ГОРДОН
 
 

Розпад Росії, розширення "ядерного клубу", геоінженерія планети, США – не гегемон. Прогноз Atlantic Council на найближчі 10 років

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
167 експертів і аналітиків із різних країн поділилися своєю думкою про те, як зміниться світ до 2033 року
167 експертів і аналітиків із різних країн поділилися своєю думкою про те, як зміниться світ до 2033 року
Фото: depositphotos.com
Олександр ПРИСЯЖНИЙ
журналіст, редактор

Американський аналітичний центр Atlantic Council провів опитування 167 експертів і аналітиків із різних країн. На підставі їхніх відповідей Центр склав прогноз розвитку подій у світі на найближчі 10 років. Видання "ГОРДОН" публікує десять головних результатів опитування Atlantic Council про те, який вигляд матиме світ до 2033 року.

14% респондентів вважають, що Росія застосує ядерну зброю протягом наступних 10 років

1. Росія, якою ми її знаємо, може не пережити найближче десятиліття.

Багато респондентів вказували на потенційну загибель Росії протягом наступного десятиліття, припускаючи, що війна Кремля проти України може призвести до надзвичайно серйозних потрясінь у великій країні з найбільшим на планеті арсеналом ядерної зброї.

Майже половина (46%) респондентів очікують, що до 2033 року Росія або стане failed state (державою, що не відбулася), або розпадеться. Більш ніж п'ята частина (21%) вважає Росію країною, яка, найімовірніше, стане failed state протягом найближчих 10 років. Цей більш ніж удвічі перевищує показник другої за популярністю відповіді – Афганістану.

40% респондентів прогнозують внутрішній розпад Росії до 2033 року через революцію, громадянську війну, політичну дезінтеграцію або з якоїсь іншої причини. Розпад Росії прогнозує 49% експертів із Європи і 36% американських аналітиків.

14% респондентів вважають, що Росія, імовірно, застосує ядерну зброю протягом наступних 10 років. Серед тих, хто прогнозує, що протягом найближчого десятиліття країна зіткнеться зі загибеллю держави й розпадом, 22% вважають, що РФ вдасться до використання ядерної зброї.

Серед тих, хто вважає, що Росія, найімовірніше, стане failed state або на неї чекає розпад, 10% вважають, що після цього вона стане демократичною країною.

2. Ми рухаємося до більшої кількості країн, які мають ядерну зброю, і до меншої співпраці в боротьбі з поширенням цієї зброї. Але це не обов'язково призведе до реального використання ядерної зброї.

13% респондентів заявили, що жодна країна не отримає ядерної зброї протягом найближчого десятиліття. Водночас понад три чверті опитаних назвали конкретну країну, яка, як вони вважають, стане ядерною державою протягом цього періоду. Найчастіше згадували Іран (68%). Респонденти, які прогнрозують певне розширення "ядерного клубу", у середньому вважають, що до нього протягом найближчих 10 років приєднається 1,6 країни.

Однією із причин появи нових ядерних країн експерти називають регіональне суперництво в наступному десятилітті. Наприклад, серед тих, хто вважає, що Іран отримає ядерну зброю протягом цього періоду, 41% експертів вважають, що Саудівська Аравія теж її отримає.

57% тих, хто каже, що Японія отримає ядерну зброю, вірять у те саме щодо Південної Кореї. Це, імовірно, пов'язано не стільки з напруженістю між Японією та Південною Кореєю, скільки з тим, що обидві країни відчувають загрозу з боку Китаю і/або Північної Кореї.

Серед тих, хто прогнозує, що Китай розпочне воєнні дії, щоб повернути собі Тайвань у наступному десятилітті, 22% вважають, що Південна Корея отримає ядерну зброю протягом того самого періоду, а 16% вважають, що це зробить Японія.

Найбільший ризик наближення війни між великими державами може бути в Азії, а не в Європі

Більшість опитаних (58%) вважає, що ядерна зброя залишиться невикористаною протягом наступних 10 років. Проте майже третина респондентів (31%) прогнрозує, що протягом наступного десятиліття відбудеться перше застосування ядерної зброї з часів Другої світової війни.

Росію найчастіше (14% усіх респондентів) згадують як країну, яка, імовірно, застосує таку зброю до 2033 року. На другому місці – Північна Корея (10%).

3. Очікування воєнного наступу Китаю на Тайвань.

70% респондентів згодні з тим, що Китай намагатиметься насильно повернути собі Тайвань протягом наступних 10 років. Лише двоє з 10 не вірять, що такий сценарій станеться.

