Сейм Польщі ухвалив законопроект, що забороняє заперечення злочинів українських націоналістів

Сьогодні польський Сейм у третьому читанні проголосував за законопроект про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті, який встановлює відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів. Про це повідомляє агентство PAP.

За нього проголосувало 279 депутатів із 414 присутніх у залі засідань, 130 утрималися, 50 були проти.

Підтримали ініціативу – керівна партія "Право і справедливість" (PiS, 225 голосів), "Кукіз'15" (27), Польська селянська партія (PSL, 11) та інші депутати. 116 представників найбільшої опозиційної партії "Громадянська платформа" (PO) утрималися, двоє підтримали законопроект.

Під час обговорення партія "Громадянська платформа" пропонувала замінити слова "злочини українських націоналістів" на "злочини бандерівських націоналістів", пише wPolityce.pl. Депутат від "Громадянської платформи" Марцін Свєнціцький висловив думку, що поправка про "бандерівських націоналістів" полегшить історичний діалог з українцями. Однак у підсумку всі поправки, запропоновані опозиціонерами, було відхилено.

За заперечення злочинів українських націоналістів передбачено покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років. Норми закону поширюються не тільки на громадян Польщі, але і на іноземців, незалежно від правил, що діють у місці, де буде зроблено такі заяви.

До злочинів українських націоналістів законопроект відносить "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп".

Партія "Кукіз'15" подала цей законопроект більше ніж рік тому, його мали розглянути в листопаді, але в останній момент зняли з порядку денного. За інформацією видання Do Rzeczy, це було зроблено, щоб не нашкодити відносинам Польщі та України напередодні візиту президента Анджея Дуди в Харків.

Лідер партії "Кукіз'15", актор і музикант Павел Кукіз написав у Twitter після голосування: "Ми чекали із 6 липня 2016 року і дочекалися! Нарешті!"

Тепер законопроект має розглянути Сенат, а потім – підписати президент.

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але лік жертв ведуть на десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використовувати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.