У Держдуму РФ внесли законопроєкт про репатріацію, який дасть змогу громадянам України та Білорусі отримати російський паспорт 

Проєкт закону в нижню палату російського парламенту 11 червня вніс перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції, зв'язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін.

У пояснювальній записці йдеться, що законопроєкт визначає умови і процедуру повернення російських співвітчизників на постійне проживання у РФ. Пропонують два основні критерії визнання права на репатріацію: відповідність визначенню співвітчизника і вільне володіння російською мовою.

Відповідно до російського закону про державну політику в питаннях співвітчизників, які проживають за кордоном, такими визнають осіб та їхніх нащадків, які проживають за межами РФ і належать до народів, що історично проживають на території Росії. Окрім цього, до співвітчизників належать особи, які зробили "вільний вибір на користь духовного, культурного і правового зв'язку" з Росією, чиї родичі за прямою висхідною лінією раніше проживали на території РФ.

У законопроєкті також уточнюють "перелік народів, які історично проживають на території РФ". До нього входять росіяни, білоруси, українці, а також представники народів, які проживають у відповідних національно-територіальних утвореннях Росії, і представники корінних нечисленних народів, які входять до Єдиного переліку корінних нечисленних народів.

Згідно із законопроєктом, претендент на російський паспорт зможе звернутися в дипломатичне представництво РФ у своїй країні. Йому потрібно буде надати необхідні документи і пройти співбесіду на знання російської мови.

Водночас у клопотання про репатріацію можна занести чоловіка, неповнолітніх дітей та недієздатних членів сім'ї. Строк розгляду клопотання, поданого в Росії, становитиме не більше ніж чотири місяці, поданого за кордоном – не більше ніж пів року.

Спочатку репатріанти отримають посвідку на проживання, а за дев'ять місяців проживання в РФ зможуть подати заяву на набуття російського громадянства.