Ідея "накопичення сну", коли людина спить більше заздалегідь перед періодом недосипання, набуває популярності в соціальних мережах. Фахівці пояснили, чи виправданий такий підхід.
Група науковців вважає, що додатковий сон за кілька днів або тижнів до навантажень, таких як нічні зміни, перельоти або дедлайни, може знизити шкоду від подальшого недосипання. Експерименти з військовими, лікарями і спортсменами засвідчили: ті, хто спав довше заздалегідь, краще зберігали концентрацію, швидше реагували і швидше відновлювалися після періодів суттєвого обмеження сну.
Дослідження фіксували покращення уваги в лікарів на нічних змінах, зростання точності та швидкості у баскетболістів і тенісистів, а також зниження фізичного стресу в регбістів зі збільшенням сну до 9–10 годин.
Однак не всі фахівці згодні з концепцією "накопичення" сну. Деякі стверджують, що організм не може створити "запас", а додатковий сон "гасить" уже наявний дефіцит. Окрім того, фахівці попереджають, що віра в "сон про запас" може виправдовувати хронічне недосипання, що небезпечно для здоров'я.
Експерти сходяться на тому, що додатковий сон – навіть 30–60 хвилин на добу – зазвичай корисний, особливо перед періодами підвищеного навантаження. Але він не має замінювати регулярний режим. Оптимальною стратегією залишається стабільний графік сну й неспання і сім – дев'ять годин сну на добу для більшості дорослих, указано в публікації.