"Політика і дії Білорусі мають наслідки для регіональної стабільності та порушують принципи, що лежать в основі нашого партнерства. НАТО і далі уважно стежить за наслідками для безпеки Північноатлантичного альянсу. Неприпустиме перескерування цивільного літака у травні 2021 року і подальше затримання журналіста [Романа Протасевича] та його партнерки, які подорожували на борту, поставили під загрозу безпеку цивільних осіб і стали серйозною образою для політичного інакодумства і свободи преси", – заявили в НАТО.
У комюніке написано, що Альянс підтримує незалежні розслідування інциденту, зокрема й ті, які проводить Міжнародна організація цивільної авіації.
"Ми підтримуємо заходи, яких вжили союзники індивідуально і колективно у відповідь на цей інцидент. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися норм міжнародного права, поважати права людини та основні свободи, а також негайно і беззастережно звільнити всіх політичних в'язнів, зокрема тих, які належать до Союзу поляків Білорусі", – заявили в НАТО.
Альянс також заявив, що буде уважно стежити за масштабом та наслідками військових навчань "Захід 2021" і далі "закликатиме Росію і Білорусь діяти передбачувано і прозоро" відповідно до їхніх міжнародних зобов'язань та зобов'язань у межах ОБСЄ.
Контекст
Літак Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса, 23 травня екстрено приземлився в Мінську нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, підняли винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби затримали Протасевича і його дівчину, росіянку Софію Сапегу. Сапегу і Протасевича заарештували, їх визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, в якому він говорить, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". В Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
3 червня на провладному каналі ОНТ з'явилося півторагодинне "інтерв'ю" Протасевича. У ньому опозиціонер, зокрема, сказав, що визнав провину у кримінальній справі про організацію масових заворушень, заявив, що не хоче більше "лізти в політику", а також прокоментував чутки про нібито участь у батальйоні "Азов". Водночас на його руках було видно сліди травм.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих.
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни. Вибори відбулися 9 серпня 2020 року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові акції протесту в Білорусі припинилися.
-3 Київ
