Як зазначають журналісти, угорські радники в польській партії влади з’явилися в червні, коли з посади голови передвиборчого штабу пішов євродепутат Томаш Поренба, а свій вплив на кампанію посилив прем’єр Матеуш Моравецький.
Співрозмовники Polityka кажуть, що радники не з’являлися фізично у штабі "ПіС", але "мали великий вплив на перебіг кампанії".
Зокрема, саме вони нібито запропонували змістити фокус кампанії на тему мігрантів, а також підкинули ідею з проведенням референдумів у день виборів. Таку саму технологію використав Орбан під час парламентських виборів у квітні 2022-го.
Окрім того, рішення активно атакувати лідера польської опозиції Дональда Туска начебто теж пов’язане з порадами угорців, а також прем’єра Польщі, ідеться в матеріалі Polityka, тому що угорський "Фідес" зміг мобілізувати електорат через нападки на Джорджа Сороса.
Контекст
16 жовтня 2023 року в Польщі відбулися вибори обох палат парламенту. За їхніми підсумками керівна партія "Право і справедливість", яку очолює чинний віцепрем'єр Ярослав Качинський, лідирує на виборах і в Сейм, і в Сенат, проте їй бракує голосів для самостійного формування більшості й, отже, нового уряду. Імовірно, коаліцію сформують опозиційні партії, зокрема "Громадянська коаліція", яка посіла друге місце.
Консультації щодо формування нового уряду призначено на 23-тє і 24 жовтня, у них візьме участь президент Польщі Анджей Дуда.
Як писав PAP, перше засідання нового складу Сейму має відбутися не пізніше ніж за місяць після проведення виборів (тобто до 14 листопада). На цьому засіданні чинний уряд Польщі на чолі з Матеушем Моравецьким має подати у відставку, після чого Дуда має внести на розгляд парламенту кандидатури нових міністрів. Якщо кандидатура президента не здобуде необхідної підтримки, право номінації прем'єра й міністрів перейде до Сейму.