Голосувала за розширення повноважень Януковича й уникла звільнення у 2014 році. Що відомо про нову голову Конституційного Суду Шапталу G

Судді Конституційного Суду України (КСУ) 14 травня висловили недовіру голові Святославу Шевчуку і позбавили його посади. Таємним голосуванням новим головою суду обрали Наталію Шапталу.

Хто така Наталія Шаптала

Народилася у Донецьку у 1959 році. Як наголошено в офіційній біографії на сайті Конституційного Суду України, Шаптала розпочала трудову діяльність на підприємствах міста з 1976 року. Була електроконтролером, інспектором відділу кадрів, статистиком, юрисконсультом. Юридичну освіту здобула у Росії, в Алтайському державному університеті. Із 1987-го до 1996 року працювала у прокуратурі Донецька і Донецької області.

У 1996 році її призначили суддею Ленінського районного суду Донецька, у 2005-му – Донецького апеляційного адміністративного суду. У вересні 2010 року на з'їзді суддів Шаптала дістала посаду у Конституційному Суді.

Має ступінь кандидат юридичних наук. Є експертом у сфері адміністративного та кримінального права. Написала низку наукових публікацій, а також брала участь у створенні навчального посібника "Конституційне право України“.

У судді двоє синів. Віталій Шаптала працює прокурором Київської місцевої прокуратури №1, а Євген Шаптала – суддею Київського апеляційного господарського суду.

Доходи і майно

Згідно з декларацією за 2018 рік, опублікованою на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, заробітна плата Шаптали на основному місці роботи становить майже 2,9 млн грн, ще 14,3 тис. грн вона отримала в Національній академії внутрішніх справ, де працює за сумісництвом. Також вона отримала 72,4 тис. грн пенсії, 37 тис. грн відсотків за вкладом в "Укрексімбанку" та 1,2 тис. грн відсотків у "ПриватБанку".

Суддя проживає спільно з Юрієм Шапталою, з яким не перебуває у шлюбі. Він має корпоративні права (25%) у компанії "Захід Акватрейд". За рік він отримав 46,2 тис. грн пенсії, 74,3 тис. грн відсотків за вкладом в "Укрексімбанку", 100 тис. грн доходу від відчуження рухомого майна.

Наталія Шаптала спільно із сином Віталієм порівну володіють квартирою в Києві загальною площею 98 м², яку придбали в грудні 2011 року. На Юрія Шапталу із 2010 року зареєстровано житловий будинок площею 289 м² і дві ділянки землі загальною площею 1344 м² у селі Лісники Київської області, які на момент купівлі оцінювали у 2,4 млн грн та майже 1,2 млн грн відповідно. У 2017 році за 2,7 млн грн він також придбав квартиру в столиці площею 82,5 м².

Сім'я користується автомобілем Toyota Land Cruiser 2014 року випуску, який придбала за 1,16 млн грн п'ять років тому.

Суддя задекларувала годинник Ulysse Nardin (у розслідуванні сайта Prosud зазначено, що його вартість перевищує $7 тис.) і коштовності – сережки, обручку, кулон, але їхньої вартості не вказала. За законом, чиновники зобов'язані заносити до декларації дані про прикраси, якщо вартість кожної з них перевищує 60 мінімальних заробітних плат (250,38 тис. грн).

На банківських рахунках у Наталії Шаптали – 390,6 тис. грн, $494 та €2086 (для порівняння: в декларації за 2017 рік – 152,3 тис. грн, $10 тис. і €9501).

Юрій Шаптала задекларував банківські заощадження в розмірі 10 грн (у 2017 році – 831,5 тис. грн), $1532 і €4165 (рік тому вклади у валюті становили відповідно $56 і €91).

Діяльність у Конституційному Суді України

Як повідомляє проект "Чесно. Фільтруй суд!", Шаптала 30 вересня 2010 року підтримала внесення змін у Конституцію України від 8 грудня 2004 року. Пізніше це рішення визнали неконституційним. Завдяки йому почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до розширення повноважень президента Віктора Януковича.

"На той момент Шаптала не мала значущих досягнень у конституційному праві, правовій науці. Режим вибирав людей тільки за одним критерієм – за політичною прихильністю. Якраз тоді четверо суддів КСУ пішли у відставку через політичний тиск. Після цього привели чотирьох нових суддів, зокрема Шапталу. І за дев'ять днів КСУ ухвалив рішення про повернення до Конституції 1996 року. Очевидно, Шапталу режим призначив для цього", – розповіла експерт "Реанімаційного пакета реформ" із конституційного права Юлія Кириченко.

У 2014 році, нагадала вона, Верховна Рада ухвалила постанову, в якій зазначено, що судді порушили свій "обов'язок захищати конституційний лад держави", і запропонувала достроково звільнити з посад кількох суддів КСУ, зокрема і Шапталу.

"За порушення присяги тоді парламент звільнив суддів, яких призначили за його квотою, і рекомендував президенту звільнити своїх. На жаль, глава держави проігнорував це рішення. Усі троє суддів за його квотою залишаються у КСУ досі. Одна з них – Шаптала. 14 травня КСУ знайшов компроміс тільки щодо цієї судді і призначив її головою. Я негативно оцінюю такий крок. Зрозуміло, це суто технічний хід: її обрали тільки для того, щоб привести до присяги новообраного президента. За законом суддю КСУ призначають на дев'ять років без права на повторне призначення. У вересні цього року термін повноважень Шаптали закінчується. Якщо враховувати ще місяць відпустки, вона буде виконувати свої обов'язки всього два з половиною місяці. Тобто, я так розумію, суд просто взяв паузу", – сказала співрозмовниця.

Кириченко нагадала, що за винесення суддями КСУ рішення, яке призвело до узурпації влади, ГПУ відкрила кримінальне провадження ще у березні 2015 року, а за місяць слідчі СБУ зареєстрували провадження за фактом можливого зловживання суддями КСУ службовим становищем, однак конкретних рішень у цих справах досі немає.

"На сьогодні відкрито кримінальне провадження про узурпацію влади у ГПУ. Усі судді, які голосували у 2010 році, – фігуранти у цій справі. Але саму справу так і не просунули. Є думка, що це було зроблено спеціально для впливу на суддів. Ми зверталися у ГПУ, щоб дізнатися про процес розслідування. Отримали відповідь: справу відкрито, її розглядають. Але, як ми бачимо, реальних підсумків усе ще немає. Якщо справу дорозслідують і передадуть у суд, то Шаптала, як і її колеги, ще може понести відповідальність", – підкреслила Кириченко.