
"Конституційний суд вважає, що ухвалені Європейським союзом та деякими іноземними державами документи щодо окремих фізичних та юридичних осіб Білорусі створюють певні складнощі в діяльності суб'єктів господарювання в різних галузях економіки, ускладнюють реалізацію соціально-економічних, громадянських прав та свобод громадян, передбачених конституцією Республіки Білорусь, та основними міжнародними правовими актами, що зрештою зачіпає національні інтереси Білорусі", – сказав він.
Контекст
2 грудня 2021 року США, Євросоюз, Канада та Великобританія синхронно ввели новий пакет санкцій через міграційну кризу на кордоні Білорусі та країн Євросоюзу. Крім того, США, ЄС, Великобританія та Канада висунули вимогу, щоб "режим [Олександра] Лукашенка [який вважає себе президентом Білорусі] негайно й повністю припинив організацію незаконної міграції через кордон із Євросоюзом", а також закликали звільнити майже 900 політичних ув'язнених у Білорусі.
Перед цим протягом 2020–2021 років ЄС ввів проти Білорусі чотири пакети санкцій за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів, а також за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську: три торік, і один – цьогоріч. За підсумками цих санкцій у списку, як повідомляє "Немецкая волна", опинилося 166 фізичних осіб, зокрема сам Лукашенко, а також 15 установ та підприємств.
До одного з європейських санкційних пакетів приєдналася Україна.
МЗС Білорусі пообіцяло "жорстку асиметричну відповідь" на санкції ЄС, заявивши, що країну "демонізують".
14 грудня Лукашенко підписав закон про кримінальну відповідальність за заклики ввести проти країни санкції.