+1 Київ
Поки світ не готовий до арешту Путіна, усе інше – це мертвому припарка
– Євгене, добрий вечір! Радий бачити і чути.
– Добрий вечір!
– Що сьогодні – одразу візьмімо бика за роги – відбувається в Росії та з Росією?
– Ви знаєте, я не був у Росії дев'ять із половиною років. Після останніх виборів вирішив, що моя душа попросилася на спокій і мені хочеться якось дистанціюватися від усіх тих подій, які там відбуваються. Я переживаю, дивлюся, але... Якщо бути нечесним, то тебе ніхто не почує, якщо бути чесним, то потім, імовірно, через твої слова проллється кров. Для мене це велика дилема, я натиснув на кнопку "пауза" наразі.
– Після анексії Криму і початку збройної агресії на Донбасі проти Росії було введено західні санкції. Ці санкції вдарили по РФ, на вашу думку?
– Багато санкцій вдарило по росіянах. Найбільше по них ударили антисанкції, які придумала адміністрація Путіна і, мабуть, схвалив він особисто. Останні санкції Трампа, особистіші, напевно, дієвіші, але знову-таки один із сенаторів, не пам'ятаю, якого штату, запропонував виписати ордер на арешт Путіна. Я думаю, поки світ до цього не готовий, усе інше – це мертвому припарка.
– Тобто Захід Росію не дотисне, на вашу думку?
– Ну, Захід спробував дотиснути Іран. Із кінця 60-х років тисне, і що?
– Та нічого...
– Ну так, люди живуть бідно, там дешевий бензин, усю економіку під санкції перебудовано. Але загалом, якби Росія була як Радянський Союз, то могла б існувати абсолютно автономно, без західного світу, причому розкошуючи. Якби біля керма були якісь розумні люди, а не Брежнєв. За нинішньої влади Росія може автономно жити досить довго, просто не буде ситих років, як із 2000-го до 2008-го.
– Як людина, яка з нуля власними руками побудувала багатомільярдну компанію "Евросеть", скажіть: фінансово Росія впаде чи ні?
– Ви знаєте, якщо буде негативний сценарій протягом наступних півтора року, на що я, чесно кажучи, тією чи іншою мірі очікую, то виручка від нафти і газу стане досить бідною, вони додрукують рублів, обвалять курс, розорять усі приватні банки (ну і чорт із ними!), постачальників чогось західного (ну і чорт із ними!), будівельні компанії, вкладників (ну і чорт із ними!). Менти, Росгвардія, пенсіонери, держслужбовці отримають у рублях навіть якусь невелику компенсацію, а курс опустять удвічі або втричі. До такого маневру вони завжди готові, це буде непопулярний захід, але ніхто з голоду не помре. Як в Ірані не помер.
– Рік тому я сказав, що чемпіонат світу з футболу, який мав пройти в Росії, там не відбудеться, і навіть посперечався зі своїм другом публічно на $500. На вашу думку, чемпіонат світу з футболу відбудеться чи ні?
– Я б записав ці $500 із сімейного бюджету як "помилки менеджменту". (Усміхається).
– Відбудеться?
– Звичайно.
У Великобританії найкраща російська діаспора з усіх, які тільки є
– У Великобританії колишніх російських мультимільйонерів і мультимільярдерів багато?
– Із повною відповідальністю, поклавши руку на будь-яку святу книгу, хочу сказати, що у Великобританії найкраща російська діаспора з усіх, які тільки є...
– ...а кількості ми не знаємо...
– ...багатих людей теж досить багато, і людей, гідних зароблених грошей, у відсотковому співвідношенні, можливо, навіть більше, ніж будь-де.
– Одні з авторів знаменитої кремлівської доповіді, Андрій Ілларіонов і Андрій Піонтковський, стверджують, що російських грошей у США приблизно трильйон доларів, а в Британії приблизно $500 млрд. На вашу думку, це правда – що стосується Великобританії?