Багато хто зараз зосереджений на ризику того, що Росія вступить у пряму боротьбу зі Сполученими Штатами й НАТО. Але треба зауважити, що навіть в умовах гарячої війни в Україні просто біля кордонів НАТО більшість респондентів (понад 60%) не згодні з тим, що воєнна сутичка Росія – НАТО відбудеться протягом найближчих 10 років. Можливо, припускаючи, що конфлікт в Україні може бути обмежений цією країною або що війна продемонструвала, що Росія надто слабка, щоб розпочати бій безпосередньо з НАТО.

Ураховуючи, що китайський воєнний напад на Тайвань, імовірно, спонукатиме Сполучені Штати втрутитися для підтримки острова і що респонденти набагато більше схильні вважати ймовірним конфлікт між Китаєм і Тайванем, ніж конфлікт між Росією і НАТО, найбільший ризик насування війни між великими державами може бути в Азії, а не в Європі.

4. Роз'єднання зв'язків між США і Китаєм може бути не таким драматичним, як зазвичай вважають.

Опитані експерти ухвалили однозначний вердикт: повне роз'єднання малоймовірне. Незважаючи на всю геополітичну напруженість і торговельні обмеження між двома країнами, найімовірнішим результатом (на думку приблизно 40% респондентів) є те, що економіки США і Китаю будуть "дещо менш" взаємозалежними до 2033 року, ніж зараз.

Загалом 58% респондентів прогнозують зменшення економічної взаємозалежності між двома країнами до 2033 року і лише 23% очікують на збільшення. Респонденти зі США дещо більш переконані в цьому: 64% прогнозують зниження взаємозалежності (24%, як і раніше, прогнозують збільшення).

Однак не менш важливим є й те, що приблизно вісім із 10 респондентів – як загалом, так і серед американців – прогнозують, що будь-які зміни в будь-якому напрямку будуть у найкращому разі обмеженими. Отже, поширене очікування полягає в повільному роз'єднанні.

5. Сполучені Штати залишаться могутніми, але не гегемоном.

Респонденти загалом висловили впевненість у тому, що Сполучені Штати збережуть свій вплив протягом наступних 10 років, хоча багато хто уявляє собі країну як ту, яка матиме перевагу в одних сферах впливу, але не в інших. Семеро з 10 прогнозують, що до 2033 року Сполучені Штати залишаться провідною військовою державою у світі – дуже високий відсоток з огляду на побоювання щодо військової модернізації Китаю і втрати Сполученими Штатами своєї військової переваги. Водночас приблизно половина респондентів вважає, що США збережуть свою технологічну перевагу над іншими.

Лише троє з 10 респондентів вважають, що Сполучені Штати будуть провідниим гравцем у світі дипломатії, і лише трохи більше ніж троє з 10 вважають, що вони будуть провідною економічною силою у світі.

Дві групи респондентів мають різко протилежні погляди на американську міць

Усе це наштовхує на запитання: якщо Сполучені Штати втратять свою економічну й дипломатичну перевагу, чи зможуть вони зберегти інші свої переваги? Зрештою, військова міць значною мірою залежить від міцних союзів і економічної та технологічної майстерності, тоді як технологічна міць значною мірою залежить від здатності країни комерціалізувати технологічні досягнення.

Дві групи респондентів мають різко протилежні погляди, на американську міць. Перша група, що становить 19% опитаних, вважає, що до 2033 року буде правильним одне або кілька з таких тверджень: Сполучені Штати стануть державою, що не відбулася; вони розпадуться; вони більше не будуть провідною державою у світі в жодній із категорій, охоплених дослідженням: військовій, економічній, дипломатичній чи технологічній.

Приблизно 7% респондентів назвали США й Пакистан країнами, які з найбільшою ймовірністю зазнають руйнування протягом найближчих 10 років. До цієї групи потрапляють 14% американських респондентів і 17% європейських респондентів. Найнеймовірніші відповіді дають ті, хто є громадянами країн за межами США і Європи: більше ніж половина з них належіть до категорії песимістів.

Друга група, яка становить 12% усіх респондентів, – оптимісти, які вважають, що США будуть єдиною провідною державою у всіх галузях: військовій, економічній, дипломатичній і технологічній. Серед американських і європейських респондентів частка оптимістів – 12% і 15% відповідно, приблизно така сама, як і частка песимістів. Велику різницю зумовлює решта світу, де ніхто з респондентів не прогнозує, що до 2033 року Сполучені Штати матимуть таку багатогранну гегемонію.

