Голова Чернігівської області Коваленко вперше прокоментувала свою відставку G

Я нікуди не йду, залишаюся в команді. Президент поставив нові завдання

– Анно, ми спілкувалися з вами минулого тижня і ви були сповнені рішучості й далі працювати в Чернігівській області та реалізовувати поставлені вам завдання. Однак сьогодні, 28 липня, стало відомо про те, що Кабінет Міністрів погодив вашу відставку. Можете пояснити, що сталося і куди ви йдете?

– Я нікуди не йду, залишаюся в команді. Це рішення президента, я його не коментую. А як член команди я з ним погоджуюся і виконую. Про нові плани розповім у найближчому майбутньому. 

В інтерв'ю, яке раніше вам дала, нічого не змінілося, підтверджую кожне своє слово. 

Нижче повний текст інтерв'ю, записаного 22 липня 2021 року.

У Чернігові працює не одна жінка – голова ОДА, а ціла жіноча команда на чолі області


– У жовтні минулого року ви стали першою жінкою на посаді голови Чернігівської ОДА. Як почувалися в такому статусі?

– Тоді я була єдиною жінкою-губернатором в команді президента Володимира Зеленського. Потім жінки – голови ОДА з’явилися в Харкові, Кіровограді та Івано-Франківську. В українському суспільстві жінкам, аби досягти чогось і щоб оточенню це не здавалося випадковістю, доводиться працювати вдвічі більше, ніж чоловікам.

В українському публічному управлінні багато жінок у середній ланці і зовсім небагато – у топрівні. Це ми бачимо в багатьох сферах. Наприклад, в Україні тисячі жінок-полковників, а генералів – усього троє. Але останніми роками президент і його команда, яка курує регіональну політику, показують нове для України ставлення до питання гендерної рівності. Тому ми можемо говорити, що в Чернігові працює не одна жінка – голова ОДА, а ціла жіноча команда на чолі області.

– У вас ще й усі заступниці – жінки? Це такий управлінський експеримент?

– Можна вважати це експериментом. Реально жіночій команді доручили одну з найскладніших областей з останніми місцями в рейтингу заробітних плат, безробіттям, із політичною кризою в облраді. Сьогодні наша жіноча команда поступово долає всі ці проблеми. Перша заступниця – Олена Бойко – одна з найкращих спеціалісток в Україні у сфері регіональної політики, із величезним досвідом. Жанна Шерстюк – адвокатка, проявила себе потужним антикризовим менеджером у питаннях боротьби з пандемією COVID-19. Олена Дума змогла дати позитивну динаміку в боротьбі із заборгованістю із заробітної плати в регіоні (ми перші в Україні за темпами погашення) та зробила соціальний і туристичний напрями ефективними пріоритетами ОДА.

Президент України Володимир Зеленський призначив Анну Коваленко головою Чернігівської ОДА 15 жовтня 2020 року. Фото: president.gov.ua

З одного боку, завдання перед нашою жіночою командою, поставлене президентом, дійсно дуже складне: вивести із кризи великий депресивний регіон. Але з іншого, якщо цей задум буде вдалим, ми покажемо всім жінкам України приклад, який надихає йти у владу, у політику, брати участь у вирішенні проблем державного масштабу нарівні з чоловіками.

– Схоже на якийсь стратегічний розрахунок: якщо впоратися із ситуацією не вийде, буде виправдання – жінки...

– Але ми даємо раду. Звичайно, разом із країною й усім світом переживаємо пандемію, війну. Зараз Чернігівщина серед лідерів за темпами зростання середньої заробітної плати, подолано політичну кризу в облраді, у нас дуже ефективна зараз співпраця з усіма громадами. Завдяки програмі президента "Велике будівництво" почався капітальний ремонт об’єктів, які були поза увагою держави десятки років.

– За час держслужби ви часто стикалися з дискримінацією, сексизмом, упередженнями?

– Усе, що ви перерахували, має досить значне місце в українському суспільстві. Ще варто згадати про ейджизм – я, щоправда, більше зіштовхуюся з реверсивним (дискримінація молодих за віковою ознакою). Але що більше активних молодих жінок буде у різних управлінських сферах, то швидше ці стереотипи підуть у минуле. Важко їх долати, бо їх створювали століттями.

– Коли ви вступили на посаду, ви були вагітною. І дуже часто звучали сумніви, чи можете ви виконувати свою роботу в такому стані. Вас це зачіпало?

– Стресостійкість – мій коник, як то кажуть. Але пам’ятаю, щойно прийшла на посаду, одразу оголосила 10 пріоритетів у свої роботі, але місцеву пресу більше цікавило, чи збираюся я у декрет, аніж що збираюся робити у складному регіоні. Але треба віддати належне – коли такі випади були публічними, то інші жінки, з якими я навіть не знайома, заступалися. І було приємне відчуття "сестринства".

– Вам особисто зараз важко поєднувати роботу мами і губернатора?

– У мене є знайома, американська експертка з питань нацбезпеки та оборони, коли вона працювала в аналітичному центрі, на її столі стояло фото з маленькими дітьми. І якось колега-чоловік поцікавився у неї, чи не шкодує вона, що не приділяє їм часу і сидить на роботі. Вона відповіла, що всі її зусилля на роботі – це для них. Зараз вона – заступниця міністра оборони США.

Мені з Марічкою допомагає родина, і вона перебуває зі мною на роботі, іноді навіть подорожує областю. Думаю, скоро Марічка почне розрізняти, чим капітальний ремонт дороги відрізняється від поточного середнього ремонту.

– Не пошкодували, що погодилися на таку роботу?

– Це не про шкодування, бажання триматися чи кинути, коли втомився. Це радше про ставлення до такої роботи у принципі. Це про унікальну можливість об’єднати таланти багатьох людей для вирішення найскладніших питань. Кожен із нас був на умовній кухні, де говорять про те, що у країні нічого не змінюється на краще, моя філософія – братися і змінювати. Моя відповідь на всі ці розмови: брати й змінювати на краще.

– Ви прийшли в регіон, який жив за якимись своїми правилами, домовленостями. Досвіду управління такими великими структурами у вас не було, складно було розібратися, що до чого? Чи ставили вам палиці в колеса? Як ви із цим упоралися?

– В область я прийшла після роботи у Верховній Раді, Офісі президента та Мінрегіоні. Але дійсно, робота на чолі області дуже відрізняється від попереднього досвіду. Тут ефективність залежить не лише від мене і команди, але й від балансу інтересів регіональних еліт. Було зразу важливо пояснити всім, що тепер живемо за новими правилами. Головне з них – нульова толерантність до корупції. І ні для кого винятків із цього правила не буде.

Коваленко: Наша головна проблема: дієва формула фінансування лікарень. Фото: Anna Kovalenko / Facebook

– Чи налагодили контакт з органами місцевого самоврядування? Є розуміння спільних цілей?

– Це був стрибок у поїзд, який горить, із метою погасити пожежу на ходу. Бюджет облрада ухвалила однією з останніх в Україні. Але тепер ситуацію вдалося змінити, обласні політики перестали з’ясовувати стосунки через ЗМІ – зайшли в конструктив. Мій кабінет відкритий для кожного депутата облради, і зараз ми вже почали консультації щодо бюджетного процесу 2022 року. Сподіваюся, нам цього року вдасться ухвалити бюджет одними з перших в Україні.

Ми маємо відповідальність у межах програм, які фінансують із державного бюджету, та програм за підтримкою Європейського союзу. У межах однієї з таких програм наша область стала лідером за кількістю проєктів та обсягу фінансування – це програма секторальної підтримки Європейського союзу (обсяг 55 млн грн, або 10% від конкурсу фінансування по Україні).

– Які завдання, що ставили ви самі і президент, удалося зробити, а чого не вдалося?

– Президент ставить глобальне завдання змінити на краще якість життя кожного громадянина. Також важливо, щоб кожен українець почувався частиною цих змін. На це спрямовані усі ініціативи президента, такі як "Велике будівництво", "Активні парки", "Сільська медицина", "Дієва школа" та інші.

Торік область була однією з тих, хто найкраще виконав проєкти в межах ініціативи "Велике будівництво". Зараз у нас дороги будують по всій області. Масштаби ремонтів насправді рекордні за останнє десятиліття. У межах президентської програми "Велике будівництво" в Чернігівській області відновлюємо 182 км доріг державного значення та 98 км місцевих доріг. Днями я відвідала ремонт дороги між селами Сергіївка та Яблунівка. Там дорога не бачила бодай якогось ремонту більше ніж 40 років!

Цього року ми розпочали будівництво семи нових об’єктів, не рахуючи доріг. На початковому етапі запуску були певні труднощі, насамперед пов'язані з моїм безкомпромісним ставленням до проявів корупції, але усі проблемні питання станом на сьогодні вирішено, і ми рухаємося за наміченим графіком щодо реалізації цих проєктів. Особливістю цього року стане початок реалізації двох економічно-розвиткових проєктів для Чернігівської області – креативний хаб для молоді та обласний філармонійний центр.

Також хочу згадати про недавню унікальну ситуацію, коли в умовах максимальної концентрації російських військ на кордоні з Україною нам прогнозували, що ми не зберемо резервістів на навчання тероборони. Ми вивчили громадську думку щодо цього питання, почали системну підготовку до навчань та роз’яснювальну роботу і в підсумку першого ж дня зборів дістали явку резервістів більшу, ніж планували, – на рівні 102%.

– COVID-19 як вплинув на регіон? У вас багато розкиданих по всій області невеликих сіл і жахливі дороги, а надавати медичну допомогу потрібно.

– Чернігівщина зараз на третьому місці в Україні за кількістю вакцинованих проти COVІD-19. У нас для реалізації другого етапу вакцинації створено 152 тимчасові пункти щеплення у закладах охорони здоров’я. Залучено 26 мобільних бригад. Залишків вакцини станом на сьогодні досить, щоб забезпечити нею всіх охочих: на складах області ще майже 90 тис. доз. Фактично зробити вакцинацію сьогодні може кожен.

Але якщо говорити про стан медичної інфраструктури загалом, то тут наша головна проблема: нинішня формула фінансування лікарень. Вона не враховує щільності населення в регіонах. Відтак, Чернігівська область, яка є одночасно однією з найбільших за площею і найменших за населенням, отримує недостатнє фінансування. Ми вже подали в уряд пропозиції щодо застосування до поліських територій коефіцієнту 1,3 під час фінансування медицини. На нещодавньому виїзному засіданні уряду в Чернігові цю ініціативу схвалили, і зараз ми опрацьовуємо деталі.

Коваленко: Посилення телевізійного сигналу у прикордонних районах Чернігівської області – це питання національної безпеки. Фото: Anna Kovalenko / Facebook

– Ще в області у великій кількості сіл немає інтернету та навіть мобільного зв'язку. Люди зателефонувати одне одному не можуть, не те що скористатися послугами в застосунку "Дія".

– Знову ж таки, специфіка області з великою площею і малою щільністю населення стала причиною відносно поганого покриття мобільним зв’язком та інтернетом. Тому ми перебуваємо в постійному контакті з мобільними операторами, готуємо до підписання меморандуми, згідно з якими надамо максимальне сприяння для встановлення нових станцій. А для прокладання оптоволоконного інтернету ми вже виграли конкурс на фінансування від Мінцифри. І не просто виграли, а стали абсолютними лідерами за кількістю населених пунктів, які отримають фінансування. Можемо впевнено прогнозувати позитивну динаміку у вирішенні цих проблем.

– Чернігівська область – прикордонний регіон, який сусідить із Білоруссю та Росією. Чи впливають вони на регіон?

– Безумовно, вони впливають. На урядовому рівні ми вже ініціювали розгляд питання про посилення телевізійного сигналу у прикордонних районах Чернігівської області, які межують із РФ та Білоруссю. Ненормально, коли в українських населених пунктах телесигнал ворожої країни ловить краще, ніж національний. Поступово вирішуємо проблему. Цього року посилили, зокрема, сигнал Суспільного телебачення в Новгород-Сіверському районі. Але загалом треба пришвидшити вирішення цього питання. На мою думку, це проблема не технічна і не телевізійна – вона насамперед стосується національної безпеки.