Влада Білорусі розглядає варіант виходу зі "Східного партнерства"

Світ

Білорусь розглядає варіант припинення взаємодії з Євросоюзом щодо питань боротьби з нелегальною міграцією та організованою злочинністю, а також переглядає доцільність участі у "Східному партнерстві". Про це 26 травня заявив глава МЗС Білорусі Володимир Макей, повідомляє білоруське держагентство БЕЛТА.

За словами Макея, обмеження можуть також стосуватися політичних фондів, гуманітарних програм і неурядових організацій, які діють на території Білорусі.

"На тлі посиленого санкційного тиску може втратити будь-який сенс подальша участь нашої країни у "Східному партнерстві". Без Білорусі ця ініціатива також втрачає будь-який сенс. Розглядають й інші заходи реагування. Подальша ескалація ситуації ні до чого доброго не приведе. У програші залишаться всі. Такий сценарій має негативні наслідки", – стверджує білоруський міністр.

Водночас він додав, що Мінськ і далі шукатиме шляхи "конструктивної взаємодії".

"Якщо в європейських політиків немає відповідальності за долі своїх громадян і довгострокових інтересів держав, то ми будемо спиратися на інтереси наших народів, які завжди хотіли жити в мирі і спокої. Хотілося б закликати наших європейських партнерів одуматися і припинити нападки на суверенітет сусідньої країни. Проти Білорусі розв'язано не тільки інформаційну, але й економічну, гібридну війну", – сказав Макей.

"Східне партнерство" – проєкт Євросоюзу, який існує з 2009 року. Його мета – розвиток інтеграційних зв'язків із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою й Україною.

Контекст

Відносини Євросоюзу й Білорусі погіршилися після виборів президента, які відбулися в серпні 2020 року. У ЄС розкритикували репресії щодо громадян Білорусі, незгодних із результатами голосування, з боку влади країни.
За офіційними даними, перемогу на виборах здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на початок лютого у країні нараховують 256 політичних в'язнів. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
21 лютого 2021 року ексміністр культури Білорусі та член координаційної ради білоруської опозиції Павло Латушко заявив, що Євросоюз готує четвертий пакет санкцій. За його словами, планують, що ЄС розширить санкційні списки білоруських суддів і чиновників, а також силовиків.
Чергове загострення у відносинах ЄС і Білорусі відбулося після того, як 23 травня за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про мінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали білоруського опозиційного журналіста, співзасновника Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Паблік NEXTA набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню й координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його почали обшукувати й пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).
Протасевич увечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську й дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю з 26 травня. МЗС Білорусі надіслало Україні ноту протесту через це "обурливе рішення".