– Можливо. Але якщо зробити аналіз якийсь, наприклад, середнє зважування на одиницю ВВП, то вийде, що Великобританія ефективніша щодо цього. І візуально вона щодо цього ефективніша.
– Тобто російські гроші у Великобританії є у великій кількості й вони працюють на Великобританію?
– Вони працюють на Великобританію, тому що тут не пропетляєш повз податки. Безумовно, є російські активи, є будівлі, просто на Пікаділлі, які належать величезним російським корпораціям, вони їх зараз продаватимуть, оскільки, згідно з прогнозами, через санкції буде тотальний арешт усіх російських активів. Вони вже живуть за цим сценарієм насправді, і від власності позбавляються. Але, безумовно, тут законодавство таке, що якщо ти купив будинок і просто його тримаєш, нічого не робиш із ним, то цю офшорку за три-чотири роки може бути продано комусь іншому і, загалом, можна уникнути податкових наслідків. Якщо в тебе будинок, у якому ніхто не живе, немає жодних офісів, нічого не відбувається, то ти можеш не платити ні місцевого податку, ні податку на нерухомість. Чим і гарна нерухомість у Великобританії, чим і солодкі лондонські цеглинки.
– Російські олігархи в Лондоні не тремтять від того, що внаслідок західних санкцій англійці можуть усе у них забрати?
– Річ у тім, що олігархи від олігархів відрізняються, і ті люди, які були впливовими... Наприклад, візьмімо власників Банку Москви. Вони були впливовими, і вони заробили великі гроші. За українськими, та й російськими мірками, напевно, їх можна було зарахувати до олігархату. Адже що таке олігарх? Це злиття політичного і фінансового капіталів. Зараз у них політичного немає, це просто багаті люди. І, з огляду на те, як було угоду здійснено, шансів, що у них відберуть усі гроші, приблизно нуль.
Навіть якщо знищать усіх багатих людей навколо Путіна, він спатиме спокійно, тому що його основа – це чекісти, силовики, кримські козаки, які розганяли мітинг у Москві
– В Англії ухвалили закон, згідно з яким можуть прийти до панів Абрамовича та Усманова, умовно кажучи, і сказати: "Панове, ми вас дуже поважаємо, ви вкладаєте в англійський фінансовий успіх... Одне невелике прохання: покажіть, будь ласка, походження ваших грошей" .
– У мене немає ні секунди сумнівів, що названі вами комерсанти відзвітували про походження кожної копійки, завезеної сюди. І цей звіт, я впевнений, повністю задовольнив британську владу. Може, була якась досить серйозна комісія... У обох є котирувані компанії, вони пройшли перевірку, дістали висновок "Великої четвірки". Вони котируються на Нью-Йоркській, Лондонській та інших біржах. Якого біса їхні активи заарештовувати, якщо вони пройшли всі необхідні процедури, із гарними юристами, із чесністю і пунктуальністю? Ці люди, хоч і по-різному, перфекціоністи. І якщо взяти все оточення Путіна, то найвищий інтелект саме у тих людей, яких ви назвали. Я не розумію, звідки взялося таке уявлення, що вони можуть робити якісь невиправдані ризиковані рухи?
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Добре. Але сьогодні внаслідок західних санкцій Вексельберг, Дерипаска, Мордашов страждають?
– Так, тому що вони не можуть продавати за кордон. Їхні активи страждають.
– Їх розорять чи ні?
– Ну, когось так, когось ні. Це ж ситуативний маркетинг, можна так сказати. Для Путіна не вони основа. Навіть якщо знищать усіх багатих людей навколо Путіна, він так само спатиме спокійно, тому що його основа – це чекісти, силовики, кримські козаки, які вчора розганяли мітинг у Москві...
– Але ж олігархи – ті кури, які несуть золоті яйця, йому грошики дають, вони діляться з ним явно...
– Для нього важливіший контроль. Грошей у нього багато і так. Головне – контроль над усім, що відбувається в країні. Він схиблений на контролі над особами.
