-1 Київ
Кого передали Києву
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що загалом було звільнено 81 людину, але на підконтрольну уряду територію повернулося 76. Ще п'ятеро залишилося на тимчасово окупованих територіях заради своїх близьких. Імен тих, хто відмовився, не називали. Представник РФ у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов заявив, що сторони зобов'язалися помилувати звільнюваних осіб.
Служба безпеки України після звільнення українських громадян опублікувала список – це 12 військовослужбовців і 64 цивільні особи.
Звільнені українські військовослужбовці
У межах обміну терористи передали українській стороні 12 військовослужбовців. Троє з них – Богдан Пантюшенко, Сергій Глондар і Олександр Коріньков – перебували в заручниках із 2015 року. Колишня представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко повідомляла в січні 2019 року, що українська сторона пропонувала обміняти цих військових на трьох росіян, засуджених за злочини на Донбасі, але відповіді з боку РФ і бойовиків не було.
29 грудня було звільнено:
Богдана Пантюшенка – військовослужбовця 1-ї окремої танкової бригади Збройних сил України з позивним Броня. Його бойовики утримували з 18 січня 2015 року, його було захоплено під час операції біля села Спартак у районі донецького аеропорту. У жовтні 2019 року "Верховний суд" терористичної організації "ДНР" засудив Пантюшенка до 18 років позбавлення волі.
Сергія Глондаря й Олександра Корінькова із 3-го полку спецпризначення ЗСУ. Бойовики захопили їх 16 лютого 2015 року біля Дебальцева Донецької області.
Олександра Геймура, Бориса Пундора, Кіма Дуванова – старших солдатів; терористи захопили їх у травні 2019 року в районі Новотроїцького Донецькій області, коли машина українських військових відхилилася від маршруту.
Майора Сергія Іванчука і сержанта Івана Дєєва – захоплених терористами "ЛНР" у лютому 2017 року. Бойовики стверджували, що ці військовослужбовці нібито готували теракти в Росії й убили "голову народної міліції ЛНР" Олега Анащенка. У СБУ заперечували обвинувачення і заявляли, що на відео з нібито зізнаннями Дєєва й Іванчука видно сліди тортур військових.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 29 грудня заявляв, що 4 лютого 2017 року авто Анащенка підірвали Дєєв та Іванчук.
Романа Фурсова – військовослужбовця 16-го мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Було поранено в листопаді 2017 року під час бою в районі Кримського Луганської області та захоплено бойовиками "ЛНР". Агентство "Інтерфакс-Україна" пише, що Фурсова деякий час вважали загиблим. Харківське видання "Медіапорт" повідомляло, що рідні військовослужбовця чекали його звільнення під час обміну 27 грудня 2017 року і приїжджали в аеропорт, проте тоді його не звільнили.
Володимира Воскобійника – військовослужбовця 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Про зникнення бійця у бригаді, місце постійної дислокації якої – Новоград-Волинський Житомирської області, повідомили 24 травня 2019 року. 28 травня стало відомо, що його утримують терористи "ДНР". Бойовики заявляли, що військовослужбовця нібито було затримано в Докучаєвську на лінії розмежування, він був нетверезим і мав із собою автомат із боєприпасами та ручну гранату. У жовтні "суд" терористів засудив Воскобійника до 30 років позбавлення волі. Його обвинуватили у "проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності", "насильницькому захопленні влади", "диверсії", "незаконному перетинанні державного кордону", "незаконному придбанні та зберіганні зброї".
Юрія Євтушка – військовослужбовця 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Разом із Яковом Веремейчиком він потрапив у заручники 25 травня 2018 року. Веремейчика було звільнено разом із трьома іншими військовослужбовцями в червні 2019 року.
Василя Жемелінського – військовослужбовця 57-ї бригади ЗСУ. "Громадське" повідомляло, що він потрапив у заручники в лютому 2018 року під Пісками Донецької області. В Офісі президента повідомили, що обставини захоплення військовослужбовця бойовиками уточнюють.
Фото: EPA
Звільнені цивільні особи
Як випливає зі списку, опублікованого Офісом президента України, більшість цивільних осіб, захоплених терористами, – жителі тимчасово окупованих територій. Багатьох обвинувачували у "шпигунстві", щонайменше чотирьох – у "державній зраді". В ОПУ повідомили, що деякі з них дійсно співпрацювали із СБУ.
У межах обміну 29 грудня було звільнено:
Станіслава Асєєва – письменника, блогера, журналіста. Він співпрацював із "Радіо Свобода", "Дзеркалом тижня" та журналом "Український тиждень". Про зникнення Асєєва в окупованому Донецьку стало відомо 7 червня 2017 року. Наприкінці липня того самого року бойовики "ДНР" підтвердили, що "заарештували" журналіста й відкрили проти нього "кримінальну справу" за "шпигунство". 22 жовтня 2019 року з'явилася інформація, що "суд" в ОРДО "засудив" Асєєва до 15 років колонії суворого режиму.
Асєєва (другий ліворуч) було звільнено 29 грудня. Фото: EPA
Олега Галазюка – блогера з окупованого Тореза Донецької області, викладача. Датою зникнення вважають серпень 2017 року.
Ігоря Куліша – проживав у тимчасово окупованій Горлівці Донецької області. Його було затримано у травні 2016 року разом із другом Олексієм Голіковим. Російський канал НТВ повідомляв, що вони нібито намагалися підірвати "високопоставленого армійського офіцера ДНР". Голікова було звільнено під час обміну у 2017 році.
Олену Сорокіну – власницю зоомагазину в Первомайську, проукраїнську активістку. В ОПУ зазначили, що після її зникнення у 2018 році ходили чутки про її розстріл. Сорокіна під час обміну була одягнена у куртку з написом "Моя держава – Україна".
Фото: president.gov.ua
Василя Савіна – ексдепутата Макіївської міськради (2002–2010 роки). Він проживав у тимчасово окупованій Макіївці Донецької області. Терористи захопили його 27 лютого 2015 року й обвинувачували у створенні незаконного збройного формування, яке мало воювати на боці України.
Максима Теорентера – бізнесмена з Лиману Донецької області. Він зник у квітні 2016 року. Бойовики обвинувачували його в замаху на колишнього ватажка "ДНР" Олександра Захарченка.
Валерія Соколова – жителя окупованого Донецька, його бойовики захопили в листопаді 2016 року. В Офісі президента зазначили, що він співпрацював із СБУ з кінця червня 2016 року.
Галину Терещенко – жительку окупованого Донецька, її було затримано в серпні 2017 року, терористи інкримінували їй "шпигунство". В ОПУ повідомили, що вона записувала номери машин "МДБ" і вела списки бойовиків.
Кого Київ передав в ОРДЛО
У межах обміну Київ передав бойовикам 124 людей, повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська. Вона також розповіла, що 17 осіб відмовилися їхати на тимчасово окуповані території, а приблизно 30 – від участі в обміні. Зеленський та Лутковська підкреслили, що всі ті, хто відмовився, продовжать відбувати покарання або повернуться в СІЗО.
Офіційного списку людей, яких передали бойовикам, немає. "ГОРДОН" розповідає про найвідоміших осіб, які могли бути в цьому переліку.
Ексберкутівці
Колишніх бійців "чорної роти" "Беркуту" Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка та Олега Янішевського обвинувачують у розстрілах протестувальників у Києві в лютому 2014 року. Станом на грудень 2019 року Зінченко, Янішевський, Аброськін перебували під вартою, Тамтура – під нічним домашнім арештом, а Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом.
Увечері 28 грудня суд відпустив колишніх співробітників "Беркуту" під особисте зобов'язання. Прокурор Олег Куций на засіданні зачитав лист генпрокурора Руслана Рябошапки, де йшлося, що обвинувачених внесено до списків на обмін з ОРДЛО, тому прокуратура не заперечує проти зміни їм запобіжного заходу.
29 грудня Зінченка, Аброськіна і Янішевського передали терористам "ДНР", а Маринченка й Тамтуру – "ЛНР".
У Генпрокуратурі України заявили, що суд продовжить розглядати справу про вбивства на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року, незважаючи на те, що обвинувачених ексспівробітників спецпідрозділу "Беркут" відпустили під особисте зобов'язання. Водночас Гризлов сказав, що Україна взяла на себе зобов'язання "не переслідувати" осіб, яких видали "ЛНР" і "ДНР".
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи видання ексберкутівців, заявив, що такою була умова обміну "всіх на всіх". Він визнав, що це було політичне рішення. На думку глави держави, звільнення ексберкутівців "ніяк не вплине" на розслідування злочинів, скоєних на Майдані у 2014 році.
Водночас низка громадських організацій заявила, що звільнення ексберкутівців в умовах тиску на суд і прокуратуру є загрозою для системи правосуддя в Україні. У партії "Європейська солідарність", главою якої є експрезидент Петро Порошенко, 28 грудня заявили, що обмін утримуваними особами було організовано для приховування слідів злочинів, скоєних під час Майдану. Партія "Голос" вважають, що українська влада в межах переговорів про обмін утримуваними особами з ОРДЛО погодилася розвалити цілу низку справ про терористичні акти в Україні й поставити під сумнів завершення розслідування справи про злочини на Майдані у 2014 році.
