За її словами, Веремейчика затримали у В'єтнамі 13 листопада 2024 року й уже наступного дня доправили в Білорусь.
"Белсат" повідомив, що Веремейчик захищав Україну із 2022 року, а після смерті іншого добровольця, Івана Марчука (Бреста), покинув Україну. За однією з версій, пізніше він не зміг повернутися через заборону, нібито пов'язану з конфліктом Веремейчика з колишнім командуванням полку Калиновського.
Згідно з інформацією журналістів, Веремейчик, його дружина й неповнолітня донька приїхали в Литву, але залишилися там тільки жінки.
Департамент державної безпеки Литви став вважати білоруса загрозою національній безпеці – раніше він був офіцером білоруської армії, – і Веремейчик дістав заборону на перебування в Європейському союзі.
Після цього Веремейчик вирушив до Грузії, а в січні 2024 року – до В'єтнаму.
Правозахисний центр "Весна" повідомив 1 грудня 2025 року, що разом із Вермейчиком у Мінському міському суді вирок зачитали ще одному колишньому бійцю полку Калиновського, Василеві Гречихо, якого навесні затримали "за невідомих обставин" у нібито болотистій місцевості.
"Загалом калиновців обвинуватили за 12 статтями Кримінального кодексу. У підсумку Василя Гречихо засудили до п'яти років колонії, а Василеві Веремейчику призначили 13 років колонії", – написала "Весна".