За що я вдячний Арсену Борисовичу? Він не тримає мене на короткому повідку, а дає розвиватися
– Не раз по роботі брала у вас коментарі. Ви ніколи не соромилися у виразах. Але нещодавно раптом стали просити статті на вичитку, почали вилизувати пряму мову, пом'якшувати формулювання. Що сталося?
– Серйозно? Та ну, не помічав...
– Може, Аваков натякнув: "Ілле, думай, перш ніж язиком ляпати"?
– Ні-і-і. Я був найневигіднішим радником міністра за всю історію МВС. Ніколи нікого не питав, що говорити. За що я вдячний Арсену Борисовичу? Він мій єдиний керівник, який не тисне й не тримає мене на короткому повідку, а дає розвиватися, поправляє і радить. Він знає трішки більше, але дає чинити по-своєму. Я йому довірився.
– Так чому раптом стали рецензувати свої висловлювання?
– Не пам'ятаю. Раніше навіть не питав, із якого видання телефонують. Говорив – і все. Потім щось сталося... А, згадав! На одному сайті вийшло моє інтерв'ю. Дивлюся – а воно не моє: не мої слова, не мій текст, я так не говорю! Телефоную журналісту – він не зізнається. Півдня витрачаю на телефонні розмови та з'ясування стосунків. Потім дізнався, що за законом маю право читати свої тексти. Журналісти користувалися моєю простотою.
– Ще з вашого Instagram раптово зникло фото, де ви оголений на тлі звабливих жіночих сідниць.
– У нас люди найкраще реагують на такі провокації. Ну з'явилося фото, ну зникло. Це всього лише піар-хід.
– Ні. Не просто не підтверджую, а з упевненістю заявляю: союз Авакова з Тимошенко неможливий. Міністр внутрішніх справ стоїть на проукраїнській позиції, діє в інтересах України! А Юлія Володимирівна – сьогодні це ні для кого не секрет – підігрує Кремлю.
– Тоді розберімося з Петром Олексійовичем. А його ви в чомусь звинувачуєте?
– Схоже, я дійсно не усвідомлюю, яка мені випала честь...
– Даремно смієтеся. Якби знали, як далі складеться, провели б зі мною набагато більше часу.