За оцінками ізраїльських ЗМІ, на вулиці вийшло до 500 тис. людей. Протестувальники блокували дороги, тримали ізраїльські прапори та плакати із зображеннями загиблих.
Лідери профспілок закликали до загального страйку, зокрема заявивши про закриття головного аеропорту "Бен-Гуріон" на знак протесту.
Голова профспілкової федерації Арнон Бар-Давид наголосив, що укладання угоди з ХАМАС важливіше за все інше, і закликав уряд до швидких дій.
Контекст
7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь почав контртерористичну операцію, а потім – наземну операцію в секторі Гази.
Ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньяху 5 травня заявив, що, незважаючи на всі спроби Ізраїлю дійти згоди про звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.
31 травня президент США Джо Байден оприлюднив план припинення вогню в Газі, який передбачає виведення всіх військ із палестинського ексклаву, поетапне звільнення всіх заручників, масові постачання гуманітарної допомоги, а після досягнення стійкого перемир'я – повоєнне відновлення сектору. Згодом цей план підтримали країни G7, а 10 червня – і Рада Безпеки ООН.
11 червня Reuters із посиланням на представника угруповання Самі Абу Зухрі повідомило, що ХАМАС також погодився на план перемир'я.
13 червня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бойовики ХАМАС запропонували численні зміни до плану про припинення вогню в секторі Гази, і деякі з пропозицій неможливі. Представник ХАМАС Усама Хамдан спростував інформацію Блінкена: Ізраїль зі схвалення США відкинув попередні ісламістські пропозиції, стверджував він.