У найбільшому програші від війни в Ірані опинилися США й Європа – ЗМІ 

Іран, який зазнав важких воєнних втрат, у деяких аспектах вийшов із конфлікту впливовішим, ніж до його початку, ідеться у статті. Хоча 80% потужностей із виробництва ракет знищили, а аятолу Хаменеї вбили, режим встояв. Головний успіх Тегерана – фактичне перетворення на "контролера" Ормузької протоки. Окрім того, ядерний потенціал країни, захований глибоко під землею, за оцінками МАГАТЕ, здебільшого вцілів.

Ще один бенефіціар війни – країна-агресор Росія, зазначає видання. Вашингтон послабив деякі нафтові санкції проти Москви, щоб стабілізувати світові ціни. Це дало російській економіці несподіване надходження коштів, які й далі підживлюють воєнні дії в Україні.

Зі свого боку Китай гарантував собі безпечне проходження нафти й показав, що може вирішувати кризи там, де США використовують лише силу.

Для західного блоку війна обернулася серйозними внутрішніми розколами й економічними проблемами.

Незважаючи на демонстрацію військової сили (удари по 13 тис. цілей), економіка США постраждала від інфляції. Ціни на бензин у березні перевищили $4 за галон, а інфляція сягнула дворічного максимуму (3,3%). Популярність Трампа впала до 31%, а його базу прихильників MAGA розкололо рішення погодитися на перемир'я.

Серед тих, хто програв, видання називає Ізраїль. Прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху, який лобіював цю війну, не досяг головної мети – зміни режиму в Ірані. Розвідка США назвала його плани щодо "народного повстання" в Ірані нездійсненними. Відносини Ізраїлю з обома американськими партіями опинилися під загрозою через тривалий конфлікт.

Війна поставила НАТО на межу розвалу. Трамп лютує від того, що союзники не допомогли йому силою відкрити Ормузьку протоку. Він відкрито називає Альянс "паперовим тигром" і погрожує вивести війська з Європи й навіть вийти зі складу блоку, що створює екзистенційну загрозу для європейської безпеки.

Також серед потерпілих від війни ЗМІ називає Ліван, який став головною жертвою ізраїльських бомбардувань проти "Хезболли". Постраждали Саудівська Аравія, ОАЕ й Кувейт – їхні НПЗ, аеропорти й дата-центри зазнавали регулярних атак. Це підірвало їхні плани стати світовими хабами для туризму і штучного інтелекту.

Окрім того, через війну Південна Корея, яка отримує 70% нафти через Ормузьку протоку, Філіппіни, В'єтнам і Таїланд зіткнулися з найжорстокішою енергетичною кризою. У цих країнах вводили раціонування пального, чотириденні робочі тижні й закривали школи для заощадження енергії.