– Добре, припустімо. Скажіть, будь ласка, якщо сьогодні Захід хоче показово покарати кількох російських олігархів, наприклад, тих самих Мордашова, Дерипаску та Вексельберга...
– ...а чому Мордашова мають карати? Я пам'ятаю, як важко вибудовували нове керівництво "Северстали", які проблеми були в цього підприємства...
– ...гаразд, приберімо його зі списку...
– ...так, через санкції він страждає теж, але це постріл повз, не по Путіну. Путіну плювати, він і так ненавидить комерсантів. Йому дай можливість – він відібрав би це все у Мордашова, Дерипаски...
– ...і сам би...
– ...віджав під своїх чекістів собі. Тому що він загалом ненавидить незалежну вільну комерцію.
– Добре, Мордашова – у бік, візьмімо Дерипаску та Вексельберга. На прикладі цих двох шановних товаришів Захід говорить іншим олігархам: "Пацани, ви бачили, що ми з ними зробили? Наступні – ви. Або йдіть до Путіна і скиньте його, або від ваших грошей не залишиться ні хріна!" Можлива така ситуація?
– Можлива, але вони ніколи Путіна не скинуть.
– У них немає сил для цього?
– Там інший менталітет. Людина, яка гіпотетично могла повалити Путіна, уже не в обоймі із 2003 року, друга не в обоймі із 2000-го, а третя – із 2001-го...
– Це хто?
– Я кажу про Березовського, Ходорковського і (задумався) Гусинського, вибачте.
– Цікаво...
– Тих людей, які були незалежними, самостійними особистостями і щось могли, дистанціювали протягом першого строку.
– Тобто бунт олігархів проти Путіна неможливий?
– Так. Слухайте, це мають бути офіцери, які вдарять табакеркою, честь, гідність, відвага і все таке...
– Але олігархи мають досить грошей, щоб найняти офіцерів...
– Ні, це так не працює. Або, якщо працюватиме, то не запрошуйте більше мене: отже, я не розбираюся в тому, про що кажу (усміхається). Бізнесмен – це дерево, а держава – залізні балки, які на землі лежать. Дерево їх огинає, щоб рости і тягнутися до світла, до грошей, і так завжди буде.
– Отже, внутрішній бунт проти Путіна взагалі в Росії неможливий?
– Можливий, але для цього має бути дуже серйозну межу перейдено.
У мені майже не залишилося росіянина, а "русский" кристалізувався з новою силою
– Зрозуміло. Скажіть, будь ласка, стільки років перебуваючи поза Росією, ви за Росією сумуєте?
– Звичайно. У мені майже не залишилося росіянина, а "русский" кристалізувався з новою силою.
– Прикольно...
– Я сподіваюся, що глядачі зрозуміють різницю між цими двома поняттями. У нас прекрасна країна, напевно, найпрекрасніша з усіх, які бувають, і найогидніша держава в цій країні. Така біполярочка, що одна голова – на схід, а інша – рівно на північ. (Сміється).
– Коли уповноважений при президенті Путіні із захисту прав підприємців пан Титов приїхав у Лондон схиляти місцевих олігархів повернутися до Росії, ви не здригнулися?
– Я заздалегідь попросив у жодному разі не заносити мене до жодних списків. Я звертався до Титова, коли мене переслідували, і, треба віддати належне, він звернувся тоді до Путіна, як я і просив його. Але цього разу все зайшло настільки далеко, що з мого боку абсурдно було звертатися до Титова чи Путіна. Мене серед олігархів у списку не було і на зустрічі не було. Було кілька заможних людей, які прийшли з великим скепсисом і пішли з іще більшим скепсисом.
– Ви сказали: "Я повернуся на Батьківщину в труні або коли в труні буде Путін". Підтверджуєте?
– Абсолютно. Нам дуже душно на одній частині суші разом.
– Тобто іншої можливості повернутися додому для вас немає?
– Ну, гіпотетично можуть викрасти, але я для них абсолютно не небезпечний.
– Як Путін закінчить, по-вашому?
– Не своєю смертю.
– Ось так? Ви впевнені?
– (Киває). Ну, пам'ятаєте, коли лікували Єльцина, був такий лікар Дебейкі?
– Майкл Дебейкі, так.
– Я думаю, це найкращий випадок, який може бути.
– Що ви думаєте про отруєння у Великобританії Скрипалів?
– Я думаю, що це помста за повторну зраду.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Це як?
– Скрипаль почав співпрацювати зі спецслужбами, як ми чули, його спіймали за це в Росії, засудили до 13 років суворого режиму...
– ...за співпрацю з англійськими спецслужбами?
– Так. Потім випустили, обміняли на шпигунів, і він і далі контактував зі спецслужбами. Це те, що я чув, і в парадигмі Служби зовнішньої розвідки це однозначно страта.
Своїх грошей я надіслав Навальному кілька тисяч фунтів, а не своїх – шестизначну суму
– У Великобританії, кажуть, 14 осіб із РФ померли не своєю смертю. І дуже багаті люди, як Борис Абрамович Березовський, і розвідники, як Олександр Литвиненко... Скажіть, будь ласка, ви за своє життя після отруєння Скрипалів не побоюєтеся?
– У мене градус побоювання за життя зріс від зеленого до світло-жовтого, коли я почав акумулювати і переказувати гроші Навальному: це страшенно дратувало. Намагалися зламати пошту, PayPal, якісь дивні люди почали осідати в печінці, намагатися зблизитися зі мною... Ясно, що їм хотілося зрозуміти, який розмір фінансової допомоги я відвантажую Навальному. Але коли вони переконалися, що це тоненький обідок, не deal breaker – як це по-російськи?
– Не вирішують гроші...
– ...так, то, мабуть, утратили інтерес.
– А скільки ви загалом надіслали Навальному?
– Своїх?
– Так.
– Кілька тисяч фунтів.
– Лише?
– Ну так. А не своїх – шестизначну суму.
– Зрозуміло. Скажіть, вам подобається Навальний?
– Ну, загалом я гетеросексуал, мені дівчата подобаються... Жартую, звичайно. Я розумію, про що йдеться. Мені подобається те, що ця людина закусила, що вона досить послідовна, не грається з ними...
– ...ви в цьому впевнені – що не грається?
– Упевнений. У тих, хто грається, не буває такого, що рідний брат пропускає все дорослішання своїх дітей. Яким ліжко вибивають в одному місці, стіл – в іншому, а стілець – у третьому, що кваліфікують як катування. Такого не відбувається з тими, хто грається.
– Я знаю, що ви часто спілкуєтеся з Михайлом Ходорковським. Що зазвичай обговорюєте?
– Я зазвичай запитую про його бачення, його оцінку, тому що він – розумний, багато знає. Не завжди я з його оцінками згоден, але завжди слухаю і мотаю на вус. Лівий. (Вуса закручує).
– Ви вже пристойно намотали...
– ...так, пристойно. (Усміхається).
За вихід із в'язниці Ходорковський пообіцяв Путіну рік не брати участі в політиці
– Геть усі російські опозиціонери говорили мені, що Ходорковський вийде, коли Путіна не стане. Чому Путін, усупереч усім прогнозам, його відпустив?
– З одного боку, Меркель попросила, з іншого, мабуть, зрозумів – із того, що Ходорковський говорив, – що він не буде організовувати повалення. Ну, вони ж усе-таки контролювали, що він думає, що і кому пише і як налаштований... Плюс ви ж розумієте, який це перед усім світом мало вигляд. До того ж батьки Путіна і мама Ходорковського померли...
– ...від однієї хвороби...
– ...так. Я думаю, що і в чекістів, і в комсомольців (вибачте, Михайле Борисовичу!) є якісь певні моменти, які вкрай важливі.
– Ходорковський не говорив вам, чи обіцяв він щось Путіну за вихід із в'язниці? І якщо так, то що?
– Пообіцяв рік не брати участі в політиці. І, крім кількох висловлювань, кількох непрямих дій, обіцянки дотримався. До речі, ви знаєте, що Ходорковський приїжджав на Донбас і намагався якось розрулити ситуацію?
– Невже?
– Так, Ходорковський приїжджав у вже захоплений Донецьк.
– Овва!
– Ось так. Пробув два чи три дні, і йому рекомендували негайно покинути цю територію, тому що все погано закінчиться.
– Він наївна людина, виходить...
– ...ну, ви знаєте, якщо ви пробудете в російській в'язниці 10 років і вийдете у 2028-му з певними вступними 2018 року, люди можуть подумати, що ви наївний. Але треба віддати належне: російська в'язниця – це не санаторій, а, зокрема, серйозні моральні випробування. Ні, його не катували – на нього нападали, били...
– Били?
– Так, це є у справі, і це не мало систематичного характеру. Але моральний терор відбувався. А ми ж живі люди: якщо людина стала жертвою морального терору, то потім так чи інакше це виявиться, на жаль.
У захопленні Криму Сурков, може, і зіграв якусь роль, але це була хотілка Путіна №1, від початку
– Ви сказали, що Ксенія Собчак співпрацює з гестапо. Чому?
– 100%! Тому що вона домовилася особисто з Путіним про свою участь у цих виборах. Це реальний факт, і вона цього, власне, не заперечує.
– Ви тому Ксенію послали на три букви – публічно?
– Ну, ви ж розумієте, ми реально якогось моменту зблизилися, запрошували їх у свій дім... А ми путіністів у дім не запрошуємо, розумієте? Людей, які перебувають з того боку інтелектуальної, культурної або політичної прірви. Це було дуже прикро, тому моя реакція була такою емоційною. Якби я мав можливість відмотати час назад, я б, напевно, зробив би це м'якше. Але якщо вже зробив, то зробив.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– У відповідь чоловік Ксенії Максим Віторган послав вас на ті самі три букви. Ви не образилися?
– Ні, не образився: він повівся як нормальний російський мужик. Я його дуже поважаю, ходив на його концерти... Я дискаунтував все, що він мені сказав, негайно, і дискаунтую навіть наступну фразу, якщо вона пролунає.
– Владислав Сурков, як і раніше, ваш друг?
– Ми давно не спілкувалися.
– Він видатна особистість, на вашу думку?
– Абсолютно! Унікальна. Я б дуже хотів, щоб хто-небудь колись трилогію про нього написав.
– Він є головним ідеологом того, що вже чотири роки відбувається в Україні?
– Йому приписують. На 100% стверджувати не можу, але якісь змішані форми типу "ні миру, ні війни" або якісь креативні псевдодержавні новоутворення – це, узагалі-то, схоже на його широкий розум.
– Але ось цей план Суркова щодо України, якщо він є, зазнав фіаско чи ще може бути затребуваним?
– А я не впевнений, що був якийсь план. Він досить розумний, щоб без плану діяти, ситуативно.
– Тобто ви вважаєте, що все, що сталося, навіть захоплення Криму, – ситуативна реакція на події в Україні?
– Я думаю, що в захопленні Криму Сурков, може, і зіграв якусь роль, але це була хотілка Путіна №1, від початку.
Розмови ваших президента і прем'єр-міністра по суперзасекреченому зв'язку досі слухають російські спецслужби
– Як фахівець із мобільного зв'язку ви мені кілька років тому сказали, що всі розмови на території України президента, прем'єр-міністра, голови СБУ, бізнесменів, генералів і навіть солдатів на позиції АТО в Москві слухають...
– ...ну звичайно. І досі. Ви ж розумієте, що якщо СБУ та інші спецслужби корумповані (а в Україні вони корумповані), то першими, хто зайде в печінку, причому правильно, будуть російські спецслужби. Тому що путінська адміністрація вважає всі країни СНД і всі країни Варшавського договору своєю зоною впливу. Звичайно, перше й основне завдання в цьому випадку – узяти все під контроль, особливо тих персонажів, від яких гіпотетично можуть бути проблеми.
