Катастрофа Ан-148
Літак Ан-148 компанії "Саратовские авиалинии" прямував з аеропорту Домодєдово в місто Орськ Оренбурзької області і зник із радарів через чотири хвилини після вильоту. На борту перебувало 65 пасажирів і шість членів екіпажу.
За даними веб-сервісу Flightradar24, перед зникненням із радарів літак знизив висоту з 1,89 км до 0,99 км. Диспетчери намагалися вийти на зв'язок з екіпажем, але не дістали відповіді. Запис радіопереговорів опублікував Telegram-канал Mash.
Зіткнення Ан-148 із землею зняла камера відеоспостереження.
Уламки літака впали на площі 30 гектарів біля села Степановське Раменського району Московської області. Слідчий комітет РФ опублікував відео з місця аварії, зняте квадрокоптером.
У перші години після катастрофи рятувальники не могли дістатися до місця аварії через снігові завали. Як повідомляла "Русская служба BBC", у район катастрофи доправили рятівників зі всієї Московської області, там "панував хаос".
Увечері 11 лютого глава МНС Росії Володимир Пучков офіційно підтвердив, що внаслідок авіакатастрофи ніхто не вижив. У списку загиблих пасажирів українців немає: на борту літака перебувало тільки двоє іноземців – швейцарець Ульріх Клаеуй (Ulrich Klaeui) і азербайджанець Наміг Гахраманов.
До ранку 12 лютого на місці трагедії знайшли два бортові самописці. У МНС РФ заявляли, що перший "чорний ящик" виглядає пошкодженим, другий – у задовільному стані.
Версії катастрофи
Агентство "Интерфакс" із посиланням на джерело повідомило, що Ан-148 упав через зіткнення з вертольотом "Почты России", пізніше цю новину передрукували й інші російські ЗМІ.
МНС РФ інформацію спростувало. "Почта России" в коментарі РБК пояснила, що не має у своєму розпорядженні жодного вертольота, а виявлені на місці катастрофи листи – це рекламні листівки одного з банків, які були на борту Ан-148.
Увечері 11 лютого офіційний представник Слідчого комітету РФ Світлана Петренко заявила, що слідчі розглядають три версії катастрофи: погодні умови, людський фактор і технічний стан літака. 12 лютого Слідком РФ повідомив, що в момент падіння літак був цілим, а вибух виник після зіткнення із землею.
Видання "Коммерсантъ" назвало чотири найімовірніші причини катастрофи Ан-148: загоряння у двигуні, несправність датчика швидкості, обмерзання і помилка в пілотуванні.
Віце-президент профспілки льотного складу Росії Альфред Малиновський уважає, що катастрофа могла статися через відмову протиобліднювальної системи. У коментарі "Интерфаксу" він пояснив, що в цьому випадку шматок льоду міг потрапити в лопатки двигуна і спричинити вибух. Малиновський наголосив, що екіпаж літака не повідомляв про несправність і не вмикав сигналу лиха: це свідчить про те, що катастрофа сталася раптово і швидкоплинно.
Гендиректор консультативно-аналітичного агентства "Безопасность полетов" Сергій Мельниченко в коментарі "Русской службе BBC" нагадав про катастрофу літака ATR-72 під Тюменню у квітні 2012 року. Тоді із 43 осіб, що перебували на борту, загинуло 33. Розслідування засвідчило, що причиною катастрофи стала відмова екіпажу від протиобліднювального оброблення.
Про те, що літак Ан-148 не пройшов протиобліднювального оброблення перед вильотом із Домодєдово, повідомило агентство RNS із посиланням на своє джерело. У цій версії засумнівався льотчик Андрій Литвинов: у коментарі "Новой газете" він підкреслив, що під час обмерзання літак відразу завалюється на крило, а Ан-148 вдалося набрати висоту.
Агентство РБК із посиланням на джерело писало, що слідчі також будуть розглядати версію теракту, але вона не є пріоритетною, оскільки під час експрес-аналізу уламків літака вони не виявили мікрочастинок вибухової речовини.
Літак
Ан-148 розроблено українським державним підприємством "Антонов", його перший політ відбувся у 2004 році. Спочатку літак будували на київському авіазаводі "Авіант", у 2009-му почалося виробництво серійних Ан-148 у Воронежі. Літак, що розбився, було випущено Воронезьким авіабудівним об'єднанням у 2010 році, він оснащений українськими двигунами.
Реєстраційний номер літака, що впав, – RA-61704. У серпні 2011 року держпідприємство "Антонов" повідомляло, що цей літак встановив рекорд із місячного нальоту (понад 400 годин). Тоді борт RA-61704 належав авіакомпанії "Россия". У власність "Саратовских авиалиний" літаки Ан-148 почали надходити в листопаді 2016 року.
Фото: Saratov Airlines / Instagram
Під час авіакатастрофи літаком керували два льотчики: командир Валерій Губанов і другий пілот Сергій Гамбрян. У Губанова було більше ніж 5000 годин нальоту, у Гамбряна – 812 годин, повідомляє телеканал "Дождь".
"Саратовские авиалинии" посідають 19-те місце за пасажирообігом у Росії. Минулого року компанія перевезла майже 800 тисяч пасажирів, до її авіапарку входять літаки Ан-148, Як-42 і Embraer E-195. Середній вік транспорту – 18,8 років. Після авіакатастрофи компанія тимчасово припинила експлуатацію літаків Ан-148.
ДП "Антонов" повідомило агентству ТАСС, що готове приєднатися до розслідування авіакатастрофи, якщо надійде відповідне звернення від російської сторони. На сайті Міждержавного авіаційного комітету ідеться, що Україна вже призначила уповноваженого представника та його радників для участі в цьому розслідуванні.