ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Киянка Хорошунова у щоденнику 1944 року: Четвертого почалися перев'язки й операції. Їх зроблено першого ж дня понад 100, а п'ятого квітня – 194

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Хорошунова: Уже у нас велика операційна замість перев'язувальної, два хірурги, обидві жінки
Хорошунова: Уже у нас велика операційна замість перев'язувальної, два хірурги, обидві жінки
Фото: smartcatstory.wordpress.com

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій із щоденника Ірини Хорошунової – художниці-оформлювачки, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій у момент початку війни було 28 років. Сьогодні ми подаємо запис від 6 квітня 1944 року.

6 квітня 1944 р., четвер

Так само немає часу писати. Уже шпиталь тут. Ми вже офіційно зараховані до нього санітарками. Ось у мене пропуск і довідка про те, що я працюю у ХППГ 4346 військової частини 47712. Такі самі документи у Нюсі.

Наша робота залишилася колишньою. Ті самі палати. Але вже у нас велика операційна замість перев'язувальної, два хірурги, обидві жінки. Одна з них д-р Іванова. При ній я працюю санітаркою в операційній. Тепер усе інше. Є медикаменти і перев'язувальний матеріал, є чоловіки-санітари. І ми поки що не носимо поранених. Працюють лікарі та сестри незбагненно.

Не встигли машини шпиталю прибути, десь тривало розвантаження привезеного, а вже лікарі почали операції. Потрібно було негайно перевіряти геть усіх поранених "на газ". Одразу ж в іншому корпусі було організовано "газове" відділення – так скорочено називають відділення, куди негайно доправляють поранених із підозрою на гангрену.

Уже четвертого почалися перев'язки й операції, і їх було зроблено першого ж дня більше ніж 100, а вчора – 5 квітня – 194. І з двох операційних столів, де не вимовляють жодного зайвого слова, раз у раз чути коротке "газ". І негайно санітари несуть такого пораненого до газового відділення, де спеціальні лікарі і спеціальна служба починають боротьбу за життя кожного пораненого. Я там ще не була.

Попередній запис у щоденнику від 4 квітня. Наступний запис – від 9 квітня 1944 року.

Про особистість автора мемуарів про окупацію Києва – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікуємо у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.

За ідею редакція дякує історику і журналісту Олександрові Зінченку.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації