Іран, який зазнав важких військових втрат, у деяких аспектах вийшов із конфлікту більш впливовим, ніж до його початку, йдеться у статті. Хоча 80% потужностей із виробництва ракет знищено, а аятолу Хаменеї вбито, режим устояв. Головний успіх Тегерана – фактичне перетворення на "контролера" Ормузької протоки. Крім того, ядерний потенціал країни, захований глибоко під землею, за оцінками МАГАТЕ, багато в чому вцілів.
Ще один бенефіціар війни – країна-агресор Росія, зазначає видання. Вашингтон послабив деякі нафтові санкції проти Москви, щоб стабілізувати світові ціни. Це дало російській економіці несподіване надходження коштів, які й далі підживлюють військові дії в Україні.
Зі свого боку, Китай забезпечив собі безпечний прохід нафти й показав, що може вирішувати кризи там, де США використовують лише силу.
Для західного блоку війна обернулася серйозними внутрішніми розколами й економічними проблемами.
Так, незважаючи на демонстрацію військової сили (удари по 13 тис. цілей), економіка США постраждала від інфляції. Ціни на бензин у березні перевищили $4 за галон, а інфляція досягла дворічного максимуму (3,3%). Популярність Трампа впала до 31%, а його базу прихильників MAGA розкололо рішення погодитися на перемир'я.
Серед тих, хто програв, видання називає Ізраїль. Прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху, який лобіював цю війну, не досяг головної мети – зміни режиму в Ірані. Розвідка США назвала його плани щодо "народного повстання" в Ірані нездійсненними. Відносини Ізраїлю з обома американськими партіями опинилися під загрозою через тривалий конфлікт.
Війна поставила НАТО на межу розвалу. Трамп лютує від того, що союзники не допомогли йому силою відкрити Ормузьку протоку. Він відкрито називає Альянс "паперовим тигром" і погрожує вивести війська з Європи й навіть вийти зі складу блоку, що створює екзистенційну загрозу для європейської безпеки.
Також серед потерпілих від війни ЗМІ називає Ліван, який став головною жертвою ізраїльських бомбардувань проти Хезболли. Постраждали Саудівська Аравія, ОАЕ й Кувейт – їхні НПЗ, аеропорти й дата-центри зазнавали регулярних атак. Це підірвало їхні плани стати світовими хабами для туризму і штучного інтелекту.
Крім того, через війну Південна Корея, яка отримує 70% нафти через Ормузьку протоку, Філіппіни, В'єтнам і Таїланд зіткнулися з найжорстокішою енергетичною кризою. У цих країнах вводили раціонування палива, чотириденні робочі тижні й закривали школи для економії енергії.