Ось дивіться: проблеми у Roshen виникли в липні третього року. Імовірно, вирішили, що буде у якийсь спосіб зміщення і передання влади, а в нього потенційно великі шанси, і вирішили закинути йому гачок. Не полінуйтеся, загугліть це: це свідчить про те, як російські спецслужби контролюють листування, телефонні розмови та аналізують їх.
– Тобто сьогодні все, що кажуть наші президент і прем'єр по суперзасекреченому зв'язку...
– ...звичайно.
– Усе слухають?
– Зрозуміло.
– WatsApp, Viber слухають?
– А-а-а... Я не знаю.
– А як вам здається?
– Telegram – ні, інакше б його не грюкнули в Ірані й тут. (Усміхається).
– Тобто все-таки є канали зв'язку, які не слухають?
– Ну, ви знаєте, у момент нашого переслідування ми спілкувалися [нерозбірливо]. Якщо спілкуються однодумці з достатнім рівнем інтелекту, то нехай хоч обслухаються: у них будуть мегатонни цих розмов, із яких вони не зрозуміють нічогісінько.
В Україні є один популярний співак, у якого позитивний рейтинг і якого тягнуть у політику, але в нього буде антирейтинг, щойно він туди піде
– Ви раніше цікавилися Україною, приїжджали, спілкувалися з групою людей, цікавих для вас...
– ...і я вдячний їм за це...
– ...скажіть, сьогодні інтересу менше у вас в Україні?
– Дивіться, давайте по-чесному: перемогла контрреволюція. Я не так уже серйозно стежу за цим, але в усіх політиків антирейтинг. Є один популярний співак, у якого позитивний рейтинг і якого тягнуть у політику, але в нього буде антирейтинг, щойно він туди піде...
– ...щойно він заявить про це...
– ...так. Тому що хтось сфотографує бірочку на штанях або черевиках. Або хтось помітить, що минулого року в Марбельї він був у клубі разом із розбійником Івановим, розшукуваним за щось...
– ...просто скажуть, що він їсть дітей...
– ...і таке інше. Словом, я бажаю Україні не втратити одного з найпопулярніших і найобдарованіших рок-музикантів, а вибрати все-таки професійного політика, який є чесним, порядним, тобто розібратися у списках людей, які претендуватимуть на владу. Це моя рекомендація: вибрати людину, яка буде рахувати. Теж, до речі, виявиться білою вороною... (Усміхається).
– А що у Великобританії взагалі думають про Україну? Ось ви у своєму колі, із людьми, із якими спілкуєтеся, обговорюєте Україну чи вже все, інтерес утрачено?
– Інтерес і співпереживання втрачено, оскільки припинили йти труни тим потоком, що був. І всі розуміють, що перемогла корупція, усе повернулося в пострадянське корупційне поле, огидне, лукаве, коли служать молебні, щоб одержати наступний транш, а транш цей прагматично і цинічно пиляють між володарями країни. Україна залишається країною з найбільшим потенціалом зростання у Європі та, імовірно, якщо хтось візьметься за економіку, то можна увійти в Палату мір і ваг за 20 або 25 років послідовного зростання економіки, можна зробити дивовижний, унікальний прорив. Але тільки коли з'явиться якась людина, яка може будь-якого моменту: а) уміє читати; б) не хотітиме красти; в) у якої буде воля це все здійснити.
– Захід не махнув на Україну рукою, по-вашому?
– Ну, для них ми всі совки, загалом, як Нігерія, тільки у снігу, і скільки не роби тут, усе потоне в корупції. Є така світова карта, де ми одного кольору досі, – там країни позначено за індексом сприйняття корупції. Ми там темно-бордового кольору разом із Сомалі, Зімбабве та іншими мерзенними режимами.
– Свого часу ви мені сказали, що хотіли б стати міністром економіки України...
– ...не тільки вам сказав, мені здається, я на весь світ сказав (усміхається)...