6. Глобальну співпарцю у сфері клімату розширюватимуть.

На думку респондентів, зміна клімату –  це питання, яке, найімовірніше, вийде на порядок денний міжнародної політики протягом найближчого десятиліття. Більшість (42%) вважає, що він забезпечить найбільше зростання міжнародної співпраці, випередивши громадську охорону здоров'я, яка наразі на другому місці (25%).

Серед тих, хто стверджує, що до 2033 року питання клімату дадуть найбільший імпульс глобальній співпраці, майже третина (29%) вважає, що серед різних соціальних рухів, презентованих респондентам, екологічні рухи матимуть найбільший політичний вплив у всьому світі протягом наступних 10 років. Серед тих, хто не думає, що зміна клімату стане предметом міжнародного порядку денного, лише 12% прогнозують, що екологічні рухи матимуть такий вплив.

39% респондентів вважають, що до 2033 року розпочнеться великомасштабна геоінженерія планети

Респонденти, які прогнозують ширшу глобальну співпрацю для вирішення проблеми зміни клімату, розподілилися в питанні пікових викидів. На їхню думку, така співпраця може бути результатом як активних зусиль щодо прискорення переходу до чистої енергетики, так і серйознішої реакції на все ще швидке потепління у світі: 47% вважають, що пік відбудеться до 2033 року, але 42% не згодні із цим.

Більшість респондентів не вважає, що викиди парникових газів сягнуть свого піку й почнуть знижуватися до 2033 року.

Респонденти загалом також були більш схильними погодитися (39%), ніж не погодитися (35%), з тим, що до 2033 року люди, імовірно, розпочнуть навмисну великомасштабну геоінженерію планети (наприклад, насичуючи атмосферу аерозолями), щоб зменшити наслідки зміни клімату.

7. Будьте готовими до ще більшої глобальної волатильності.

Один із серйозних результатів опитування полягає в тому, скільки респондентів прогнрозують, що світ зіткнеться з додатковими економічними небезпеками й небезпеками для охорони здоров'я протягом найближчого десятиліття.

76% прогнозують до 2033 року ще одну глобальну економічну кризу масштабів фінансової кризи 2008–2009 років. Іще 19% вважають, що таких криз буде дві й більше. 49% прогнозують ще одну глобальну пандемію з такими самими масштабами й наслідками, як COVID-19, яка вибухне до 2033 року, а ще 16% прогнрозують дві або більше таких пандемій.

Ці результати можуть свідчити про тривожніші тенденції, включно з майбутньою епохою найчастіших і найінтенсивніших надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я.

8. Перетягування канату між демократією й автократією триватиме, водночас демократії можуть втратити деякі позиції.

Опитані експерти загалом не бачать явного тріумфу ні демократів, ні автократів протягом найближчих 10 років. Більшість прогнозує, що кількість демократій у світі радше скоротиться (37%), ніж зросте (29%). Але майже всі прогнозують, що будь-які зміни будуть скромними: лише 4% вважають, що до 2033 року буде набагато більше або набагато менше демократій. 35% вважають, що у світі буде приблизно така сама кількість демократій, як і сьогодні. (Треба зазначити, що питання було про майбутню кількість демократій, а не про прогнозовану силу чи тип цих демократій).

На запитання про те, які країни з найбільшою ймовірністю перейдуть від демократії до автократії чи навпаки до 2033 року, респонденти найчастіше обирали "жодної". 46% не прогнозують зрушень від автократії до демократії, і лише 31% вважають, що країни не підуть у зворотному напрямку, що корелює зі спільною думкою респондентів про те, що загальні зміни будуть скромними, але матимуть тенденцію до віддалення від демократії.

Кілька країн, включно з Угорщиною, Туреччиною і Росією, назвали як автократіями, які можуть стати демократіями, так і демократіями, які можуть стати автократіями, що дає змогу припустити, що деякі респонденти мають різні погляди на те, як класифікувати ці країни.

9% усіх респондентів (10% опитаних зі США) обрали Сполучені Штати як демократичну країну, яка з найбільшою ймовірністю стане автократичною до 2033 року. Погляди деяких респондентів на майбутнє США і глобальної демократії здаються пов'язаними, можна припустити, що вони розглядають Сполучені Штати як найважливішу демократичну країну і хранителя глобальної демократії. Серед тих, хто прогнозує або відсутність змін, або скорочення кількості демократій у всьому світі, 12% вважають, що Сполучені Штати стануть автократичними. Для тих, хто прогнозує збільшення числа демократій, ніхто не передбачає, що США стануть авторитарними.

9. Демократії зіштовхнуться зі складним десятиліттям системних небезпек.

Демократії вступають у небезпечне десятиліття, у якому їм доведеться боротися з націоналістичними й популістськими силами і всіма проблемами, пов'язаними зі швидким розвитком технологій. На запитання, які громадські рухи, на їхню думку, матимуть найбільший політичний вплив у всьому світі протягом наступних 10 років, лише 5% респондентів обрали продемократичні, тоді як більшість обрала або націоналістичні, або популістські рухи. Третина респондентів назвала рухи, які обстоюють інші питання, часто пов'язані з демократичним суспільством: довкілля, проблеми молоді і права жінок.

Серед тих, хто прогнозує, що демократій у наступному десятилітті поменшає, 68% передбачають посилення політичного впливу популістських або націоналістичних рухів і лише 2% – зростання впливу продемократичних рухів. Серед тих, хто прогнозує зростання демократії, так вважають 38% і 10% відповідно.

До 2033 року соціальні мережі матимуть негативний вплив на демократичні країни

Тенденції у сфері масової комунікації й нових технологій також є потенційною небезпекою для демократій. На тлі значних перетворень у технологічному секторі – від нових заходів регулювання до корпоративних потрясінь у компаніях соціальних мереж і того, як ці платформи виявилися втягнутими у ширшу політичну поляризацію – більш ніж половина респондентів (53%) прогнозує, що до 2033 року соціальні мережі матимуть негативний вплив на демократичні країни. Лише 15% вважають, що він буде позитивним. 18% кажуть, що упродовж наступних 10 років соціальні мережі настільки розвинуться, що відповісти на це запитання неможливо.

Серед тих, хто прогнозує скорочення кількості демократій у всьому світі, значна частина (69%) вважає, що соціальні мережі будуть негативним чинником для демократій.

Опитані також прогнозують стрімкий розвиток "проривних технологій". Зокрема, ідеться про комерційні квантові обчислення, автономні транспортні засоби, які виконують усі завдання за будь-яких умов кермування без необхідності участі людини, і загальний штучний інтелект (де комп'ютери й машини мають людський інтелект і творчі здібності).

У всіх трьох випадках більшість респондентів (від 57% до 68%) згодна з тим, що ці технології існуватимуть і/або стануть комерційно життєздатними до 2033 року. Хоча всі три технології обіцяють величезні переваги для людства, вони також спричинять проблеми, пов'язані із громадським здоров'ям, національною безпекою й демократичним управлінням.

10. Міжнародні організації з питань безпеки, імовірно, залишаться значною мірою незмінними, навіть коли світ зіткнеться з безпрецедентними змінами й викликами.

Вторгнення Росії в Україну виявило можливості й обмеження інститутів, які мають зміцнювати міжнародну безпеку. Хоча респонденти прогнозують низку серйозних викликів для безпеки протягом найближчих 10 років – від конфлікту через Тайвань до крихкості російської держави й нових пандемій та економічних криз, – вони прогнозують, що наявна у світі архітектура безпеки залишиться переважно колишньою.

Наприклад, 82% респондентів вважають, що найближчим десятиліттям НАТО залишиться союзом північноамериканських і європейських країн, щот базується на взаємних гарантіях безпеки. Серед респондентів, які є громадянами країн – членів НАТО, 85% вважають, що нинішню форму Альянсу буде збережено; серед вихідців з інших країн те саме говорить 71% опитаних.

Відповіді на ймовірне розширення Ради Безпеки ООН містять аналогічне посилання. 64% усіх респондентів прогнозують, що до 2033 року у найвпливовішому органі ООН не з'явиться нових постійних місць.

Респонденти, які передбачають розширення Ради Безпеки, у середньому вважають, що там з'явиться 1,7 нових членів. Основне припущення полягає в тому, що, якщо кількість постійних членів Ради Безпеки зростатиме, одним із бенефіціарів цього стане Індія. Більш ніж половина з тих, хто прогнозує, що Японії, Бразилії, Нігерії або Південній Африці дадуть таке місце, також говорять, що воно дістанеться й Індії.

Експерти припускають, що без змін Рада Безпеки втратить актуальність, оскільки дедалі більше рішень про міжнародну безпеку ухвалюють деінде. Водночас 4% респондентів без підказки зауважили, що, на їхню думку, протягом наступного десятиліття НАТО необхідно буде взяти на себе ширші глобальні завдання, включно з безпекою в Азії.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації