Особиста зустріч Зеленського з Путіним – наступний етап – заступник глави Офісу президента Тимошенко G

Запущено процедуру імпічменту не президента України, а президента США. Тоді чому так багато уваги цьому приділяють саме в Україні?

– За що конкретно ви відповідаєте в Офісі президента?

– У нас шестеро заступників керівника Офісу. Я опікуюся інформаційною політикою, різними спецпроєктами, відповідаю за протокол і все, що пов'язано з поїздками президента.

– Президент Зеленський нещодавно був із візитом у Нью-Йорку, де виступив на саміті Генеральної Асамблеї ООН. Чому ви не поїхали з ним як людина, яка відповідає за поїздки лідера держави?

– Я міг там бути присутнім, але не поїхав, в Офісі було багато справ.

– Україна протягом останніх днів на перших шпальтах практично всіх світових ЗМІ у зв'язку зі скандалом, пов'язаним із липневою телефонною розмовою між Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Демократи вже ініціювали процедуру імпічменту, уважаючи, що Трамп тиснув на Зеленського під час телефонної розмови, вимагаючи від нього компромат на свого головного конкурента на майбутніх президентських виборах Джо Байдена...

– ...у вихідні нас переслідувала знімальна група CNN. Приїхали спеціально, щоб записати коментар стосовно скандалу із Трампом. Наша позиція дуже проста: у нас немає і не буде жодних таємниць. Президент уже виступив в ООН і зустрівся із Трампом.

Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп уперше особисто зустрілися 25 вересня 2019 року у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН уже після скандалу з телефонними перемовинами. Фото: president.gov.ua

– Білий дім опублікував текст липневої телефонної розмови Зеленського і Трампа. На вашу думку, там був тиск на українського лідера з боку президента США?

– Президент України вже відповів на це запитання: він тиску не відчув. Я взагалі не розумію, навіщо нас тягнуть на бік тієї чи іншої партії США. Наші інтереси – це Україна та її громадяни. Усе. Запущено процедуру імпічменту не президента України, а президента США. Тоді чому так багато уваги цьому приділяють саме в Україні?

– Тому що в Зеленського зараз у руках козир: скаже, що Трамп тиснув, – і представник Демократичної партії з високою ймовірністю виграє президентські вибори у США, скаже, що не тиснув, – найімовірніше, республіканець Трамп удруге очолить Америку...

– Президент уже відповів на це запитання під час зустрічі з Дональдом Трампом у Нью-Йорку.

– Ви сказали, що опікуєтеся інформаційною політикою в Офісі президента. Який вигляд це має на практиці?

– Передусім це робота з меседжами, які формулює і доносять президент та його Офіс. Наприклад, комунікація з телеканалами, інтернет- та друкованими виданнями.

– Плюс закрита зустріч із головними редакторами провідних українських ЗМІ?

– Зокрема, але це не "закриті зустрічі", а розмови off the record. За минулої влади до Адміністрації Президента викликали представників ЗМІ й озвучували якісь рамки, розповідали, як працювати редакції та журналістам. У нас такого немає, ми доволі ліберальні до всіх. У нас немає темників, цензури, заборон.

– 26 вересня Нацрада з питань телебачення та радіомовлення України одноголосним голосуванням не продовжила ліцензії п'яти регіональним компаніям, які мовили з логотипом "112 Україна". У медіа-середовищі циркулюють чутки, що глава Офісу президента Андрій Богдан накинув оком на телеканали "112 Україна" і NewsOne...

– ...а в якому форматі він "накинув оком"?

– Вирішив узяти ці телеканали під контроль саме за допомогою Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

– Цю історію розносять самі телеканали "112 Україна" і NewsOne. Ні для кого не таємниця, що сьогоднішній склад Нацради було обрано за минулої влади за квотами президента і парламенту. У нас була можливість змінити там одного члена. І ми змінили: ввели в Нацраду від Офісу президента Юрія Зіневича. Усі інші – це старі члени Нацради. І після цього нас звинувачують у тому, що ми нібито намагаємося забрати ліцензію у "112 Україна". У який спосіб, якщо ми не комунікуємо із цими людьми?

– Плануєте розпустити нинішній склад Нацради і призначити нових членів?

– Ми б із задоволенням їх замінили, адже хочемо перезавантажити всі органи, зокрема Нацраду. Туди мають прийти нові люди. Серед вісьмох членів Нацради чотирьох призначає президент, ще чотирьох – Верховна Рада. Думаю, найближчим часом парламент оголосить конкурс і буде обрано нових членів Нацради. Щодо інших, їхні повноваження спливають у 2020-му і 2021 роках.

– Ще одне запитання до вас саме як до куратора інформаційної політики в Офісі президента. Нещодавно Зеленський записав відеозвернення, у якому запропонував українцям улаштувати масовий флешмоб із боротьби з корупцією і попросив повідомляти на гарячу лінію НАБУ про всі випадки, коли посадовці вимагають хабаря або пропонують відкат. Записати такий ролик – ваша ідея?

– Звісно, ми в Офісі розробляли. У нас є брейнсторм-рада, придумуємо різні відео із президентом або інші способи комунікації. Потім пресслужба Офісу викладає це в наші соцмережі. Остання ланка затвердження формату звернення – президент.

– З огляду на те, що після ролика заявило НАБУ, президент зобов'язаний роз'яснити українцям повноваження Національного антикорупційного бюро, інакше гарячу лінію перевантажать повідомлення, які не належать до компетенції відомства, – ви ролик безпосередньо з НАБУ не погоджували і мало не паралізували роботу цього органу.

– Зверніть увагу: це заявили не НАБУ і не пресслужба відомства, а Рада громадського контролю при НАБУ. Може, вони не спілкуються одне з одним? Тому що в самого НАБУ до нас запитань немає.

Усе дуже просто. Є різні справи, які розслідує Нацполіція, Держбюро розслідувань, НАБУ тощо. Ми хотіли зробити загальний call-центр. Необхідно було або новий call-центр створювати (а це час), або вибрати один базовий call-центр із подальшою переадресацією. Я особисто минулого тижня розмовляв із директором НАБУ Артемом Ситником, запитав: "У якому форматі робимо?" Він відповів: "Я за те, щоб це було на базі нашого call-центру, а далі ми переадресовуватимемо або на Держбюро розслідувань, або на поліцію".

У нас із НАБУ проблем із комунікацією не виникло. І Держбюро розслідувань, і поліцію попередили, і вони дали згоду. Усі почали працювати, ми записали ролик президента, що дало поштовх для дзвінків звичайних громадян із повідомленнями про корупцію. Я взагалі не розумію, чому Рада громадського контролю при НАБУ зробила таку заяву.

– 17 вересня 2019 року на сайті президента з'явився дивний указ, у якому повідомляли, що вам та ще одному заступнику глави Офісу оголошено догану за "неналежне виконання посадових обов'язків, зокрема за результатами робочої поїздки президента України Володимира Зеленського у Дніпропетровську область". Я востаннє формулювання про оголошення догани тільки в радянських кінофільмах чула...

– Так це ж формат указу і догани, їх завжди пишуть такою мовою.

– А чому не можна було викликати вас у кабінет і особисто вичитати, навіщо цілий указ видавати?

– (Сміється). Щоб показати тим, хто погано працює: каратимемо за провини. Ну ми ж обіцяли, що все робитимемо відкрито. Тому й догана публічна.

– Вас цей крок Зеленського зачепив?

– Ні, ми як мали гарні стосунки, так і залишилося. Під час поїздки у Дніпро, що й зазначено в указі, були моменти, які можна назвати проступками. За це й оголосили догану. Трофімову – тому що він відповідає за регіональну політику, мені – бо я відповідаю за поїздки президента.

– Мені казали, що вам влетіло за те, що під час поїздки у Дніпро поруч із президентом незаплановано з'явився ексзаступник голови Дніпропетровської обласної держадміністрації і колишній голова партії УКРОП Геннадій Корбан. Це правда?

– Там було кілька моментів, зокрема й поява Корбана, що для нас стало сюрпризом.

– Ну з'явився Корбан під час прогулянки президента містом, у чому проблема?

– У нас є офіційна поїздка у Дніпро: нас зустрічає мер Борис Філатов, показує міст, везе на Фестивальний причал. Далі ми приїжджаємо у сквер, і нас там зустрічає Корбан... У нас немає принципових претензій особисто до Корбана, але ми не розуміємо, чому не мер показував сквер, а Корбан. Він хто в місті?

– Впливова людина.

– Чому ця людина презентувала парк президенту? Річ не в Корбані. Питання в тому, що ми не знали, що саме він там буде. А мали знати, тому що організовуємо поїздки президента. Нашу службу протоколу не попередили про Корбана, це неправильно.

– Хто вас підставив?

– Просто самодіяльність із тієї сторони.

– Не таємниця, що в Корбана дуже напружені стосунки з Ігорем Коломойським. Вам оголосили догану не тому, що хотіли показати Ігореві Валерійовичу: Корбан з'явився випадково, усіх винуватих уже покарано?

– Ой, не перебільшуйте, це вже зовсім конспірологія. Точно така сама, буцімто я "людина Коломойського", як писало багато ЗМІ.

– Але ж є тепер уже відома фотографія, яка з'явилася на офіційних сторінках Офісу президента в соцмережах, на якій Коломойський сидить у кабінеті на Банковій поруч із президентом.

– Ми свідомо виставили цю фотографію. І коли зустрічалися з Віктором Пінчуком чи іншими бізнесменами – теж про це писали. Якщо ми не розповімо про ці зустрічі – за день-два вийде програма розслідувань із репортажем, як із Банкової виїжджав Ігор Валерійович. Ми таємних зустрічей не проводимо. Показуємо, із ким і для чого зустрічаємося, щоб ніхто не розганяв "зраду".

– Ви особисто знайомі з...

– ...Коломойським? Звісно. І з Корбаном колись працював. Я, до речі, зателефонував йому після поїздки у Дніпро і сказав, що з їхнього боку це було некоректно. Корбан відповів, що так не вважає.

– Ви ж протягом якогось часу були членом партії УКРОП і навіть балотувалися від неї у 2015-му в Київраду. Але за два роки пішли з УКРОПу. Чому?

– Проєкт закінчився. Наша компанія Goodmedia працювала з багатьма політиками й партіями. Коли виник УКРОП, нам пощастило: саме нашій компанії доручили розробити практично під ключ комунікаційний напрям. Я створював для партії медіа-офіс, пресслужбу, дизайн, брендинг, смисли – усе повністю. Для цього частина моєї команди з Goodmedia навіть переїхала в офіс УКРОП і працювала там рік-півтора. Коли виборчі проєкти скінчилися, не було сенсу залишатися там.

– А балотувалися навіщо?

– Багато співробітників офісу балотувалося.

– Людей у партійний список бракувало, брали всіх, хто в офісі?

– (Посміхається). Можна й так сказати. Навіть більше, мені казали, що я посів би друге чи третє місце в рейтингу, якби УКРОП пройшов у Київраду.

29 серпня 2019 року, Верховна Рада України. Глава Офісу президента Андрій Богдан, заступник глави Офісу Кирило Тимошенко і новопризначений генпрокурор Руслан Рябошапка. Фото: Sergey Dolzhenko / ЕРА

– Не тисніть на жалощі, зате тепер сидите у величезному кабінеті на Банковій. Знаю, що очільнику Офісу президента Андрієві Богдану дістався кабінет експрезидента Леоніда Кучми – той самий, у якому майор Мельниченко записував розмови Леоніда Даниловича. А вам чий кабінет дістався?

– Сергія Березенка.

– Колишнього нардепа від фракції Блоку Петра Порошенка? А навіщо парламентарію знадобився особистий кабінет в Адміністрації Порошенка?

– Навіть гадки не маю, хоча я із Сергієм Березенком теж знайомий. У мене ще один із найсучасніших кабінетів порівняно з іншими в колишній адміністрації. Там узагалі все сумно. Я привіз свої картини, щоб трохи розвеселити це приміщення.

– Гадаю, усі після зміни влади пам'ятають відео тепер уже екссекретаря РНБО Олександра Данилюка. На відео Данилюк показав порожнє приміщення ситуаційної кімнати Адміністрації Президента, із якої винесли всі монітори та сервери. А що було у вашому кабінеті, коли ви зайшли на Банкову?

– Нічого, окрім меблів, у коридорах вітер гуляв. Ми прийшли фактично на порожнє поле. Нам потрібно було за дуже короткий період заглибитися в усі процеси, розібратися, як працює адміністрація. У нас було багато запитань до голів департаментів: хто ці люди, можна з ними далі працювати чи ні, якщо їх призначала минула влада? Згодом розібралися.

– Як ви познайомилися із Зеленським?

– Ми трохи були знайомі, коли я працював на "Інтері". Так вийшло, що на той момент їхня команда йшла з телеканала, а ми приходили, трохи перетнулися в роботі. Щільніше почали спілкуватися приблизно півтора року тому.

– А як у його виборчому штабі опинилися?

– Я відповідав за медіа-офіс ще тоді, коли не було публічно оголошено, що ми йдемо на президентські вибори. Ми займалися підготовчим, скажімо так, піаром. Думаю, усі помітили, як стрімко зростав інтерес до Зеленського ще із 2018 року. За підсумками виборчої роботи президент запросив мене у свій офіс.

– Зеленський – жорсткий керівник?

– Справедливий.

– Підвищує голос на підлеглих, якщо чимось не задоволений?

– Ніколи, я, у будь-якому разі, не чув. Його головний плюс – він чує. Навіть якщо щось негативне сталося і він тебе викликав для пояснень, завжди чує іншу думку, і тільки після цього ухвалює рішення.

21 липня 2019 року, Київ, голосування на парламентських виборах. Володимир Зеленський і Кирило Тимошенко (праворуч). Фото: Stepan Franko / ЕРА

– Хто готує теки для президента зі щодобовим оглядом ЗМІ та аналітикою подій?

– У нас різна аналітика, зокрема моніторинг іноземних ЗМІ. Інформацію готує наш департамент, я її щоранку читаю, президент – коли має час. Є ще різні довідки, які готують спецслужби – СБУ, розвідка. Є окремий моніторинг соцмереж.

У нас кілька каналів надходження інформації. У цьому й була проблема минулої влади: хтось щось вирізав і приносив на стіл президенту тільки певні штуки. Ми не носимо на стіл глави держави окрему теку з окремими публікаціями з інфополя. У нас повноцінний об'єктивний моніторинг. Я за це відповідаю, дивлюся й розумію, що відбувається. Якщо у президента є додаткові запитання – відповідаю.

– Кого з так званих порохоботів відстежуєте у соцмережах?

– Багатьох відстежуємо, і не тільки "порохоботів". У нас реально велика вибірка і новий програмний комплекс, який моніторить, зокрема, соцмережі.

– За час роботи в Офісі ви жодного разу не пошкодували, що покинули успішний приватний бізнес і занурилися в бюрократичну маячню?

– Я передав в управління корпоративні права, які в мене були в компанії Goodmedia. Потім їх поверну, коли піду із цієї роботи. І президент, і вся наша команда йшли з бізнесу у владу з однією мотивацією: дійсно реформувати країну зсередини, а не займатися імітацією.

Ми всі хлопці з бізнесу, повірте, у нас є фінансова подушка. Звісно, ми не дуже щасливі, що зараз перестали заробляти нормальні гроші. Наприклад, у мене зараз заробітна плата приблизно 30–35 тис. грн. Це дуже гарна зарплата для України, але в бізнесі ми мали незрівнянно більше. Однак визначили для себе мету – змінити країну за п'ять років. Це виклик самому собі: або зробиш щось добре, або йди.

– Скільки людей працює в Офісі президента?

– Коли ми сюди прийшли, було приблизно 500 співробітників. У нас завдання – скоротити штат хоча б удвічі. Наразі триває реорганізація офісу, усі структурні департаменти проведуть скорочення, тому що в багатьох із них реально завищена кількість співробітників.

– Скільки людей у вашому підпорядкуванні?

– Приблизно 50–60.

– І велика частина з них працювала ще за президентства Порошенка?

– Ні, ми розпрощалися практично з усіма. Зокрема, майже з усією пресслужбою Порошенка, залишили тільки технічний персонал – операторів, інженерів. Чому? Уважаю, що пресслужба, яка працювала з колишньою владою, не може займатися тим самим і з новою. Інакше висока ймовірність зливання інформації. Хлопці прийшли з Порошенком – із ним і пішли.

29 серпня 2019 року, Верховна Рада, складання присяги новообраними народними депутатами. На церемонії присутні колишні президенти України Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Леонід Кучма і Леонід Кравчук. Позаду них – Кирило Тимошенко. Фото: Sergey Dolzhenko / ЕРА

– Перевіряли кабінети щодо прослуховування?

– Перевіряємо періодично. Є Управління держохорони, є спецслужби, які проводять перевірку.

– Запитання від усього журналістського цеху: коли буде пресконференція із президентом Зеленським?

– Цього року точно не буде, постараємося провести восени. Зараз думаємо над форматом.

– А що тут думати: запрошуєте ЗМІ, вони озвучують свої запитання до президента, він відповідає. У чому проблема?

– Подивившись, як проводили пресконференцію з Олегом Сенцовим, ми виділили багато запитань до формату такого спілкування із журналістами. Підозрюю, хвилин за 45 почнуться запитання по колу й ні про що. Тому думаємо над форматом, щоб дещо розбавити цю історію.

Ми завжди запрошуємо всі ЗМІ, усім даємо поставити запитання. Нам узагалі незрозуміло, звідки заяви, що в нас є "свої" і "не свої" ЗМІ. Коли ми зустрічалися off the record – усі медіа туди запросили. Хоча я знаю, що за Порошенка, наприклад, ту саму "Страну.UA" нікуди не запрошували.

– Ой, дарма ви саме цей приклад навели.

– Але ми відкриті, ми їх запросили. У тому й річ, що для нас немає чорного й білого, для нас усі ЗМІ однакові.

– Ви згадали про Олега Сенцова. 7 вересня 2019 року між Україною та РФ відбувся обмін утримуваними особами у форматі "35 на 35". Ви були членом переговірної групи. За що конкретно відповідали?

– Займався логістикою, було дуже багато організаційних питань. По-перше, ми не хотіли, щоб інформація про майбутній обмін з'явилася раніше, ніж потрібно. Для нас це було принциповим, тому що могло вплинути чи навіть зірвати обмін. Тому поки борт із нашими не приземлився в "Борисполі", нічого не коментували. Узагалі.

– Уточніть термін "логістика" саме в питанні обміну.

– Я відповідав за приїзд родичів в аеропорт, за ЗМІ, плюс займався питаннями, хто, як і скільки летить до Москви. Відповідав за синхронізацію із цього боку, тому що всі процеси відбувалися одночасно і на території України, і на території Росії. У цьому й була складність.

– Тобто якщо в Україні хоча б на кілька хвилин щось затримують – російська сторона відмовляється від обміну?

– Усе було відпрацьовано так, щоб тут не було затримок: триває завантаження людей в Україні – паралельно триває завантаження людей у Росії. У день обміну ми рано-вранці вже були в аеропорту "Бориспіль", вилетіли до Москви, приземлилися у "Внуково", стояли просто під нашим українським бортом зі списком.

– Хто відповідав за логістику з того боку?

– Було двоє контактерів, які між собою все координували. Це Єрмак і Козак (Андрій Єрмак, помічник президента Зеленського. Дмитро Козак, віцепрем'єр РФ.  – "ГОРДОН"). Далі процес простий: під'їхав автобус із нашими, до нас підійшли співробітники ФСБ, ми їх попросили, щоб першими вийшли ті наші, у кого проблеми зі здоров'ям. Ми їх відразу в літак скеровували, із нами був лікар, який їх оглянув. Був співробітник спецслужб, який звіряв список.

7 вересня 2019 року. Олег Сенцов і Кирило Тимошенко в літаку зі звільненими українськими громадянами (політв'язнями Кремля) повертаються з Москви до Києва. Фото: Kirill Timoshenko / Facebook

– Що вас особисто найбільше вразило в перемовинах із російською стороною про обмін?

– Не можу сказати, щоб уразило щось. Був тривалий переговірний процес, який розпочали президенти, а згодом – робочі групи. День обміну минув як за секундами, без нюансів.

– За кілька днів до обміну було запущено дезінформацію, що обмін от-от відбудеться. У підсумку родичі українських полонених з усіх областей навіть у Київ приїхали в очікуванні рідних.

– Таких дезінформацій було кілька.

– Хто був джерелом цієї неправдивої інформації?

– Ми поки що не можемо його знайти. Думаю, метою було зірвати обмін.

– Хто був зацікавлений у зриванні обміну, російська сторона?

– Найімовірніше, хтось усередині України.

– А якщо я припущу, що це був Віктор Медведчук?

– Можливо. Ми досі розбираємося, поки що замовника цієї історії не знайшли.

– Я просто добре пам'ятаю, як після першої неправдивої інформації, що обмін от-от відбудеться, нардепи від фракції "Опозиційна платформа – За життя" Віктор Медведчук і Вадим Рабінович раптово вилетіли до Москви й відвідали СІЗО "Лефортово". Навіть більше, їм дозволили там зустрітися з українськими політв'язнями Миколою Карпюком та Станіславом Клихом. Це показали всі російські телеканали.

Ще пам'ятаю, як після цього президент Зеленський доволі роздратовано заявив: "Партія пана Медведчука... Там ще є великі запитання, чи це партія? Чи це тимчасове об'єднання? І хто вони такі? Є великі запитання, звідки в них гроші на фінансування партії, на фінансування каналів? У нас є відповіді, обсяги кешу, звідки і з якої країни вони все це отримують. І це буде дуже гучна історія, яка дуже погано закінчиться".

– Президент просто констатував факт: є багато зібраної інформації.

– Запитаю прямо: Медведчук намагався зірвати обмін, тому що його вивели з переговірного процесу?

– Не можу відповісти, у мене немає такої інформації.

– Можете пояснити, чому Медведчуку досі дозволено прямо літати з України до РФ?

– Думаю, вам може це пояснити СБУ. Він не літає безпосередньо, він літає через Мінськ. Це за моєю інформацією.

– Як часто ви комунікуєте з віцепрем'єром РФ Дмитром Козаком, який із боку Кремля керував обміном?

– Не я комунікую, а Андрій Єрмак. Я не можу вам сказати, як часто відбувається комунікація з обох боків.

– Коли буде наступний обмін?

– На жаль, не можу сказати. Ми поки що не коментуємо цієї теми. Перемовини тривають.

Ситуацію із Цемахом напередодні обміну було штучно роздуто всередині України, щоб розмити тему і показати, що обмін, проведений новою владою, не такий уже й гарний

– Що для вас було найскладнішим у перемовинах?

– Для мене найскладнішим було взагалі розмовляти з росіянами. Було складно усвідомити, що ми безпосередньо з ними розмовляємо.

– А коли до українського борту в Москві підійшли ФСБшники, нічого всередині не тьохнуло?

– Ну як... Були якісь емоції, коли з автобуса вивантажують 20–30 співробітників ФСБ у масках. Хоча якщо врахувати, що в автобусах уже сиділи наші звільнені українці, ці емоції не мали значення.

– Якби російська сторона в день обміну не доправила хоча б одного нашого полоненого, які далі кроки ви б зробили?

– Це теж переговірний процес. І з їхнього боку були гарантії, і з нашого. Це ж одночасний процес.

– А що стало гарантією?

– Слова перших осіб держави. Увесь обмін відбувався одночасно, якби в будь-якої зі сторін щось пішло не так, обмін могло бути зірвано.

7 вересня 2019 року, Москва, аеропорт "Внуково". Звільнений український політв'язень Кремля Павло Гриб сідає в літак на Київ, позаду нього – Кирило Тимошенко, ще далі – російські силовики. Фото: Kirill Timoshenko / Facebook