ГОРДОН
 
 

У парламенті Вірменії припустили імпічмент президента Саркісяна "за грубе порушення конституції"

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Саркісян вважає, що указ про звільнення Гаспаряна докорінно суперечить конституції
Саркісян вважає, що указ про звільнення Гаспаряна докорінно суперечить конституції
Фото: president.am

Депутат керівної парламентської фракції "Мій крок" Ваагн Овакімян вважає, що президент Вірменії Армен Саркісян довільно користується своїми повноваженнями. На думку політика, це виявили під час повернення указу про звільнення начальника Генштабу країни Оніка Гаспаряна.

У керівній фракції "Мій крок" парламенту Вірменії заговорили про можливість імпічменту президента країни Армена Саркісяна. Про це написав у Facebook 28 лютого депутат від цієї фракції Ваагн Овакімян.

Приводом для цього стала відмова Саркісяна підписати указ прем'єра Вірменії Нікола Пашиняна про звільнення глави Генштабу Оніка Гаспаряна. Депутат вважає, що, згідно зі ст. 139 конституції, президент має право повернути із запереченнями проєкт указу.

"На перший погляд може здатися, що Саркісян усього лише скористався своїм повноваженням, повертаючи прем'єру проєкт указу про зняття начальника Генштабу. Але це насправді не так. Президент не може довільно повертати проєкти указу органу, який їх запропонував. Саме в цій ситуації прем'єр у межах своїх повноважень (ст. 155 конституції) запропонував звільнити начальника Генштабу. Навіть людина із найбурхливішою уявою не може бачити в цьому процесі якісь антиконституційні елементи. Насправді ми маємо справу з довільним виконанням президентом своїх повноважень", – вважає Овакімян.



Довільна реалізація президентом своїх повноважень може поставити під загрозу держбезпеку і призвести до дестабілізації ситуації, зауважив політик. За словами депутата, можна констатувати очевидні підстави для початку процесу імпічменту президента на підставі грубого порушення ст. 141 конституції. У цій статті вказано, що президента Вірменії можна усунути з посади за державну зраду, інший тяжкий злочин або грубе порушення конституції.

Щоб одержати висновок про наявність підстав для усунення президента, національні збори постановою, яку ухвалила більшість депутатів, звертаються в Конституційний суд. Потім парламент ухвалює постанову про усунення президента на підставі висновку Конституційного суду щонайменше двома третинами голосів від загальної кількості депутатів.

Усього в парламенті Вірменії VII скликання три фракції. До найбільшої парламентської фракції "Мій крок" входить 83 депутати. У фракції "Успішна Вірменія" – 24 депутати, а у "Просвітленій Вірменії" – 17 депутатів. Ще вісьмох депутатів вважають позафракційними.

Пашинян повідомив про звільнення Гаспаряна 25 лютого. Це стало наслідком вимоги Генштабу ЗС Вірменії негайної відставки Пашиняна і його уряду. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не може ухвалювати адекватні рішення. Саркісян вважає, що проєкт указу Пашиняна про звільнення Гаспаряна докорінно суперечить конституції країни. Президент не став підписувати документ і повернув його із запереченнями. Пашинян у відповідь закликав своїх прибічників вийти 1 березня на мітинг на площі Республіки в Єревані.

Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.

Хачатрян у розмові із журналістами Yerevan.Today стосовно "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна спотворили. Хачатряна звільнили указом президента Саркісяна за пропозицією Пашиняна.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Обидві країни, які брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації