+9 Київ
11 жовтня, понеділок
Сьогодні наполегливо говорять про загальне вигнання населення із Києва і що наказ буде завтра. Так само посилено говорять про вагони, які стоять на усіх шляхах біля міста. Готуємо мішки №1. Решту покинемо. Головне: не розгубитися усім. Тому усім своїм близьким роздали Кам'янець-Подільську адресу Нюсіних родичів.
Біда, якщо розкидає нас у різні боки. А що буде із моїми нещасними? Хвилююся за них, хвилююся за Елеонору Павлівну. Як вирвати її із-за ґрат? Голова розривається від повної невідомості. Сидіти вдома не можу. Знову йду на Ковальську. Знову обходжу облави. І нічого, крім цих чуток, нового не дізнаюся.
Попередній запис у щоденнику від 10 жовтня. Наступний запис – 12 жовтня.
Про особистість автора мемуарів про окупацію Києва – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікуємо у спецпроекті "Щоденник киянки".
Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.
За ідею редакція дякує історику і журналісту, співробітнику Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.
