+11 Київ
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян закликав своїх прибічників вийти 1 березня на мітинг на площу Республіки в Єревані. Цей заклик він опублікував у себе у Facebook 28 лютого.
"У понеділок, 1 березня, о 18.30 [16.30 за Києвом] запрошую всіх на площу Республіки, де відбудуться мітинг і хід", – написав вірменський політик.
В іншому повідомленні він висловив невдоволення поверненням із канцелярії президента Вірменії Армена Саркісяна проєкту указу про звільнення глави Генштабу збройних сил країни, генерал-полковника Оніка Гаспаряна.
"Це рішення взагалі не допомагає змінити ситуацію у країні. Знову надсилаю петицію президенту республіки, чекаючи її підписання відповідно до наказу Генштабу. Усе інше, як ми і домовлялися, буде днями на площі Республіки", – зазначив Пашинян.
Пашинян повідомив про звільнення Гаспаряна 25 лютого. Це стало наслідком вимоги Генштабу ЗС Вірменії негайної відставки Пашиняна і його уряду. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не може ухвалювати адекватні рішення.
Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.
Хачатрян у розмові із журналістами Yerevan.Today стосовно "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна спотворили. Хачатряна звільнили указом президента Саркісяна за пропозицією Пашиняна.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Обидві країни, які брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
