Про це Штрак-Ціммерман сказала в інтерв'ю RTL і n-tv, яке опублікували 3 березня.
За словами голови оборонного комітету німецького парламенту, 2008 року в НАТО було багато прибічників якнайшвидшого прийняття України, проте Німеччина і Франція виступили проти через позицію Росії.
Те, що українці не вступили в НАТО, "було великою помилкою з боку французів і Ангели Меркель на той час", вважає Штрак-Ціммерман.
На її думку, після нападу Росії Німеччина мала стати на бік України й підтримати її зброєю. Але "історію Ангели Меркель доведеться переписати, особливо історію останніх кількох років і повних прорахунків".
Штрак-Ціммерман зазначила, що війна Росії проти України "точно не триватиме чотири чи п'ять років", як Перша чи Друга світові війни. Політикиня додала, що президент РФ Володимир Путін не розраховував на "широку і стійку" підтримку України.
Контекст
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення про ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного союзу. "ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі. Однак Україна так і не одержала ПДЧ.
Президент України Володимир Зеленський у день 14-ї річниці саміту НАТО заявляв, що тоді у Бухаресті був шанс прибрати Україну із "сірої зони" між Альянсом і Росією. "За оптимістичними дипломатичними формулюваннями про те, що Україна нібито може стати членом НАТО, тоді, у 2008 році, була захована відмова приймати Україну в Альянс. Був захований безглуздий страх деяких політиків перед Росією. Вони думали, що, відмовивши Україні, можуть заспокоїти Росію. Зможуть переконати її поважати Україну й жити поруч із нами", – заявив Зеленський.
Меркель у відповідь на запрошення Зеленського відвідати деокуповану Бучу під Києвом, щоб побачити наслідки воєнних злочинів Росії, заявила, що "підтримує свої рішення у зв'язку із самітом НАТО у Бухаресті у 2008 році".
У червні 2022 року Меркель зазначила, що "солідарна з Україною, атакованою Росією, і підтримую її право на самооборону".
30 вересня – після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
+5 Київ
