У Литві хочуть карати працедавців, якщо працівники-українці не розмовлятимуть литовською. Міністерка економіки була проти

За словами Армонайте, її міністерство має намір зробити все можливе, щоб таких працедавців не переслідували.

"Бізнес, який візьме людей на роботу, буде покарано, чи тисячі людей доведеться звільнити? Такий прямолінійний підхід до роботи дивує, як і відсутність емпатії до постраждалих від війни людей. Я сама не розмовляю ні українською, ні російською, але в мене жодного разу не було проблем під час спілкування з іншомовними постачальниками послуг, а користуюся я такими послугами щотижня. Окрім того, неможливо не бачити, що багато людей уже розмовляють литовською і щосили намагаються це робити", – заявила міністерка.

Вона закликала інспекцію замість "поліцейських заходів" допомогти людям, які хочуть вивчити мову.

"Добре, що наше міністерство отримало копію цього листа. Ми зробимо все можливе, щоб зупинити переслідування біженців і компаній, які взяли їх на роботу", – сказала Армонайте.

В документі сказано, що у березні 2024 року інспекція з мови почне контролювати виконання постанови уряду про знання литовської на відповідних категоріях. Якщо працедавець не зможе подати сертифікат про складений іспит, інспекція й фахівці муніципалітетів вживуть заходів впливу, повідомляє Delfi.

"Наплив біженців з України змінив лінгвістичну ситуацію в Литві, що викликає занепокоєння в суспільстві, з'являються нові виклики, які треба вирішувати", – заявив голова державної інспекції з литовської мови Аудрюс Валотка.

За його словами, в інспекцію надходять скарги у зв'язку з тим, що біженці з України на робочих місцях не розмовляють із місцевими жителями литовською. Найбільше скарг надходить із магазинів та аптек.

За даними Валотки, у Литві працюють 12 тис. українців. Він нагадав, що як тільки біженці почати прибувати до Литви, інспекція перша заявила, що не контролюватиме, чи вони говорять литовською на роботі. Валотка сказав, що уряд продовжив термін дії пільги до березня 2024 року.