+2 Київ
Пекін різко розкритикував рішення Трампа завдати удару по іранських ядерних об'єктах і висловив занепокоєння загрозою, яку конфлікт на Близькому Сході становить для китайських ліній енергопостачання, ідеться у статті. Але аналітики й офіційні особи США й Тайваню заявили, що напад на Іран приведе до радикального переосмислення ситуації зовнішньополітичними радниками лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
Експертка з питань близькосхідної політики Китаю Андреа Гізеллі заявила, що в КНР думали, що Трамп під час другого президентського строку буде прагматичнішим і що відносини між країнами будуть стабільнішими, але це зовсім не так.
Зазначають, що тепер Пекін має подумати, чи захоче Трамп під час другого строку триматися осторонь конфліктів у регіоні або ж навпаки – вирішить втрутитися у воєнний спосіб, якщо Китай спробує силою захопити Тайвань.
Один американський чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що рішення Трампа віддати наказ про повітряні удари буде суперечити поширеній у Китаї думці, що погрози президента "не можна сприймати серйозно". Він сказав, що "думку про те, що він здригнеться під час кризи, було розвінчано" й це "відновило певне стримування щодо Китаю".
Один зі співрозмовників, ознайомлений із поглядами уряду Тайваню, сказав, що в Тайбеї зараз думають, які наслідки можуть мати дії США проти Ірану. В тайванському уряді вважають, що Трамп зруйнував уявлення про те, що у Вашингтоні всім керують ізоляціоністи. Це, імовірно, має допомогти у стримуванні Китаю.
Старша наукова співробітниця вашингтонського аналітичного центру Stimson Center Юн Сунь заявила, що рішення Трампа атакувати Іран поставило "дуже великий знак питання" над попередньою думкою Китаю про те, що американський президент за деескалацію і не буде втручатися у кризи навколо Тайваню. За її словами, "після цієї війни з Іраном китайці будуть набагато тверезішими в цьому оцінюванні".
Окрім того, вона наголосила, що Пекіну доведеться переглянути, чи може його діяльність у сірій зоні, зокрема проведення операцій ВПС і ВМС поблизу Тайваню, спровокувати реакцію з боку Трампа.
Експертка з Китаю в Інституті досліджень національної безпеки в Тель-Авіві Тувія Герінг зазначила, що конфлікт на Близькому Сході також дав Народно-визвольній армії Китаю ще одну можливість спостерігати за спроможностями американської зброї та перехоплювачів, а також учитися. Вона додала, що "Китай та Іран могли б співпрацювати в цьому питанні за зачиненими дверима".
Водночас тайванський чиновник заявив, що швидке припинення вогню після атаки США демонструє рішучість адміністрації Трампа "швидко покінчити" із кризою на Близькому Сході, щоб не відволікатися на Індо-Тихоокеанський регіон.
Повідомляють, що погрози Ірану закрити критично важливий маршрут торгівлі нафтою через Ормузьку протоку також підсвітили Пекіну потребу прискореного досягнення енергетичної самодостатності. Аналітики кажуть, що занепокоєння стосовно енергетичної безпеки може стимулювати нові дискусії щодо довготривалого газопроводу "Сила Сибіру – 2" між Росією й Китаєм.
Директор Близькосхідного науково-дослідного інституту при Національній академії регіональних і країнознавчих досліджень при Ренмінському університеті Китаю Тянь Веньлінь також сказав, що Китай може дістати стратегічну "можливість", якщо США глибше закріпляться на Близькому Сході. Але Іран, за його словами, значно ослаблений конфліктом, був би несприятливим для геополітичних та економічних інтересів Китаю.
Веньлінь підкреслив, що це "величезна криза, але в ній є можливості, а в можливостях – небезпеки".
