-3 Київ
9 жовтня 1943 р., середа
Уранці дуже було чути канонаду і сильний вибух. А потім увесь день зовсім тихо. На Подолі другий день горить поліклініка водників, кілька будинків на вулиці Андріївській і елеватор. До товарної станції і за нею німці зняли і вивезли усі рейки. Залишили тільки запасний шлях. Пожежі, розбирання колії – наче свідчення того, що німці відступають. Але все одно нічого не розуміємо, нічого не знаємо.
Ще не зовсім розвиднилось, як у дворі закричали продавчині:
– Хто забув прочитати газету?
Це звучить знущально. Газету так чекають, що люди просто із ліжок вискакують на балкони і волають:
– Почекайте, зараз вийдемо.
Газета зовсім порожня. Це "Останні новини" по-російськи. Ніяких наказів, як бувало.
Попередній запис у щоденнику – від 8 жовтня. Наступний запис – 10 жовтня.
Про особистість автора мемуарів про окупацію Києва – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікуємо у спецпроекті "Щоденник киянки".
Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.
За ідею редакція дякує історику і журналісту, співробітнику Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.
