"Міст до НАТО" з Patriot і F-16. Україна і США підписали 10-річну безпекову угоду. Що вона передбачає і чи зможе Трамп із неї вийти. Головне 

Договір між Україною і США – це вже 17-та безпекова угода, підписана президентом Володимиром Зеленським із західними союзниками із січня 2024 року на підставі так званих гарантій безпеки від "Великої сімки". "Це місток до членства України в НАТО. Надзвичайно важливо всім українцям, українкам і всім європейцям знати, що не буде браку безпеки у Європі, через що майбутнє може бути непевним", – заявив Зеленський після підписання.

США, як і решта 16 країн, декларують намір підтримувати Україну щонайменше протягом наступних 10 років і домагатися повного відновлення її територіальної цілісності й суверенітету на підставі української формули миру, притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих агресором.

Угода регламентує принципи співробітництва в оборонній і безпековій сферах, сфері кіберзахисту, розмінування, сферах економічного відновлення та реформ. В останній Україна бере на себе зобовʼязання "докладати зусиль" для реформування правосуддя, системи боротьби з корупцією, корпоративного управління, а також узгодити систему військового управління зі стандартами НАТО (в угоді не йдеться, що допомогу надають в обмін на реформи, однак до цього в безпекових угодах таких вимог узагалі не було).

Співробітництво у сфері безпеки, ідеться в документі, спрямоване "на підтримку зусиль України щодо перемоги в нинішній війні та стримування майбутньої російської воєнної агресії". Для цього США обіцяють і далі допомагати фінансово, зброєю та обладнанням, а також тренувати українських військових. У разі майбутнього нападу представники країн мають протягом 24 годин провести консультації для визначення першочергових потреб, а США зобовʼязуються координувати "потенційну потребу у швидкому збільшенні обсягу американської безпекової допомоги Україні, включно з потенційним наданням додаткових систем озброєнь і техніки та інших матеріальних засобів, а також обміном інформацією з Україною". Теоретично на підставі угоди США теж можуть просити Україну про допомогу в разі загрози (у договорі йдеться, що підписанти "сприяють стримуванню та протистоянню будь-якій майбутній агресії проти територіальної цілісності будь-якої зі сторін"), однак зобовʼязання України на цей випадок в угоді не прописані.

Президент США Джо Байден на спільній пресконференції із Зеленським після підписання сказав, що Україна "матиме все, що потрібно для захисту", крім прямого воєнного втручання американських військових. Однак конкретних цифр в угоді немає – уряд США лише зобовʼязується звертатися до Конгресу "з проханням про виділення коштів для сталої підтримки оборонних і стримувальних спроможностей України в час війни й миру".

Щодо озброєнь, США декларують намір "підтримувати військову міць України, а також розвиток і трансформацію її військових спроможностей по всьому спектру бойових функцій, надаючи зброю, обладнання, тренування й іншу допомогу в координації з партнерами". Кількості і строків надання такої підтримки також не уточнюють, хоча вказано широкий спектр озброєнь та обладнання, які може отримати Україна.

Зокрема, Сполучені Штати зобов'язуються підтримувати Україну в розвитку:

• сучасної архітектури протиповітряної та протиракетної оборони "з радарами, перехоплювачами й допоміжним обладнанням по всьому спектру можливостей від тактичного до стратегічного рівнів" (комплекси Patriot, які вже отримала Україна, мають стати основою цієї системи);
• спільних вогневих можливостей – допомагати у придбанні наземних вогневих систем, боєприпасів і засобів наведення для ведення непрямого й дальнього вогню, безпілотних літальних апаратів;

• бронетанкових, механізованих і моторизованих сил і засобів – для цього США мають намір із союзниками й партнерами підтримати "придбання сучасних платформ для забезпечення потреб українських маневрових сил";
• Повітряних сил – для цього США через союзницький консорціум працюватимуть "над закупівлею ескадрилей сучасних винищувачів, забезпеченням, озброєнням і відповідною підготовкою для підтримки можливостей винищувачів четвертого покоління (включно з, але не обмежуючись, літаками F-16), а також інших можливостей повітряного простору, таких як транспортні й розвідувальні, спостережні й розвідувальні платформи (зокрема безпілотні);

• Морських сил – це передбачає постачання систем берегової оборони, розвідку морських просторів, безпілотних систем і надводних суден, зокрема патрульних і річкових кораблів, військово-морських вогневих засобів, засобів протимінної боротьби та інших видів озброєнь;
• кібербезпеки й захисту критичної інфраструктури – крім технічної допомоги, США обіцяють допомогти "підвищити кіберстійкість критичної інфраструктури, особливо енергетичних об'єктів, до повітряних ударів, а також підтримати швидке відновлення зруйнованої інфраструктури".

Також Америка й далі допомагатиме Україні через союзницькі коаліції, зокрема коаліції військово-повітряних сил та артилерії. Водночас в угоді вказано, що Україна із часом має самостійно забезпечувати дедалі більше своїх оборонних потреб.

Напередодні підписання угоди американський телеканал CNN із посиланням на джерела зазначав, що документ матиме характер "виконавчої угоди", що робить його менш офіційним, ніж договір, і необов'язковим для виконання майбутніми американськими адміністраціями, оскільки його ратифікації Конгресом США не передбачено. Тобто майбутній президент, наприклад, Дональд Трамп у разі перемоги на виборах у листопаді, зможе самостійно розірвати угоду – без згоди парламенту.

Водночас уже після підписання договору заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що Конгрес усе-таки схвалюватиме угоду, хоча це й не буде ратифікація повною мірою. "Буде ухвалена відповідна резолюція Конгресу, в обох палатах. Це формально буде не ратифікацією, оскільки виконавча угода такого типу не потребує ратифікації, однак ми отримаємо політико-юридичну підтримку з боку Конгресу", – пояснив чиновник у коментарі "Європейській правді".

Крім того, протягом двох місяців угоду зареєструють у секретаріаті ООН на підставі ст. 102 Статуту організації (у ній ідеться, що країни не можуть посилатися в ООН на незареєстровані договори). Однак у додатку до угоди, де детально прописано види допомоги Україні, зазначено, що ніщо в ньому "не має на меті створення прав чи зобов'язань за внутрішнім або міжнародним правом".