Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Гордон: Для мене інавгурація Зеленського вінчає прощання України з радянською владою

Журналіст Дмитро Гордон на своєму каналі в YouTube дав бліц-інтерв'ю головному редактору інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, у якому поділився враженнями від інавгурації президента України Володимира Зеленського, розповів, які помилки колишнього глави держави Петра Порошенка йому не можна повторювати на цій посаді і чому Україні необхідна допомога екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Гордон: Якщо люди побачать, що вони можуть заробити тут стільки само чи більше, ніж на Заході, я впевнений вони повернуться. На чужині все одно не так, як удома. А дім у нас гарний
Гордон: Якщо люди побачать, що вони можуть заробити тут стільки само чи більше, ніж на Заході, я впевнений – вони повернуться. На чужині все одно не так, як удома. А дім у нас гарний
Скріншот: Дмитро Гордон / YouTube
Олеся БАЦМАН
Головний редактор
Україні час збирати каміння

– Як тобі інавгурація?

– В Росії, де я бачив цю моторошну інавгурацію [президента РФ Володимира] Путіна, перекривали Москву – порожнє місто, мчали ці чорні лімузини. Тоталітарна держава. На відміну від них, у нас [Зеленський] красень, пішов у народ, у стрибку [колегу по студії "Квартал 95" Євгенія] Кошового в лисину поцілував. Чудово. Поспілкувався з людьми, селфі зробив. У Верховну Раду зайшла жива людина іншої формації. І це приємно, це чудово. У Верховній Раді він був як чужорідне тіло, і це явно відчувалося. Особливо коли показували злодіїв із Кабінету Міністрів, деяких негідників із колишніх президентів. Деяких!



– Там були майже всі, крім одного.

– Ну, ось навіть один із тих, кого показували, мені дуже сильно не подобається. Не буду називати прізвище. Він чомусь не дуже радів, що замість нього прийшов Володимир Зеленський.

– Та там не тільки він не радів.

– Не знаю, Леонід Макарович [Кравчук] дуже радів.

– Ну, це тому, що він сидів поруч із [дружиною президента України] Оленою Зеленською. Ти б теж радів, якби сидів із такою дівчиною (сміються).

– Для мене інавгурація вінчає прощання України з радянською владою. Уперше без пафосу, без цього фальшивого патріотизму прийшла людина іншого покоління, яка не обтяжена старими догмами, яка багато поїздила по світу і точно хоче залишити слід в історії. Я сьогодні уважно дивився на його батьків. Особливо у світлі зізнання Володі, що його тато хотів, щоб він займався математикою. Тато – математик, а Володя самодіяльністю захопився. І тато сказав, що за це його побив (сміється). Батьки Володі правильні. І я думаю, йому насамперед буде соромно перед ними, якщо він щось зробить не так. Я сказав Володя? Ні, Володимир Олександрович.

– Треба звикати.

– Закликаю всіх тепер так звертатися.

– Ти пам'ятаєш усі інавгурації за роки незалежності.

– Пам'ятаю, на одній навіть був. У 1999 році, коли Леонід Данилович Кучма вдруге став президентом, була інавгурація в Палаці "Україна". Я на ній був.

– А найкрасивіша інавгурація, можна сказати, сьогодні відбулася?

– Вона найлюдяніша.

– Зважаючи на твій настрій, вона найбільше вселяє оптимізм. Що в його промові було для тебе найважливішим?

– Найважливішим було те, про що я, до речі, давно кажу – Україні час збирати каміння. Він сказав, що нас, українців, 65 млн. Це чудово. Він закликав українців повертатися. Це прекрасно. Сказав, що дасть громадянство. Це теж прекрасно. Я ж бачу на Заході дуже багато етнічних українців, які звідси виїхали. Але не тому, що не люблять своєї країни, а тому що їм тут було погано. У них тут не було перспектив. Зараз з'являються перспективи. І якщо Зеленський зробить цілу низку важливих кроків – наприклад, приведе до норми антимонопольне законодавство, за крадіжку просто розтерзувати треба – і якщо люди побачать, що вони можуть заробити тут стільки само чи більше, ніж на Заході, я впевнений – вони повернуться. На чужині все одно не так, як удома. А дім у нас гарний.

Зеленському потрібно слухати розумних людей і не ухвалювати рішення самому щодо всіх питань. Це те, чим займався Порошенко. Він усе знав. Усе! До всіх дрібниць. Але так не буває

– Які головні помилки [екс-президента України Петра] Порошенка не повинен зробити Зеленський, щоб не повторити його долю, а реально увійти в підручники історії?

– Ну, він не повинен очолювати злодійство. Тим більше, злодійство на крові. Це головна претензія до Порошенка. Зеленський не має бути жадібним, потрібно слухати розумних людей і не ухвалювати рішення самому щодо всіх питань. Це те, чим займався Порошенко. Він усе знав. Усе! До всіх дрібниць. Але так не буває. Збирай навколо себе розумних людей, слухай їх і вирішуй сам. Мені здається, Володимир Олександрович повинен постійно звертатися до людей. Згадайте [32-го президента США Франкліна] Рузвельта, який щотижня записував звернення до нації. У цих зверненнях він має говорити, що зробив протягом тижня і що зробила країна під його керівництвом. А також, що він збирається зробити і які головні завдання стоять перед кожним. Мені сподобалося, що Зеленський сказав: президент – не тільки я, але й кожен із вас. Правильно! Якщо люди і далі будуть паскудити у себе в під'їздах, Європи не буде.

– Це якраз та колективна відповідальність, яка ніколи не працює. Тому що якщо відповідальні всі – отже, ніхто.

– Треба про це говорити й запроваджувати штрафи. У Сінгапурі не паскудять на вулицях, тому що штраф $500.

– Добре. Ось ти сказав стосовно повернення українців додому. Це, мабуть, найболючіша для України тема. Деякі знакові українці – і зі знаком плюс, і зі знаком мінус – уже почали повертатися, навіть до інавгурації. На чиє ще повернення в Україну з відомих людей ти чекаєш?

– Та я за повернення в Україну всіх, окрім тих, кого тут судитимуть. Адже є за що.

– Але чому? Нехай повернуться і їх судитимуть. Теж нормально (усміхається).

– Ну, [екс-президента України Віктор] Янукович же не повернеться – мало того, що я хочу, щоб він приїхав. У мене є своя корислива мета – я дуже хочу записати з ними інтерв'ю. Але це ж не привід заманити людину в Україну.

– На лаві підсудних, напевно, не дуже зручно буде (сміється).

– Я, до речі, хочу використати можливість і звернутися до дуже шанованого мною президента Грузії Михайла Саакашвілі. Я не називаю його колишнім, бо вважаю, що президентів колишніх немає. Я вважаю його великим президентом. Михайле Ніколозовичу, ви мені пообіцяли, що якщо він не потрапить у другий тур, ви прибуваєте в Київ. Я хотів вас зустрічати їхати. Порошенко, на жаль, потрапив у другий тур, і я був цьому не радий. Але він більше не президент. Президент – Володимир Зеленський. Я закликаю вас повернутися в Україну. Я закликаю президента негайно повернути вам громадянство. Я звертаюся до вас публічно. Я вас дуже чекаю, ви повинні підставити Україні плече і розповісти ті секрети, які допоможуть нам, як Грузії у ваш час, різко наростити темп і увірватися до переліку найкращих країн світу з ведення бізнесу та безпеки. Коли ви повернетеся додому в Україну? Я готовий приїхати в Бориспіль, Жуляни або куди ви скажете, щоб особисто вас зустріти. Чекатиму від вас відповіді.

