Адвокат про справу щодо "польотів Наливайченка у РФ": Вихід один – виправдувальний вирок. Прокурору не дозволять відмовитися від обвинувачення G

Справу підполковника СБУ, якого обвинувачують в організації 3 квітня 2015 року незаконного перетину державного кордону України "одним із колишніх керівників Служби безпеки України", усе ще не завершено у Солом'янському суді Києва.

У справі як свідок фігурує екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, який балотується у президенти України. Слідство стверджує, що у 2015 році він нібито разом із лідером організації "Український вибір" Віктором Медведчуком літав у Росію, оминаючи прикордонний і митний контроль, а обвинувачений підполковник СБУ забезпечував їх безперешкодний виліт.

Адвокат підполковника Олександр Мазур у жовтні заявив, що дані пропускної системи аеропорту засвідчили: свідки обвинувачення не могли бачити пасажирів літака, оскільки були в цей момент в інших місцях, і висловив переконання, що справу будуть намагатися завершити до виборів президента України. У грудневому інтерв'ю виданню "ГОРДОН" юрист розповів, що суддя призначає по два-три засідання на місяць. Утім, вироку ще не ухвалено.

– Схоже, що до виборів вироку у справі ухвалено вже не буде?

– Так, чийсь задум зірвався. Адже в суді почали лунати факти про незаконні методи розслідування. Наприклад, офіцер СБУ розповів про свій нічний допит (із 22.30 до 01.00), під час якого його переконали, що 3 квітня 2015 року він був на службі в аеропорту Київ (Жуляни). Але через деякий час, розглядаючи свій закордонний паспорт, свідок згадав, що насправді того дня він був у Єгипті. Ось вона – ціна нічних допитів, ось чому вони, як правило, заборонені.

А другий свідок розповів про те, як колеги із СБУ допитували його майже чотири години поспіль. Але ввечері до нього додому знову приїхали і попросили переписати протокол, однак свідок відмовився. Це все, що потрібно знати про реформування СБУ: нічні допити, витискання "потрібних" свідчень, а потім їх коригування керівництвом – нічого не змінилося.

– Як прокурор і суддя відреагували на такі одкровення свідків?

– Та ніяк. Схоже, такий стиль роботи став уже нормою для наших правоохоронців. Прокурора та суддю більше турбувало те, чому свідки не скаржилися на ці незаконні дії раніше. Нагадаю: свідок сам був офіцером СБУ. Кому ж він міг скаржитися, якщо накази йшли зверху, а безпосередні керівники супроводжували його на допити? Оскільки прокурор цього не зрозумів, ми подали письмову заяву про злочин в Генеральну прокуратуру України. Не одержавши відповіді, оскаржили таку бездіяльність прокурора в суді. Нічого, ми допоможемо виконати закон.

– Чому в суді свідки не побоялися говорити правду, хоча один із них досі чинний співробітник СБУ?

– Треба віддати їм належне: це сміливі люди. Окрім того, у багатьох ще є віра в "доброго суддю", який вислухає, зрозуміє і захистить. Але правда в тому, що в суді теж доводиться самому себе захищати. От у нашому випадку замість того, щоб негайно відкрити кримінальне провадження за ст. 373 КК України (примушування до давання свідчень), прокурор почав допитуватися у свідка: коли той дізнався, що на момент подій він був у Єгипті, чому не повідомив про це раніше, чи попереджали його про давання завідомо неправдивих показань? Це лицемірство, адже у розпорядженні прокурора були всі матеріали, із датами та тривалістю допитів.

– Чи не буде тепер СБУ переслідувати допитаних свідків?

– Дивно виходить: на слідстві говорили, що захист буде незаконно впливати на свідків, а за фактом переймаємося, щоб свідків не чіпала СБУ. Зауважу, що ці люди не зрадили Батьківщину, а розповіли про факти фальсифікації доказів. Їх треба не переслідувати, а дякувати. Хвилює інше: невже обіцяні блага були такими великими, що на догоду чужим політичним амбіціям офіцери СБУ могли приносити в жертву своїх же товаришів? Я говорю не тільки про мого клієнта, але й про інших працівників, яких викликали, залякували і примушували давати "потрібні" свідчення.

Ми всі переймаємося через в'язнів Кремля, але не помічаємо, як у нас у країні людей судять без доказів. І в такій справі прокурор ще просив узяти під варту мого клієнта! Вдумайтеся: справа поліцейської підслідності, а розслідував її головний слідчий орган СБУ, керувала Генеральна прокуратура України. У країні що, інших проблем немає?

– Кого наразі допитує прокурор у суді?

– Людей, які й свідками не є, – їм нема чого сказати суду. Не рятують навіть гіпотетичні запитання обвинувача із серії: чи припускає свідок існування події, про яку він не знає. Це як: чи є життя на Марсі? Один свідок на минулому засіданні резонно відповів обвинувачеві: "Думаю, у світі все можливо". Із таким самим успіхом можна допитати весь персонал аеропорту – пуття не буде. Прокурор би й сам це зрозумів, якби уважно вивчив матеріали справи.

– Що ви маєте на увазі?

– Нещодавно прокурор допитував стюардесу і дуже дивувався: як це їй нічого не відомо про незаконні польоти Наливайченка? Хоча місяць тому він сам подав у суд інформацію, за якою цієї стюардеси не було на борту під час вильоту Меведчука з Жулян 3 квітня 2015 року. Приголомшливе відкриття.

– Проте є ж свідки, які стверджують, що незаконні польоти Наливайченка все ж були?

– Таких свідків двоє. Але один із них був у відпустці, а другий – приймав дзвінки з іншого кінця Києва. Ми вирішили перевірити їхні свідчення й отримали з аеропорту документи про те, що ворота, через які нібито в'їхав кортеж Наливайченка на льотне поле 3 квітня 2015 року, цього дня взагалі не відкривали й не розпечатували. Щодо цих двох лже-свідків уже відкрито кримінальну справу і ведуть розслідування.

– Раніше ви говорили про таємних свідків, анкетні дані яких розголосили слідчі СБУ. Чи знято з них таємність і коли їх допитають?

– Справжні анкетні дані цих свідків мають гриф "цілком таємно", але їх озвучують на кожному засіданні. Що в активі у прокурора? Суперечливі свідчення двох людей про події чотирирічної давнини. А в нас – письмові докази, що повністю спростовують показання цих свідків. У більшості своїй слідчі СБУ – це висококласні професіонали, тому дивує, що, протягнувши свідків через поліграф, вони не перевірили елементарних речей: електронні перепустки, періоди відпусток, записи журналів реєстрації, пломби на об'єктах, роздруківки дзвінків та інше.

У такій ситуації ми не відкидаємо, що "таємних свідків" обвинувачення взагалі сховає від суду. Адже допитувати людей, свідчення яких суперечать даним системи контролю доступу зон аеропорту "Жуляни" та іншим матеріалам справи – це навмисне підставляти їх під кримінальну відповідальність. Хоча, може, їхня доля тепер нікого не хвилює.

– Як свідки, які дали неправдиві свідчення, пройшли детектор брехні?

– Дуже гарне запитання, яке захист обов'язково поставить експерту-поліграфологу: як люди без спеціальної підготовки змогли обдурити "розумну машину" й експерта? Може, уся справа у "ворожому" обладнанні і програмному забезпеченні? Адже у своєму дослідженні експерт використав поліграф саме російського виробництва. А може, експерт вийшов за межі своїх повноважень, перейшовши до встановлення фактичних обставин справи, чим сам загнав себе в кут. Наприклад, у висновку експерт зазначив, що 3 квітня 2015 року свідок, який насправді був у Єгипті, був у Жулянах і передавав якісь підроблені паспорти. Можливість перевірки – це властивість доказів, що зумовлює їхню достовірність. Висновок про достовірність таких експертиз робіть самі.

– Але чому тоді ця справа все ж потрапила в суд?

– Зважаючи на політичне підґрунтя, ця справа не могла туди не потрапити. Окрім того, слідчі не перевірили багато фактів. Вони йшли за старою схемою: оголосити людині про підозру і швидко закінчити розслідування. Зазвичай це роблять для того, щоб сторона захисту не змогла зібрати потрібних доказів і була безпорадною перед обвинуваченням. Але тут слідчі перехитрили самі себе: не давши захисту часу на збір доказів на слідстві, вони змусили нас надавати їх у суді. І тепер вихід один – виправдувальний вирок. Прокурору не дозволять відмовитися від обвинувачення.

– У грудні минулого року ви говорили, що до справи залучено недостовірні відомості про польоти в Росію сім'ї Наливайченка. Яка доля цих документів?

– Це не просто недостовірні, а повністю підроблені документи, подані з метою дискредитувати відомого політика. Насправді дружина й дочка Наливайченка не літали в Росію від початку 2014 року й до сьогодні. Увесь зібраний нами пакет документів стосовно цього вже передано дочці Наливайченка – Ользі. За нашими даними, її адвокати вже готують відповідні позови до прокуратури та СБУ. Нехай ці правоохоронні органи пояснюють: у який спосіб та з якою метою вони збирали і поширювали недостовірні відомості про польоти в Росію членів сім'ї Наливайченка.

– Ви абсолютно впевнені, що Наливайченко не літав 3 квітня 2015 року в Росію?

– Абсолютно. Фактично ми провели своє, альтернативне розслідування, яке не залишає в цьому жодних розумних сумнівів. Нам довелося майже похвилинно відновити ланцюг подій цього дня і пересування всіх основних фігурантів. Багато в чому ми спиралися на матеріали слідства, яке в якийсь момент різко змінило свій вектор, відмовившись від усебічного встановлення фактів. Показанням лже-свідків ми протиставимо не тільки дані електронних систем аеропорту, мобільного зв'язку, але й свідчення приблизно 20 осіб, які документально підтвердять, що 3 квітня 2015 року Наливайченко був на своєму робочому місці, вів прийом і підписував службові документи. З України інкогніто навіть на відпочинок не можна полетіти, а ви кажете – у Росію.

– Чи планують допит у суді президента України Петра Порошенка та голови СБУ Василя Грицака, які є свідками?

– Знаєте, ми вже сумніваємося, що прокурор зважиться на виклик цих свідків. Допит у суді – це вам не теледебати, і його результати будуть явно не на користь чинної влади.