Фото: radiosvoboda.org
Харківські терористи
Унаслідок вибуху недалеко від Палацу спорту в Харкові 22 лютого 2015 загинуло двоє людей – один із координаторів харківського Євромайдану Ігор Толмачов і міліціонер Вадим Рибальченко. Постраждало 11 людей, із яких двоє пізніше померли в лікарні – школяр Данило Дідік і студент Микола Мельничук. 26 лютого СБУ затримала трьох жителів області, яким оголосили про підозру у вчиненні цього злочину. Один із них зізнався, що теракт було організовано за вказівкою з Росії і що за його організацію йому пообіцяли $10 тис.
26 грудня 2019 року під час засідання у цій справі прокурор Володимир Лимар заявив, що Росія "принципово" внесла підозрюваних Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова до списку для обміну утримуваними особами. Фрунзенський районний суд Харкова 28 грудня визнав усіх трьох обвинувачених винуватими в організації теракту і засудив до довічного ув'язнення з конфіскацією майна та відшкодування шкоди потерпілим. Водночас до набуття вироком чинності запобіжний захід їм змінили на особисте зобов'язання, "враховуючи виняткові обставини під час винесення вироку та специфіку його виконання".
Підозрювані в захопленні будівлі міліції в Маріуполі
9 травня 2014 року озброєні сепаратисти напали на міське відділення міліції в Маріуполі. Будівля повністю згоріла, загинуло п'ятеро українських силовиків, серед них – начальник ДАІ Маріуполя Віктор Саєнко. Напад було відбито після того, як у місто ввійшла техніка ЗСУ.
У 2014 році було затримано чотирьох підозрюваних – Євгена Дружиніна, Олександра Стрельниковича, Віктора Скрипника і В'ячеслава Бірюкова. Видання 0629.com повідомляло, що їх підозрюють в умисному вбивстві, створенні терористичного угруповання і незаконному зберіганні зброї. 26 грудня чотирьом підозрюваним змінили запобіжний захід з арешту на особисте зобов'язання. Адвокат Віталій Омельченко заявив, що їх готують до обміну. 0629.com повідомляло, що всі вони написали заяви на внесення до обмінних списків.
Російське агентство "РИА Новости" писало, що всі четверо обвинувачених вирушили на тимчасово окуповані території.
Обвинуваченим змінили запобіжні заходи перед обміном. Фото: 0629.com.ua
Бразильський бойовик Лусваргі
Громадянина Бразилії Рафаеля Лусваргі затримали в аеропорту "Бориспіль" у жовтні 2016 року, коли він прилетів в Україну із Бразилії. Слідство встановило, що з вересня 2014 року до травня 2015-го він воював на боці бойовиків "ДНР" – виконував функції ротного, інструктора й розвідника. У січні 2017-го його засудили до 13 років в'язниці, проте в серпні Апеляційний суд Києва скасував це рішення через порушення.
У грудні 2017 року бразильця випустили під особисте зобов'язання. Адвокат Валентин Рибін заявляв, що це було зроблено, щоб передати Лусваргі на обмін, але у травні 2018 року журналісти виявили Лусваргі на території монастиря в Києві. Націоналісти привели його у СБУ, де його затримали. 2 травня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд визнав Лусваргі винним в участі в незаконних збройних формуваннях і терористичній організації та засудив його до 13 років в'язниці з конфіскацією майна.
Лусваргі, за даними адвоката Валентина Рибіна, передали в межах обміну бойовикам "ЛНР". Як повідомляли ЗМІ, спочатку планували, що він вирушить із Києва в аеропорт "Бориспіль", а звідти – у Бразилію, однак він відмовився: поїхав в окупований Луганськ, а звідти має намір вирушити у РФ.
Фото: radiosvoboda.org
Танкіст Гаджієв
Громадянин РФ Руслан Гаджієв приїхав на Донбас з Адигеї у грудні 2014 року. Він брав участь у бою на висоті 307,5 під час дебальцевської операції, у якій загинули семеро українських військовослужбовців, а двоє дістали інвалідність. Гаджієва затримали 25 січня 2015 року. На допиті у СБУ він заявив, що в Росії його затримали за викрадення автомобіля, а потім замість строку попросили "допомогти у військових справах". 14 грудня 2017 року суд в Артемівську засудив його до 15 років в'язниці.
Адвокат Валентин Рибін заявляв, що, за його даними, Гаджієва мали видати РФ у межах обміну утримуваними особами з Україною у вересні 2019 року. Однак, як повідомляв захисник, росіянин не потрапив до списку тих, хто полетів у РФ 7 вересня.
29 грудня Гаджієва передали бойовикам у межах обміну, заявляв Рибін.
Фігурант "справи 2 травня" Капітан Какао
Громадянина України Сергія Долженкова (Капітан Какао) раніше підозрювали в участі в масових заворушеннях в Одесі 2 травня 2014 року, під час яких загинуло 48 осіб, але його виправдав суд. У 2017 році йому оголосили підозру в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Із 2014 року він був під вартою, а в серпні 2019-го вийшов під заставу в розмірі 153,7 тис грн.
За даними адвоката Валентина Рибіна, Долженкова передали бойовикам 29 грудня.
Фото: dumskaya.net
Підозрюваний у спробі замаху на Осмаєва та Окуєву
1 червня 2017 року в Києві чоловік, який видавав себе за журналіста, поранив українського добровольця Адама Осмаєва. Його дружина Аміна Окуєва кілька разів вистрілила у злочинця. І Осмаєва, і нападника було госпіталізовано у тяжкому стані, але вони вижили. У жовтні 2017 року в Києві застрелили Окуєву.
ЗМІ писали про зв'язки підозрюваного в червневому нападі, відомого як Артур Денісултанов, із лідером Чечні Рамзаном Кадировим. У травні 2018 року Денісултанов заявив в інтерв'ю "Новой газете", що вважає себе військовополоненим. Він говорив, що із серпня 2017 року перебуває у списках на обмін із "ДНР".
29 грудня журналістка Катерина Сергацкова повідомила, що Денісултанова в межах обміну передали терористам "ДНР", а звідти він може виїхати у РФ. За її словами, за три дні до обміну з нього зняли всі обвинувачення.
Пенсіонер, який сховав вибухівку в банку від меду
У межах обміну, за даними головного редактора "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова, терористам передали пенсіонера Миколу Рубана, який у 2015 році сховав вибухівку в банку від меду і приніс її на блокпост у Луганській області, де вона вибухнула. Тоді загинув український військовий.
30 березня 2016 року Сватівський районний суд Луганської області засудив Рубана до 15 років позбавлення волі за вчинення терористичного акту.
Фото: Markian Lubkivskyi / Facebook
Обвинувачений у вбивствах у Харкові
26 грудня Дзержинський районний суд Харкова звільнив із-під варти під особисте зобов'язання Максима Мисяка, обвинуваченого в убивствах харківських бізнесменів, скоєних у 2013 і 2014 роках, а також замаху на керівництво українських силових структур та бізнес-партнера глави МВС Арсена Авакова, екснардепа Ігоря Котвіцького, який тоді був депутатом Харківської облради. З ухвали суду та клопотання прокурора випливає, що це було зроблено в межах підготовки до обміну. Бутусов заявляв, що Мисяка передали бойовикам.
Фермер, обвинувачений у виданні терористам українських спецпризначенців
26 грудня суд змінив запобіжний захід з арешту на особисте зобов'язання для фермера з Донецької області Миколи Бутрименка, якого обвинувачували у виданні бойовикам "ДНР" 10 українських спецпризначенців на Донбасі. Адвокатка потерпілих Олена Яркіна розповіла журналістам, що це клопотання пов'язане із внесенням Бутрименка до списку для обміну.
Бутрименко 29 липня 2014 року розмістив на території свого фермерського господарства кіровоградських спецпризначенців, які проводили пошук збитого терористами льотчика. За даними слідства, фермер увійшов до них у довіру, а потім видав їх місцеперебування терористам. 10 українських військовослужбовців загинули, п'ятеро потрапили в полон.
Улітку 2016 року Бутрименка затримали. Куйбишевський районний суд Запорізької області 16 травня 2019 року визнав його винним у фінансуванні тероризму та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас підсудного було виправдано у справі про загибель спецпризначенців. На рішення суду було подано апеляції.
Бутусов написав, що Бутрименка передали в межах обміну.
Скількох українців продовжують утримувати у РФ, анексованому Криму й ОРДЛО
Після обміну Лутковська сказала, що на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей може перебувати приблизно 300 незаконно утримуваних громадян України.
Українська омбудсменка Людмила Денісова 7 листопада заявляла, що Росія переслідує 115 осіб за фальшивими і політично мотивованим обвинуваченнями на своїй території та в анексованому Криму. Правозахисниця Ольга Скрипник повідомляла 20 грудня, що тільки у Криму за політичними мотивами переслідують 88 осіб.
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило 29 грудня, що жителів анексованого півострова, яких утримують на території півострова й у РФ, буде внесено до списку для обміну на наступному етапі звільнення утримуваних осіб.
