Австралійку Кетлін Фолбігг, якій зараз 55 років, засудили після смерті чотирьох її дітей. Її перша дитина, Калеб, народилася 1989 року й померла за 19 днів, другому – Патріку – було вісім місяців, коли він помер 1991 року. За два роки її донька Сара померла у віці 10 місяців. 1999 року четверта дитина Фолбігг Лаура померла у віці 19 місяців.
Початковий обвинувальний вирок ґрунтувався передусім на очевидній малоймовірності природної смерті чотирьох дітей в одній сім'ї.
За даними слідства, Фолбігг була єдиною, хто був удома або не спав, коли померли маленькі діти. На суді вона сказала, що виявила трьох померлих дітей під час походів у туалет і одну, коли перевіряла самопочуття дитини. Прокуратура також повідомила присяжних, що щоденники Фолбігг містять визнання провини.
Її колишній чоловік Крейг Фолбіггг заявив під час розслідування, що малоймовірність природної смерті чотирьох дітей в одній сім'ї є переконливою підставою для розгляду записів у щоденнику як визнання провини.
Проте 2018 року на справу звернула увагу вчена Карола Вінуеса. Із нею зв'язався колишній студент, який став юристом, а потім долучився до команди юристів Фолбігг. Вінуеса прочитала медичні карти померлих дітей і побачила ознаки респіраторної інфекції, яка є основною причиною дитячої смертності. А всього за місяць до цього вона та її колеги виявили генетичну мутацію, яка допомогла пояснити чотири загадкові дитячі смерті.
Вінуеса разом із колегами взяли зразок ДНК у Фолбігг і виявили мутацію в гені CALM2, що кодує білок кальмодулін. Неправильне функціонування цього білка вже призводило до серцевих аритмій і розладів і навіть смерті в дитинстві. Якби діти Фолбігг успадкували мутацію, це могло стати причиною їхньої смерті, особливо якщо діти також мали інфекцію або інший стрес.
2019 року команда Вінуеси перевірила зразки крові новонароджених доньок і дізналася, що вони справді успадкували мутацію. Але інші австралійські дослідники заявили, що не вважають дані остаточними, і вирок Фолбігг залишили чинним.
Вінуеса та її колеги продовжили дослідження. Вони зібрали додаткові наукові докази, зокрема дослідження трьох різних лабораторій, які передбачають, що мутація CALM2 була патогенною, і дані, які свідчать, що обидва сини мали мутації в іншому гені, які можуть спричинити летальну епілепсію в мишей. Завдяки роботі вчених 2022 року розпочали нове розслідування справи і Фолбігг вирішили помилувати.
Щодо записів у її щоденнику, які долучили до справи, то адвокатка Софі Каллан заявила на суді, що Фолбігг мала серйозні депресивні розлади й "материнське горе", коли робила записи. Тому долучати їх до справи як визнання провини було ненадійним рішенням.