– Якщо завтра Україна стане вільною від корупції, ви приїдете до Києва, щоб стати міністром економіки?
– Ви знаєте, якщо вона стане вільною від корупції, то охочих зробити запаморочливу кар'єру, щоб потім їхніми іменами називали дороги чи навіть міста, і без мене сила-силенна. А рецепти ті самі, вони прості, вони давно описані, і я щиро бажаю, щоб знайшлася людина, яка зіб'є цей радянський наріст, цю коросту, цю кригу багаторічну, що дасть змогу паросткам бізнесу жити, розвиватися й плодоносити.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Передусім потрібно заборонити будь-який закон, який не вміщується на аркуші формату А5
– Хочу запитати у вас як у розумної, освіченої людини, до того ж чіткої, системної: які п'ять кроків потрібно зробити Україні, щоб стати успішною європейською країною?
– Такі запитання вже лунали. Я розумію, що буду повторюватися, але насамперед усе залежить від законодавства, від формальних підстав. Законодавство, яке є зараз, написали корупціонери так, щоб його неможливо було виконати, щоб люди платили хабарі. Передусім потрібно заборонити будь-який закон, який не вміщується на аркуші формату А5, тобто його має бути півсторінки – ну, я дуже грубо кажу, дуже умовно. І скоротити кількість податків, наприклад, до п'яти. Борг не повинен бути більшим ніж 30% ВВП. Ось у такі обмеження державу треба поставити, конституційно. Ухвалити законодавство, яке буде описувати не те, що дозволено, а тільки ті випадки, які заборонено. Це мають бути якомога вільніші межі, а всередині цих меж – свобода творчості, але якщо суб'єкт закону переходить ці межі, має бути негайне покарання. Тобто перше – абсолютно дерегульоване законодавство, яке передбачає повну свободу підприємницької діяльності, аналог єльцинського закону про свободу торгівлі 92-го року, але не того, який пішов у другому читанні, а того, який у першому читанні, абсолютно лібертаріанського.
Друге: погодитися з тим, що 25 років фінальним судом в Україні буде не український суд, а суд Великобританії, Канади чи однієї з тих країн, де діє британське законодавство, але судові розгляди йдуть набагато швидше...
– ...клас!..
– ...це в Києві було 160 чи 200 років тому, і це прекрасно працювало якийсь час, по-моєму, до відвідин нашої прекрасної імператриці, яка це все, узагалі-то, дискаунтувала. Тобто держава має підтримувати незалежну судову систему, і якийсь час, поки її буде сформовано, поки виростуть люди із совістю, це має бути...
– ...це друге...
– ...так. Третє – зменшення сфер упливу держави. Тобто, крім паспорта, на який потрібно чекати два дні, контакт із державою має тривати не більше ніж годину. Знаєте, якщо їхати з аеропорту в центр, ви проїжджаєте величезну будівлю – це Центральна виборча комісія. Ось з усією роботою, яку роблять у цій будівлі, впорається вісім програмістів.
– А хто буде фальсифікувати вибори, ви що?
– Ні, вони не будуть, бо їх буде вісім і вони контролюватимуть одне одного...
– ...так не буде...
– ...ну, вони точно не зможуть фальсифікувати вибори. Далі, четверте. Чому Одеса була містом №4 у Радянському Союзі? Тому що вона була порто-франко. Уся Україна має стати порто-франко, тобто якщо ти ввіз і вивіз, це не потрібно обкладати податком. Понадвигідне розташування, його потрібно використовувати, це може бути серйозною перевагою.
– І п'яте...
– ...останнє – прибрати руки від будь-якої добровільної діяльності. Чому, коли Тимошенко домовилася з Путіним у 2006 році, потрібно було розтрощити казино, щоб із Росії не їздили грати до України? Є величезна кількість особистих прав і свобод, які необхідно дозволити.
Необхідно дозволити вінчатися геям, дати можливість тяжко хворим людям достойно йти із життя...
– ...ухвалити закон про евтаназію...
– ...так. Необхідно розрегулювати торгівлю легкими наркотиками, тим паче що в Україні вони дуже популярні, нехай приїжджають ззовні й купують. Скрізь, де це відбулося, наркоманів менше, а грошей більше. Потрібно легалізувати носіння зброї, щоб було як у Швейцарії чи Ізраїлі...
– ...і заодно проституцію, так?
– І, звичайно, проституцію. Це все має давати гроші в казну. І потрібно, щоб людина мала право на себе і на свій захист. І відкрити країну до інвестицій. Не треба стільки державного сектору, усе має бути приватним: дороги, школи... На яких умовах будуть передавати дороги чи школи? Ну, державні школи в якійсь кількості мають залишатися, має бути обов'язково щось проти злиднів. Злидні неможливі в наше гуманне століття, тут я не лібертаріанець і вважаю, що в наш час людина від голоду помирати ніяк не може.
Я за те, щоб людині гарантовано давали світську освіту. Але загалом потрібно звідусіль прибрати гачкуваті нерозумні державні руки, причому законодавчо прибрати, так, щоб вона їх більше не могла всунути нікуди й ніколи. Тут обов'язкова шокова терапія, тому що все загрузне у страху змін. І якщо провести повноцінну шокову терапію, перші зміни в житті будуть за три місяці.
У моєму ресторані в Лондоні найкрутіший винний лист за всю історію людства!
– У компанії "Евросеть", яку ви заснували і якою керували, було 210 тис. співробітників...
– ...через неї пройшло 210 тис., а за фактом на самому піку було 3500 осіб...
– ...ну, теж чимало. Який у вас бізнес у Великобританії?
– Ми щойно створили майже 200 робочих місць – думали, що їх 188, але їх 190 із гаком. І ось зараз ми заплатимо пристойну суму податків за 16-й рік. Лише дві компанії – виноторгова і госпіталіті-бізнес, тобто ресторан, найкращий у світі винний магазин, і, відповідно, оскільки весь його асортимент використовують у ресторані, ресторан здобув не досяжну ніким винну карту. Тобто такої винної карти за ціною "магазин плюс 30 фунтів" немає в жодному тризірковому мішленівському закладі, у жодному готелі, у жодному інвестиційному ресторані, де серйозні інвестори працюють. Це найкрутіший винний лист за всю історію людства! Ресторан працює 18 днів на сьогодні, і ми задоволені тим, як він розвивається. Ще не було основних ревю, був один-єдиний від Evening Standart, вони написали, що ресторан Hide гідний трьох мішленівських зірок. Зараз, незважаючи на гарну погоду, там усе ще є люди, він повний.
– Ваші статки протягом перебування у Великобританії зросли чи скоротилися?
– Вони скоротилися і зараз – у найнижчій точці, тому що це все був час розкидання каміння.
– Ну, скільки ви сьогодні важите?
– Я дуже не люблю цього запитання, нехай рахують зовнішні компанії. Два з половиною роки ми інвестували в магазин, у 12-му закінчили, у 13-му почали інвестувати в новий проект і закінчили у травні нинішнього року. Зараз це все почало функціонувати. Якщо розглядати окремо виноторгові компанії, то із 16-го року я витрачаю менше, ніж заробляю. Включно з будиночками в Антібі та перельотами, за старою звичкою, приватними літаками. (Усміхається).
– Останнє коротке запитання, що передбачає коротку відповідь. Євгене, ви щасливі?
– Щастя – це тоді, коли тебе розуміють. У той момент, коли розуміють, – так. Тобто ні! (Сміється).
– Я вдячний вам за інтерв'ю і я зрозумів, чого мені не вистачає для повного щастя – прилетіти до Лондона, у ваш ресторан і винний магазин, тому що просто страшенно хочеться напитися.
– Я вас запрошував, приїжджайте, будь ласка, разом з Олесею, столик із краєвидом Грін-парку і Букінгемського палацу чекає на вас.
– Дякую!
Записала Анна ШЕСТАК
