Парламент Киргизстану в суботу, 10 жовтня, обрав киргизького опозиціонера Садира Жапарова на пост нового прем'єр-міністра країни, повідомляє "Радио Азаттык".
Кандидатуру Жапарова всі 120 депутатів Жогорку Кенеша (парламенту Киргизстану) підтримали одностайно, як і програму, склад і структуру уряду.
Жапаров був єдиним кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Він заявив, що у зв'язку із ситуацією, що склалася, склад уряду не змінюватиме.
Новий прем'єр Киргизстану вже визначив основного стратегічного партнера – Росію. За його словами, киргизько-російські відносини почали розвиватися "дуже давно", повідомляє російське агентство ТАСС.
Жапаров – колишній депутат Жогорку Кенеша. У 2017 році суд у Бішкеку визнав його винним в організації мітингу в Караколі у 2013 році з вимогою націоналізувати золоторудне родовище Кумтор і захопленні в заручники тодішнього губернатора Іссик-Кульської області Емільбека Каптагаєва, пише "Радио Азаттык".
Жапарова засудили до 11 з половиною років ув'язнення в колонії посиленого режиму. Його звільнили демонстранти в ніч на 6 жовтня. Тієї самої ночі звільнили експрезидента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва, який відбував 11-річне тюремне ув'язнення за обвинуваченням у корупції. Перед початком сьогоднішнього парламентського засідання його знову заарештували.
Жапарова 6 жовтня намагалися призначити прем'єр-міністром Киргизстану. Це призвело до розколу в опозиції та утворення двох народних координаційних рад. 9 жовтня на центральній площі в Бішкеку відбулися зіткнення між прихильниками Атамбаєва та опозиціонера Омурбека Бабанова із тими, хто підтримує Жапарова. Після цього Атамбаєв заявив, що в його машину стріляли.
Протести в Бішкеку спалахнули після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими в парламент пройшли політичні партії "Бірімдік" (отримала 24,5% голосів), "Мекен Киргизстан" (23,88%), "Киргизстан" (8,76%) і "Бутун Киргизстан "(7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар'єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю, де працюють парламент і президент країни. Після заворушень там спалахнула пожежа, приміщення розгромлені.
6 жовтня Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков у зв'язку з останніми подіями 9 жовтня підписав указ про введення надзвичайного стану в Бішкеку.