(У відеопосланні Гордону Саакашвілі заявив, що незабаром збирається повернутися в Україну. "Мені потрібно відновити [громадянство]. А для початку потрібно просто допустити мене на територію України. Прикордонні війська дістали заборону від Порошенка на мій в'їзд. Сподіваюся, що її буде скасовано дуже швидко. Я збираюся прилетіти в Україну – ось моя відповідь. До зустрічі в Києві", – сказав Саакашвілі. – "ГОРДОН").

Це не пітерські чекісти, не якісь затиснуті догмами чиновники брежнєвського загартування. Це інші люди

– У мене до тебе ще таке запитання. Я сьогодні дивилася пости російських журналістів, які так само, як і українці, пильно стежили за інавгурацією. Заходила переважно на сторінки тих, хто адекватно розуміє світобудову й роль України та Росії в цій війні. І побачила безліч захоплених коментарів від росіян, які по-доброму заздрили й хотіли такого самого для Росії. Мені сподобалося, як написав один із журналістів: мовляв, подивіться, Зеленський іде біля людей і він – найменший. Усі хто стоять, – чоловіки, жінки – вони вищі. Але Зеленський не взуває підбори, щоб здаватися вищим, як це робить Путін. І йому не добирають низьких людей, щоб він сам здавався велетнем.

– Це фізіологічна історія, так.

– Я не про це, а про державну політику, до якої в Росії входять усі атрибути того, щоб президент був небожителем, а не звичайною людиною, яку на роботу наймає народ. Як ти вважаєш, яка ймовірність, що президент Зеленський стане своєрідним еліксиром, який зможе витверезити, зокрема, і росіян, обдовбаних пропагандою.

– Кажуть, що поганий приклад заразний. Прислів'я таке є. Але гарний приклад також заразний. Тому, я думаю, будь-яка нормальна людина в Росії, Білорусі чи будь-якій іншій країні побачить, як поводиться президент нової формації. Він іде і говорить як вільна людина. Сподіваюся, так само він буде діяти. Це не пітерські чекісти, не якісь затиснуті догмами чиновники брежнєвського загартування. Це інші люди. От їм треба давати кермо правління пострадянськими державами. Вони не обтяжені компроматом. На Зеленського ж шукали компромат, щоб підвісити його за гачок, але нічого не знайшли. Не вийшло. Як хотіли його зв'язати з [бізнесменом Ігорем] Коломойським! Але я впевнений, не буде Коломойський ним управляти. І нікого поганого він не призначить [на посади], хай хто що каже. Він призначить нормальних, розумних, перспективних, освічених людей. Але якщо раптом щось піде не так, я перший буду про це говорити. Так потрібно робити, щоб усе йшло як слід.

– Останнє в мене запитання. Хочу розбавити твій оптимізм, море усмішок і радощів...

– Хочеш гидоту якусь сказати?

– Ні, я лише хочу запитати, коли на цю гидоту чекати? Скільки ти даєш часу президентові Зеленському на те, що не будеш критикувати, а будеш спостерігати? І якщо тобі щось не сподобається, коли ти зможеш виступити з критикою?

– Якщо нічого екстраординарного не станеться, 100 днів я буду мовчати і просто дивитися, що Володимир Олександрович робитиме. Звичайно, виступатиму публічно й намагатимуся доносити свою думку щодо тих чи інших питань. Вона не обов'язково буде правильною. Але вона напевно буде. Тому що мені дуже хочеться, щоб у нього вийшло. Адже якщо вийде в нього – вийде й у нас, вийде конкретно в мене. Його успіх – це мій успіх. Тому я дуже хочу, щоб він упорався.

– Ми пішли за це пити, чого й вам бажаємо.

– Так, пора випити (сміються).

ВІДЕО
Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Записав Олександр ПРИСЯЖНИЙ

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
21 травня, 2019 14.17
21 травня, 2019 11.17
21 травня, 2019 14.07
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації