Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Полякова: Я хочу в колег запитати – нафіга ви даєте безкоштовні онлайн-концерти? Жити ми за що будемо?

Скільки заробляє українська співачка Оля Полякова у YouTube та Instagram? Чи є корпоративи під час карантину і якими будуть перші посткарантинні концерти? Хто з російських артистів телефонував Поляковій під час цього інтерв'ю? Що може врятувати українців від пандемії коронавірусу і чи готова співачка стати багатодітною матір'ю, народивши третю дитину? Про це в авторській програмі редакторки видання "ГОРДОН" Олесі Бацман за допомогою Skype розповіла артистка, співачка, суддя шоу "Розсміши коміка", яке виходить на телеканалі "1+1", Оля Полякова. "ГОРДОН" ексклюзивно публікує текстову версію інтерв'ю.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Полякова: Того шоу-бізнесу красивого і дорогого, яким він був до карантину, на жаль, більше вже не буде
Полякова: Того шоу-бізнесу – красивого і дорогого, яким він був до карантину, на жаль, більше вже не буде
Ростислав Гордон / Gordonua.com
Олеся БАЦМАН
головна редакторка
Я дуже сильно переживала, що не бачу дітей, не бачу того, не бачу цього. І Всесвіт ніби сказав: "Ах?! Ти хочеш посидіти вдома? Так ось же тобі! Сиди й нікуди не вилазь!"

– Олю, привіт.

– Привіт.

– Я почну одразу зі складного запитання. Ти разом із [музичним продюсером] Мішею Ясинським колись придумала розкішний кокошник – гіперболізований, крутий. І взагалі-то з цим кокошником ти, загалом, спочатку прославилася. І щойно ти почала прославлятися, підійшла до цієї планки, тут – бац, Росія нападає на Україну, анексує Крим, і кокошник реально стає символом агресора. Але ти не розгубилася. Ти переформатувала цей кокошник на велику, розкішну корону...

(Сміється). І зробилася королевою.

– Так, стала королевою. І тепер символ королеви й корони – це тільки Оля Полякова. І тут уже слава наздогнала тебе в повному обсязі, але! Світ одразу накрило коронавірусом.

– Коронавірус? (Сміється). Тобто ти хочеш сказати, що в усьому винні я і мої фантазії?

– (З усмішкою). Я хочу в тебе запитати..

– Так.

– Що буде наступним, тому що планета може не витримати такого твого головного убору, розумієш?

– Я тобі чесно скажу, є в мене думка, що я винуватиця таких речей, оскільки останні чотири роки я в жорстких гастролях. У мене не було практично навіть двох вільних днів, я в цей час будувала дачу. І я весь час переживала, що я вкладаю всі гроші, які заробляю, і водночас я не живу тут, не бачу, як ростуть мої салати, не бачу, як ростуть мої діти. Я дуже сильно переживала, що я не бачу дітей, не бачу того, не бачу цього. І Всесвіт ніби сказав: "Ах?! Ти хочеш посидіти вдома? Так ось же тобі! Сиди й нікуди не вилазь!" І ось сидимо ми всім миром на цьому карантині без можливості працювати, без можливості заробляти. Так, можливо, я причетна до цього, тому що мої бажання мають властивість здійснюватися.

– Бійтеся своїх бажань.

– Бійтеся своїх бажань. Мені в цьому разі їх треба боятися.

– Усе класично. Що ти робиш на карантині?

– Намагаюся навчитися проводити час зі своїми рідними. Виявляється, я не вмію проводити з ними 24 години на добу. (Обіймає молодшу доньку). Я вмію ось це: "Туру-руру. Бурум-бурум-бурум", а за 10 хвилин: "Іди!" Іди спати або куди-небудь. Але коли діти 24 години на добу на голові, це, звісно... (Сміючись, гладить себе рукою по голові). Розумієш? (Безперервний сміх) Це була щойно прекрасна ілюстрація того, що відбувається у нас удома. Ми всі збожеволіли, так! (Серйозним голосом).

– Мене цікавить, як Вадик (Вадим Поляков – чоловік Ольги Полякової. – "ГОРДОН") це витримує? До чого йде, скажи – до розлучення чи до третьої дитини?

– Іде, ти знаєш, узагалі в інший бік. (Сміється) Ні до того, ні до іншого. Ти знаєш, ми вже настільки навчилися... Я ж дуже енергійна жінка. Мене важко витримувати довго. Інший би вже або наклав на себе руки, або втік би.

– Терміново покажи Вадика (зі сміхом). Із ним усе гаразд?

Із ним усе гаразд. Він десь курить. Він дуже любить курити. Він виробив таку історію – він мене отримує дозовано. Якщо він хоче цієї енергії, цієї стихії – він з'являється. Але тільки-но йому "забагато" – він фіть... І де він, ніхто не знає. Навіть можу тут ходити по займанщині і кричати: "Вадику?! Ти де?" Він навіть не відгукнеться!

– Ну розумієш, це вам добре. По-перше, будинок великий – можна сховатися. По-друге, ділянка є. А скажи, що робити людям, які зараз вимушено [перебувають] із сім'єю 24 години на добу в однокімнатній квартирі чи у кращому разі у двокімнатній – що робити?

– Друзі, я щодня проводжу в себе... Приходьте до мене на канал в Instagram. Я запустила "ПоляВидение" – це "Полякова Оля – видение", і тепер у мене є в арсеналі вісім програм.

Я займаюся готуванням, я виходжу у прямі ефіри із психологами із проблематики "Чоловік і жінка", також із [психологом Дмитром] Карпачовим із проблематики "Діти вдома" – чим зайняти, як забирати гаджети, як змушувати вчитися. Я займаюся психологією, вечорами о 22.00 я читаю казки своїм і вашим дітям, о восьмій вечора у нас гумор – я виходжу в ефір зі всякими гумористами, і ми граємо у гру "Правда або дія". Це дуже смішно в нас вийшло з [Євгеном] Кошовим – у нас уже пів мільйона переглядів за кілька днів, це просто неймовірно смішна програма. Я займаюся спортом, даю майстер-класи, готую. "Во саду ли, в огороде" у мене є передача, де я розповідаю, як розсаджувати салати, як краще пікірувати помідори. Ту інформацію, яку можна одержати просто від мене, – я цим займаюся.

Хто мене любить, кому я цікава, може піти та провести зі мною день, тому що я в такий спосіб розважаю – я подбаю про вас, про ваше дозвілля, розважу вас. Вам просто потрібно ввімкнути мій Instagram, мій YouTube-канал і дивитися, як я вас розважатиму.

Ти знаєш, чому проблема в такому ось гуртожитку зараз у людей? Тому що люди не вміють поважати простір одне одного. Якщо ми навчимося поважати простір одне одного, навіть якщо це однокімнатна чи двокімнатна квартира, то як ми зможемо [уживатися] – про це я постійно спілкуюся в Instagram із психологами, отже, долучайтеся, дивіться мене і знаходьте відповіді разом зі мною. Тому що я це роблю не для того, щоб навчити, а більше навіть для того, щоб навчитися.


Фото: polyakovamusic / Instagram
Фото: polyakovamusic / Instagram


– Ось давай про тебе і давай про гроші. Тому що артисти й шоу-бізнес загалом – це одна з тих категорій, яка зараз найбільше страждає від карантинних заходів. У вас зупинилися всі концерти, усі корпоративи – будь-яка ваша активна діяльність, яка давала найбільший дохід. А треба утримувати колективи, усі ці групи людей, які на кожному з вас, і за які ти особисто відповідаєш. Ось розкажи, як ти зараз живеш? Де ти береш гроші?

– А-а, ніде. Це абсолютно у нас неможливо. Ти ж знаєш, що контент, ідеться про музику в iTunes, не продається, у нас процвітає піратство. І артисти не мають можливості заробляти так, як мають можливість заробляти закордонні артисти – просто сидіти, а копієчка щомісяця однаково крапає і залежить від кількості прослуховувань і завантажень. У нас цього всього немає. І це проблема.

Страшно те, що для нас, артистів, карантин не закінчиться 15 квітня чи 20 травня (закінчення карантину заплановано на 24 квітня. "ГОРДОН"), бо масових заходів не буде ще довго. Найстрашніше, що люди супутніх професій, які є на цьому ринку, – це артисти балету, музиканти, музичні адміністратори – вони підуть в інші професії, щоб заробити і якось вижити. Не факт, що вони повернуться назад. Тому, звісно ж, того шоу-бізнесу – який розквітає, набирає сили, красивого і дорогого, яким він був до карантину, – на жаль, більше вже не буде. І ось у цьому трагедія. Тому що ми за останні чотири роки розвинулися, ба більше – ми розвинулися не завдяки чомусь, а всупереч усьому. Нам ніхто не допомагав – слава богу, що не сильно заважали. Це теж спасибі. Нам ніхто ніколи не допомагав, і зараз нам ще більше не допомагають. Тому що в нас, якщо ти знаєш, є ініціатива не давати грошей у культуру взагалі.

Тобто нам як не допомагали, так і не допомагають, а тільки вставляють палиці в колеса. Тому проблема в тому, що всі ці люди підуть із цієї професії. Можливо, якісь топи залишаться, звісно. У мене є, зрештою, YouTube-канали, у мене є якісь рекламні історії, я можу продавати рекламу. Зрештою, я придумала дуже прикольну тему – привітання з днем народження. Тобто ми ще якось випливем, розумієш? Але от артисти балету, артисти театрів – якщо професіонали підуть в інші професії, не факт, що вони повернуться. І ми вже не зможемо мати такий класний шоу-бізнес, яким він був до цього.

Основний мій дохід – це, звісно ж, концерти. Ми зараз позбавлені їх на дуже тривалий час, і що робити, як потім повертатися в дію цього шоу-бізнесу? Мені здається, це буде неможливо

– Скільки на тобі особисто людей, за яких ти відповідаєш і платиш їм зарплату?

– Ну приблизно 50 осіб. Так.

– І ти всіх їх зараз задишила? Ти їх підтримуєш усіх?

– М-м. На перший час підтримала, так. Ми всім видали якісь гроші, щоб підтримати їх на плаву. Що буде далі, я не знаю, тому що я сама залишуся без засобів до існування.

Моя основна сфера діяльності, мій основний дохід – це концерти. Тобто я більше ніде не заробляю. Зрозуміла річ, що є ще якісь рекламні історії, є ще Instagram, YouTube, перегляди якісь, але все це не ті кошти. Основний мій дохід – це, звісно ж, концерти. Ми зараз позбавлені їх на дуже тривалий час, і що робити, як потім повертатися в лави цього шоу-бізнесу? Мені здається, що це вже буде неможливо. Якщо чесно, я страшенно щодо цього переживаю і страждаю. Ми щойно розцвіли, тільки-тільки почали щось робити. Ми вкладали величезні кошти. Якщо згадати мій минулий рік – це величезне шоу, 35 тис. [глядачів] у Львові, це шоу "Королева ночі" в Палаці спорту – це все дуже великі витрати.

Якби хто-небудь мені сказав, що в нас пів року не буде роботи, що нам треба буде утримувати наших людей, щоб вони не пішли в інші професії – зрозуміло, ми б не робили всіх цих витрат. А так ми вже туди влізли, отже, витратили гроші, нічого не заощадили, як то кажуть, і в цьому проблема, тому що незрозуміло, як вибиратися.

– Зараз твої щомісячні втрати скільки приблизно становлять?

– Це багато грошей. Це багато грошей, тому що ти не забувай, Олесю, що шоу-бізнес – це дуже дорогий бізнес.

Щоб зробити одну пісню – просто одну пісню – потрібно щонайменше 100 тис. грн. Це купити її, зробити аранжування. Це дуже дорогий бізнес. Це костюми, постановки – це шоу. Тому, щоб його утримувати, потрібно дуже багато заробляти, а виходить, якщо ти не вкладатимеш, ти не будеш угорі – там, де маєш бути, якщо говорити про топового артиста. І що найжахливіше, втрачається цей рівень, розумієш? Тому що в нас не буде коштів знімати кліпи, у нас не буде коштів знімати пісні, і, як наслідок, у нас не буде можливості бути видним своєму глядачеві.

– Ну такого рівня – звісно. Бо я ж була на твоїх шоу. Це приголомшливо, це абсолютно світового рівня шоу.

– Дякую.

– До того ж не вторинне, а первинне, коли ви вигадуєте якісь штуки, які не звідкись злизані й підглянуті, як раніше завжди було, а які ви самі придумали й цим, загалом, ви задаєте світовий тренд.

– Звісно. Ми для цього залучаємо людей, які теж, зі свого боку, коштують великих грошей. І всі ось усі ці люди – режисери, постановники, світлорежисери, звукорежисери – усі ці люди залишилися без роботи. І всі ці люди, щоб прогодувати свої сім'ї, просто-напросто будуть змушені піти в інші професії. І це, блін, просто трагедія, тому що ми втратимо професіоналів.

– Скажи, будь ласка, якщо вже й далі говорити про гроші, а це зараз цікавить найбільше й усіх, ти вже на чомусь стала економити?

– О, звісно. Ну, по-перше, я повністю згорнула весь продакшн із музики. Ми мали знімати кліп, от просто зараз. Його зараз немає сенсу знімати й неможливо, тому що на знімальному майданчику має бути щонайменше приблизно 70 осіб. Це абсолютно неможливо. Потім, це ж усе коштує великих грошей, а в разі, що в нас немає припливу, ми цього не можемо робити. І тому я так гарячково веду свій YouTube-канал, Instagram-канал, щоб хоч десь мене могли бачити мої люди, глядачі, які хочуть мене десь спостерігати, тому що тепер у мене немає можливості за допомогою пісень, своєї музики бути в них у плейлистах, тому що все це дуже дорого коштує.

Це не просто так, що ти сів удома, зіграв на самограйці пісеньку і випустив – ось, слухайте, будь ласка. Щоб випустити один трек – це потрібні шалені гроші.


Фото: Оля Полякова / Facebook
Фото: Оля Полякова / Facebook


– Ти говориш про те, що шоу-бізнес уже не буде таким, як раніше, тому що на це потрібні абсолютно інші витрати. А з погляду купівельної спроможності людей ми можемо зараз уявити, який вигляд матимуть перші післякарантинні концерти? У людей завжди буде потреба на видовища – "хліба й видовищ" – але який рівень життя в них залишиться? Це будуть концерти – "за 100 грн квитки"?

– Ось чому я і сказала про пів року. Тому що я реально розумію, що після карантину, після всього того жаху, який відбудеться з людьми, вони просто збідніють, і їм, звісно ж, буде не до розваг. Вони думатимуть про те, що їм їсти. Тому я точно знаю, що якісь масові заходи, у сенсі, масові концерти за гроші повернуться ще не скоро. Як це буде? Можливо, так, як ми починали?

Насправді для мене немає нічого того, чого б я не робила. Коли я зараз дивлюся якісь свої перші зйомки – це було шість років тому, коли ми поїхали в перший тур. У нас не було екранів, у нас було чотири ліхтарі, позаду нас роздувався такий рожевий спрут. Це була вся наша декорація. (Сміється).

Потрібно не занепадати духом і розуміти, що все це ненадовго. Це точно не назавжди. Усе нормалізується

– Олю, що б ти порадила людям, які так само сидять на карантині і яким так само зараз несолодко, у яких ще залишилися якісь гривні, долари, євро – як поводитися економічно? Міняти на щось, приберігати, купувати? Що зараз робити?

– По-перше, не занепадати духом і розуміти, що все це ненадовго. Це точно не назавжди. Усе нормалізується. Що зараз? Ти маєш на увазі, не витрачати гроші? Перейти на продукти гірші чи що? Я, чесно кажучи, не радила б людям економити на своєму здоров'ї – не купувати гречку, а купити... Що є дешевшим, ніж гречка? (Сміється) Я не дуже на цьому розуміюся, якщо чесно. Я не знаю, що порадити. Я абсолютно точно знаю, що кожна сім'я для себе вирішить, що для них головне, а що другорядне.

Дуже багато зараз вийшло онлайн-курсів, якісь мотивації, якісь тренування – купуйте, худніть удома. Мені здається, що люди сьогодні будуть, звісно ж, думати про хліб насущний, вони думатимуть, що їм завтра поїсти. Тому треба не падати духом і розуміти, що це не назавжди. Ось що б я порадила. А якісь прикладні історії з економією? Ну ми всі якось утискаємося, звісно ж, усі на своєму рівні.

– Що ти кажеш чоловікові, дітям, родичам, коли вони тобі кажуть: "А купімо ось це, купімо це?" На чому ти економиш?

– Е-м. (Пауза) Ти знаєш, моя сім'я – узагалі не сильні споживачі, якщо чесно. У нас немає якоїсь такої купівельної теми, що ось ми купимо це, ми ще купимо ось те. Ми трохи купуємо. Не можу сказати, що мої діти чогось особливого вимагають. У них немає останніх [моделей] телефонів, хоча я б, напевно, і могла їм це дозволити. Але я чомусь не вважаю це за потрібне. Ми не сильні споживальники. Тому я не можу сказати, що ми припинили щось купувати, чого раніше не купували. Ти маєш на увазі з харчових продуктів?

– Я маю на увазі з якихось речей, гаджетів, що завгодно.

– Звісно ж, нічого цього ми зараз не робимо. То я ж і кажу, що ми не особливо це й робили. Практично все, що я заробляю, витрачаю на утримання сім'ї, маю на увазі освіту дітям, [оплату праці] людей, які нам допомагають. І, звісно ж, на мій бізнес, я назад реінвестую у свою творчість.

– Тобто ти свого фінансового "жирку" не накопичила за весь цей час?

– Я хотіла вже починати збирати, але бачиш – не встигла. (Сміється)

– Як завжди, ти розумієш. А все корона винна, треба інше щось тепер придумати.

– О, так.

– З огляду на інформаційну істерію, уявімо собі твій перший концерт після коронавірусу. От уяви собі, сидить тисячний зал, або тритисячний.

– І всі в масках.

– Чи хтось кашляє. Ти взагалі уявляєш, що буде?

– Або я закашляюсь – уявляєш, зі сцени? (Сміється). Там мене і зметуть.

– Здмухнуть.

– То я не зрозуміла, що ти хочеш, щоб я уявила – яким цей концерт буде?

– Так.

– Ой, він страшно буде веселим, Олесю. Мені б дуже хотілося, щоб усе повернулося на свій круг, щоб ми знову гуляли, щоб ми знову збиралися, щоб у нас знову були концерти. Панікувати точно не варто. Ти знаєш, нашу країну може, звісно ж, урятувати те, що ми все-таки не сильно гуляємо. У нас і в інші часи люди переважно сидять удома. Дні народження святкують удома, ми не ходимо в ресторани, так як це роблять італійці. У них же бабусі, дідусі – ніхто не їсть удома, у них плиту взагалі не використовують. Вони йдуть у ресторан – вони можуть собі це дозволити.

Нашу країну, мені здається, від серйозної пандемії коронавірусу врятує те, що в нас, по-перше, немає культури харчування, а, по-друге, у нас елементарно немає в людей на це коштів. Тому вони однаково сидітимуть удома, однаково будуть ізольованішими, ніж наші побратими у європейських країнах, це абсолютно точно. І ще ми не дуже сильно пересуваємося між містами, у нас немає такого туризму. Ви ж не забувайте, що там сталося – туди ж усе це привезли. Цей же коронавірус не виник там десь у провінції чи в селі якомусь італійському? Його привезли туристи. Тому всі ці чинники і наша бідність у ситуації з коронавірусом нам і допоможуть.

– Не було б щастя, так нещастя допомогло.

– Так, "та нещастя допомогло". Ось ця наша бідність – вона ж нас трішечки й урятує від широкого зараження. Я якось у цьому, якщо чесно, упевнена.

– Сьогодні ти є топовою українською артисткою – легко можеш зібрати стадіони, а серед жінок, мабуть, ти найтоповіша і найкрутіша, так?

– (Сміється, зображуючи корону на голові).

– Саме так. Але зараз уже так не показуй, зараз це вже інше позначення (Сміється).

– О, господи (усміхається). Мені щастить, слухай, як утопленику.

Просто я юзер Instagram – я його люблю і веду його сама, а всі інші мережі веде мій менеджмент

– Ну ти щось знаєш, напевно. Послухай, що я хочу в тебе запитати – ти топова не тільки за концертами, за вмінням зібрати і зробити супердорогі й суперефектні шоу. Ти ще й топова з погляду соціальних мереж. І зараз під час карантину я спостерігаю за тим, як ти поводишся – твоя активність онлайн реально найвища серед усього нашого українського артистичного цеху, тому що фактично ти собі зробила своє домашнє телебачення, бавишся, як можеш, але водночас дуже успішно. Тому що я вчора залипла – я тобі признаюся. Я вчора зайшла просто глянула прямий ефір і думаю – ну зараз секундочку подивлюся. Я залипла там! Ти сидиш із психологинею – із Холоденко.

– Із Холоденко Наташею.

– І ви так ніби ні про що триндите, але дуже вабливо і захопливо. Я дивлюся – шість тисяч глядачів онлайн, це дуже пристойно. Тим паче, що це Instagram. У тебе в Instagram більше ніж два мільйони підписників, щоб розуміти. Скажи, будь ласка, чому Instagram, а не YouTube? Адже YouTube – це монетизація просто й одразу. А чому ти це робиш в Instagram? Це приносить тобі гроші?

– Е-е, просто ось так від кількості переглядів – ні. Але я, звісно, усе потім викладаю у YouTube. Ти знаєш, я просто юзер Instagram – я його люблю і веду його сама, а всі інші мережі веде все-таки мій менеджмент, тому він мені ніби рідніший. Мені швидко вийти в ефір, я знімаю сторіс, я одразу це завантажую. Хоча ось ти мені зараз сказала... І! Ще він у мене дуже розвинений, тому що у мене два мільйони підписників в Instagram, тоді як у YouTube – майже пів мільйона. Тому, напевно. Але ти знаєш, я зараз мінятиму всю цю історію, я все-таки буду займатися YouTube теж. Я зараз дуже багато знімаю влогів разом зі своєю молодшою донькою – дитячих влогів. Ми зараз монтуємо їх, я буду їх туди заливати. Ми там вишиваємо, рукоділлям займаємося. Тобто ще якесь "розважання", ще якийсь новий контент я роблю і для дітей.

– Просто те, що стосується YouTube, то ти відразу там заробляєш. І ти знаєш, ті, хто активно використовують YouTube і мають мільйонні перегляди – це кілька десятків тисяч доларів на місяць, навіть незважаючи на те, що зараз під час карантину вартість "гуглівської" реклами, яку дає тобі YouTube, упала відсотків на 10–15. Може, ще трохи впаде, але це однаково пристойні гроші. Тому моє запитання до тебе і було щодо Instagram. А в Instagram ти отримуєш свій дохід за допомогою рекламодавців? Приходять вони до тебе?

– Рекламодавців, так. Giveaway, реклама, розіграші та пряма реклама. Ага.

– Я не запитуватиму в тебе, яка це сума – думаю, що ти не скажеш. А, може, скажеш?

– Ні, це не якісь шалені гроші. Хоча для звичайної людини, напевно, так. Якщо ти блогер і заробляєш від 10–20–50 – це залежить від місяця, то, напевно, це великі гроші. Для топового артиста, який має утримувати 50 осіб, це так собі.

"Для графа де Ла Фер"...

А?

– "Для графа де Ла Фер"...

– Так, це не такі великі гроші. От ти знаєш – у нас великі витрати. Що більше ти заробляєш, то більше витрачаєш. Якби в мене була така ситуація, щоб я заробила, умовно, $100 тис. і всі їх витратила на себе, – це одна історія. А то заробляєш – там 20%, там винна 30% за контрактом, тут маєш зарплати заплатити, гонорари. Звісно, це зовсім не так гарно звучить, як може здатися збоку.

– А ти думала про те, щоб створити дитячий YouTube-канал для Аліси, може і для Маші, хоча вона вже старша, однак. Адже знову ж таки, щодо монетизації дитячі канали у YouTube наразі на першому місці?

– Я все про це знаю. Я була в Маямі – є такий канал, який має назву Like Nastya.

– Мої його дивляться.

– Я була в них у гостях, потоваришувала з ними. І ще три роки тому цей хлопець – тато [Насті], працював у Греції в готелі, уявляєш? А сьогодні вони...

– А сьогодні він володіє цими готелями (з усмішкою).

– Олесю, почекай. Вони у YouTube минулого року за рік заробили $1 млрд – ти не помилилася.

– Та годі!

– Не мільйон – $1 млрд. У них 50 млн підписників. Вони випускають відео, за дві години у них уже 15 млн переглядів. Це просто неймовірно, і як їх переплюнути – незрозуміло.

– Олю, ми не тим займаємося, послухай. У тебе двоє, у мене троє – давай робити канали.

– Треба робити канал, слухай, купа дітей, дійсно – так. Треба щось вигадувати.

– Якщо говорити про поради людям зараз під час карантину, ти б чим порадила зараз займатися?

– Мені телефонує [російський артист] Філіп Кіркоров – я можу йому відповісти? (Чути гудки).

– Давай, просто в ефірі?

(Полякова після розмови з Кіркоровим повертається в ефір)

Філіп Кіркоров сидить на карантині в будинку із двома дітьми й каже, що це він накликав коронавірус

– Ну то що – Філіп Кіркоров сидить на карантині?

– Філіп Кіркоров сидить на карантині в будинку із двома дітьми і каже, що це він накликав коронавірус, а не я, тому що, по-перше, він теж у короні "полюбляє" – він же король у нас, і, по-друге, він теж хотів посидіти вдома. Він каже, що за 53 роки так утомився співати, що для нього цей коронавірус, у сенсі карантин, налетів як невідоме щастя. Тому винні я і Кіркоров. Ось до чого вас довела попса, люди. Не слухайте попсу.

– Думаю, що він так каже на п'ятий чи який там день карантину, а ось коли буде 20-й або 30-й, зовсім пісня буде іншою.

– Думаю, риторика зміниться в усіх. Поки ми ще ведемо ефіри, радіємо, одне одного підтримуємо, говоримо одне одному приємні речі у значенні того, що не здуваймося, не засмучуймося. Що ми заспіваємо за 20 днів? Що я заспіваю, коли мені доведеться платити на другий і третій місяць зарплату без концертів, я не уявляю. Я не знаю. Знаєте, що насправді в цьому прикольного? Слава богу, що ми можемо це бачити. Тому що коли ти вже не можеш нічого побачити, тому що ти на тому світі, це, звісно, не дуже весело. А так ми всі живі, сидимо на карантині, не хворіємо – усе буде добре.


Фото: Оля Полякова / Facebook
Фото: Оля Полякова / Facebook


– Скажи, будь ласка, як твоя жіноча партія поживає?

– (Зітхає). Якось поживає. (Сміється).

– Ну вдома, щонайменше, є голова і двоє активних членів.

– Ти знаєш, у нас ще багато маленьких члеників, тому що вся наша живність – це все дівчатка. Тобто дівчата не дозволяють купувати пацанів, тому собака в нас дівчинка, кішка в нас дівчинка, усі чотири собаки в нас теж дівчата, кози в нас тільки дівчатка, тому що козлів ми це – можемо і з'їсти, а кози – вони для молока. Тому Вадик тут перебуває в абсолютному бабському царстві, він ним верховодить, тому партія почалася спочатку з мого будинку – тут самі жінки.

– Ну, слухай, карантин – це, насправді. гарний час для того, щоб написати програму партії. Жарти жартами, а потім можна провести віртуальний з'їзд.

– Ти мені стільки гарних ідей сьогодні докидаєш, я тобі телефонуватиму щоранку і ми з тобою будемо якийсь brainstorm проводити.

Якщо загинається Америка, друзі, ми просто переломимося. Треба думати про це

– Не дуже рано, я тебе прошу.

– Добре. Треба робити, звісно ж, тому що все це у планах. Насправді чому досі цієї партії в тому вигляді, у якому я її задумала, немає? Через брак часу. Тепер же часу в нас повно.

Слухай, ну жарти жартами, але я тобі скажу, що мруть усі. Там і 30-річні, і 40-річні. Усе-таки не применшуймо серйозності ситуації. Я дивлюся багато відео, які викладають лікарі. Я ж із лікарської родини, і мене дуже цікавить ця історія. І я хотіла б сказати кілька слів про це.

Нам потрібно думати про те, що відбуватиметься, якщо, не дай боже, це переросте в ось таку пандемію. Тому що, по-перше, наша система охорони здоров'я взагалі до цього всього не готова. І наші лікарі до цього не готові, вони просто будуть гинути, тому що вже вісім тисяч лікарів у світі загинули від коронавірусу.

І лікарі виходять в ефір і кажуть: "Будь ласка, ми загинаємося". Вони ридають. Ридають. "У нас немає нічого, у нас немає масок", – і це американські лікарі говорять, у яких усе гаразд. У них немає масок, у них немає інструментів. Вони змушені ходити в одній і тій самій масці, в одному і тому самому фартуху, в одних і тих самих рукавичках два-три дні. І вони просто плачуть і кажуть: "Припиніть, воно того не варте – ваші посиденьки з друзями, ваші пересування".

Це все не варте того, що може статися, коли величезні рефрижератори стоять під лікарнями, тому що люди просто помирають сотнями. Тому нам, звісно ж, треба про це думати. Краще я буду якось допомагати людям не виходити з дому, буду робити своє "ПоляВидение", ти будеш робити свої передачі, і ми допомагатимемо тримати людей на місці, щоб просто не допустити цієї катастрофи, тому що якщо загинається Америка, друзі, ми просто переломимося. Треба думати про це.

– Ти згадала, що ти з лікарської родини, твоя мама – лікар. Скажи, а що вона говорить про це?

– Вона сидить у страшній неволі, вона дуже боїться, тому що, по-перше, вона в зоні ризику. Вона та її бойфренд – їм уже далеко за 60. І вона, розуміючи, звідки росте "корона", сидить і нікуди не виходить. Вона перебуває зараз у Москві й розуміє, що в Росії занижують дані, що хворих набагато більше, ніж про це говорять у ЗМІ. Так і в нас, думаю, занижують.

– У нас просто не тестують.

– І просто не тестують. Я розмовляла з нашими сусідами, вони кажуть: "На район у нас 10 тестів закупили". На район, ви собі можете уявити?

– У нас на районі.

– Так, у нас їх просто не тестують. Люди просто помирають собі тихенько або просто хворіють.

– Скажи, суто твоя обивательська думка – я зараз до тебе не як до фахівця, а просто як до людини, яка стежить за новинами, звертаюся. Цей вірус – він органічний? Чи реальна конспірологічна історія – таємна лабораторія в Ухані з виробництва біологічної зброї тощо...

– Як представниця лікарської династії, я чую розмови моїх рідних – віруси були завжди, вони мутують. Оскільки ми вчимося захищатися від хвороб, планеті якось потрібно регулювати нашу кількість, нас реально дуже багато. І, звісно ж, що більше ми вигадуватимемо антивірусних засобів, антибіотиків, усяких панацей від раку, ВІЛ почали лікувати – ти ж знаєш, так? Якщо раніше це було неможливо, зараз уже двоє одужали. Звісно, земля буде придумувати нові й нові види захворювань, для того, щоб хоч якось регулювати популяцію цих злісних, "ненажерливих", жадібних істот.

Тому, я не вірю в конспірологію, хоча саме люди бізнесу, до яких належить мій чоловік, не відкидають можливості біологічної зброї. Змови для того, щоб обвалити ринки, обнулити кредити і все, що зараз відбувається з країнами в усьому світі. Тому не знаю. Слухаю і те, й інше.

– А чоловік як представник бізнесу – він для себе знає, як можна хоч якось на коронавірусі заробити, підняти нові проєкти? Тому що велика криза – це завжди великі можливості.

– Звісно, він говорить про те, що сьогодні розвивається digital і все, що буде пов'язано з технологіями, з інтернет-технологіями, із глобалізацією в мережі. Усе це зростатиме. Та й що його слухати? Ми все це самі давно знаємо. От би придумати якийсь свічковий онлайн-заводик. Бачиш, що я роблю? Я з дитиною нарешті пошила...

– Майстриня!

– Майструємо з фетру птеродактиля.

– Це на продаж, Олю?

– Ти знаєш, якщо так справи підуть, то, напевно, буду продавати (Сміється). Отже, початкова вартість птеродактиля 100 гривень!

Я ніколи не дивлюся фільмів жахів, я не дивлюся те, що може наводити на думки, що це може статися з нами. Із нами нічого не станеться. Із нами буде все добре! Ось усе з усіма станеться, а з нами – нічого!

– Скажи, ти дивилася фільм "Зараження"?

– Ти знаєш, я багато дивилася всяких фільмів-катастроф про віруси, і про зомбі, і просто про віруси. Конкретно цей, здається, ні.

– Не дивись!

– Не дивитися, так?

– Не дивися, засмутишся.

– Ти знаєш, я взагалі вважаю, не потрібно дивитися те, що псує вам настрій. Я ніколи не дивлюся фільмів жахів, я не дивлюся те, що може наводити на думки, що це може статися з нами. Із нами нічого не станеться. Із нами буде все добре! Ось усе з усіма станеться, а з нами – нічого!

– Чудово! Така жінка в домі – це щастя.

(Сміється). Особливо, коли вона зайнята. Бо якщо, не дай боже, цій жінці нема чим зайнятися, то вона починає займатися вами. Вона прийде до вас!

– Слухай, ми ж із тобою не у простий день програму робимо – сьогодні взагалі-то твоє професійне свято, 1 квітня?

– Це в сенсі, що я вселенська брехуха? Ти на це натякаєш? (Сміється).

– Можливо. Я просто мало тебе знаю. Ти розкажеш?

– Ну звісно, я трошки "підбрехати" люблю. Перебільшити, ну так це ж правильно, я вважаю. Це добре.

– Я не рибалка, але люблю розповісти про риболовлю, так?

– Так!

– Я знаєш про що хочу сказати? Ти ж перша жінка в журі "Розсміши коміка".

– Так.

– Узагалі твій сценічний образ побудований на самоіронії, на гротеску. Тобто ти людина, яка відрізняється таким феєричним гумором. Чому я про 1 квітня заговорила? Які найсмішніші розіграші були в тебе в житті – коли тебе розігрували й коли ти розігрувала?

– Боже, ти знаєш, я пам'ятаю з дитинства історію, коли моя мама розвела батька на те, що ми виграли в лотерею машину. Знаєш, чому я пам'ятаю цю історію? Тому що це закінчилося таким скандалом! Він так повірив, він так уже на ній їздив, на цій машині, він уже з'їздив до мами своєї, і коли ввечері він дізнався, що це неправда, він так засмутився, як дитина. Він їй казав: "Як ти могла?! Як ти могла?!"

Я запам'ятала цей розіграш на все життя. Ти знаєш, ось такими речами я ніколи не жартую зі своїми близькими, тому що я пам'ятаю, що це може бути не смішно, а дуже боляче.

– А тебе хто-небудь розігрував?

– Я якось і не пригадаю. Я пустувала – кілька разів чоловікові казала, що вагітна. Кілька разів говорила фанатам, що вагітна. Любила я поспекулювати на темі вагітності.

– Так кілька разів і було, Олю?

– Ні, я ще плюс кілька разів придумувала. І приблизно раз на рік фотографувалася з якою-небудь подушкою в Instagram, потім усі писали про те, що "Полякова вагітна третьою дитиною". Але поки, слава богу, не наврочили. Чесно кажучи, дітей більше не хочу.

– Ну [президент України Володимир] Зеленський сказав, треба карантин використовувати – давай, дотримуйся поради призидента.

– Ти знаєш, я вважаю, що двоє дітей – це теж достатньо. І так, бачиш, нас занадто багато на землі. Давай, ось якось... Ось ти у нас виконала цю прекрасну місію із трьома – от і добре. На цьому й зупинимося.

– А ти сьогодні нікого не розігрувала на карантині?

– Ти знаєш, я забула про 1 квітня, і згадала вже, коли вийшла афіша про те, що в мене виходить передача з Юрієм Ткачем. Так що будемо зараз розводити наших Instagram-глядачів, тому що я буду з ними грати у класну, дуже потішну гру.


Фото: Оля Полякова / Facebook
Співачка Оля Полякова і продюсер, засновник української компанії Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський. Фото: Оля Полякова / Facebook


– Я згадала про Зеленського, а у вас із Мішею Ясинським (продюсер, засновник української компанії Secret Service Entertainment Agency. – "ГОРДОН") нещодавно була ініціатива – ви зверталися до нього з петицією. Що це була за тема?

– Ти ж знаєш, що в нас досі в шоу-бізнесі, а це багато всього: і прокатні компанії, і ті, хто продає квитки, і звук, і світло, і артисти, – немає своєї профспілки і ми дуже незахищені. Я ще раз кажу, шоу-бізнес у тому вигляді, у якому ви його бачили – гарний, розкішний, зі стадіонними видовищними концертами – розвинувся не завдяки, а всупереч усьому. Нам ніхто не допомагає.

Ми надіслали петицію про те, що хочемо створити свою профспілку. Хотілося б, щоб нам хоч трішки допомагали. Коли, припустімо, артист робить концерт, він має брати [в оренду]. Ось ці всі державні Палаци культури, Палац спорту або Палац "Україна" – знаєте, скільки коштує оренда? Це неймовірно величезні гроші, водночас це не комерційні підприємства, це державні підприємства.

Щоб зробити там концерт, треба вкласти туди неймовірні гроші. І коли артисти не продають повного залу з великим цінами, вони просто "попадають". Тобто ми робимо це власним коштом і зазнаємо збитків.

Щоб зробити величезний концерт, ми дуже великі гроші вкладаємо, і нам ніхто нічого не компенсує. Водночас ми ж платимо з усіх цих заробітків податки. Отже, ми платимо податки, а держава нам ніяк не допомагає. Це трішечки все в один бік – прийдіть, оплатіть, заплатіть усі податки, орендуйте за великі гроші наші вбиті гівняні зали, у яких ніколи не роблять ремонту, у яких немає ні опалення, нічого! Ну а що ми? А ми вас не чіпатимемо, а то ми можемо і прийти. Тому всьому шоу-бізнесу потрібна допомога.

– Президент уже відреагував?

– Подано петицію, вона має набрати необхідну кількість підписів, і тільки після цього її передадуть [президенту]. Її досі не передали, бо ми збираємо підписи.

Люди злякалися, що їхні гроші можуть зникнути, і почали масово вимагати повернути передоплату. І ми почали їх віддавати

– Скажи мені, а на час карантину немає запитів у тебе на корпоративи, тому що є достатньо велика кількість людей, яким закон не писаний, вони не вірять у те, що відбувається, і можуть зробити для себе заходи чи дні народження?

– Ти знаєш, люди злякалися, що їхні гроші можуть зникнути, і почали масово вимагати повернути передоплату. І ми навіть почали їх віддавати. Тому на корпоративи запитів немає. До того ж ми віддали вже якусь кількість передоплат, уже витрачених. (Сміється)

– Отже, це передоплати не на квітень, а передоплати на травень, червень, липень?

– Ні-ні, ось на квітень конкретно, на початок травня.

– Ну тоді, коли ще карантин. Зрозуміло.

– Так, коли ще карантин.

– Олюню, я хочу подякувати тобі за інтерв'ю. Воно таке феєричне вийшло. Загалом, скаржитися не треба. Якщо там одна Настя мільярд на рік заробляє, у тебе щонайменше два мільярди можуть бути на рік – робиш один канал Алісі, другий Маші, а самій уже можна нічого не робити й курити бамбук.

– Чудово. Курити бамбук – це до мого чоловіка. Якщо треба щось викурити – він обов'язково це зробить.

– Олю, зараз же ще інша тема пішла модна – карантинні концерти. Західні зірки почали онлайн...

– От ти знаєш, я хочу в цих людей, моїх колег прекрасних, запитати – а нафіга? Тобто ви ніяк це не монетизуєте, ви просто даєте безкоштовні онлайн-концерти – щоб що? А жити ми за що будемо? Я б іншу ініціативу запровадила – щоб кожен заплатив би, я не знаю, по п'ять – десять гривень, і купили право дивитися цей концерт під час онлайн-трансляції. Я зробила цей концерт у себе на березі, а всі мої підписники, заплативши, подивилися і підтримали б улюблену артистку. А то, розумієш, роздавай їм безкоштовно концерти?!

– Ну дивись. Бачиш, от зараз у тебе народилася ідея, як зробити онлайн-концерт, але водночас ще на ньому заробити. Чудово. Але щоб на нього покликати, безкоштовно заспіваймо як анонс одну якусь пісню?

– Ну давай. Я знаю, що ти в нас співати дуже любиш і співаєш добре! Я чула.

– Та добре (усміхається).

– І до того ж я чула, як ти співаєш... співаєш українські народні. Тому давай, ми з тобою заспіваємо.

Ну була справа. Давай, а ми заспіваємо?

(Співають). "Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?"

І це, якщо врахувати, що ми з тобою співаємо в розсинхрон, тому що я чую себе раніше, а ти пізніше. Не знаю, що це вийшло, але нехай нас закидають паленими ганчірками – я людина, яка давно живе в інтернеті, і звикла до будь-яких коментарів. Отже, давай, друзі, поїхали!

– Олю, головне, щоб не плутали прізвища.

– Однозначно. Головне, некролог. Усе інше у справі. (Повітряний поцілунок)

– Обіймаю, дякую.

– Обіймаю тебе, Олесечко, теж. Гарного тобі карантину. Ну все, поки що.

– Спасибі, взаємно (сміється).

ВІДЕО
Відео: Олеся Бацман/ YouTube

Записала Галина ГРИШИНА

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації