0 Київ
Проєкт закону №9432 президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту в червні 2023 року. У пояснювальній записці, яку підписав тодішній заступник глави Офісу президента Олексій Дніпров, ішлося, що закон потрібен "для підвищення рівня конкурентоспроможності України та підвищення її інвестиційної й туристичної привабливості".
Президент вніс законопроєкт як невідкладний, але майже одразу його розгляд зупинили – через норму про поступову відмову від обов'язкового дубляжу англомовних фільмів українською мовою (з 2027 року 100% фільмів англійською мали б показувати в оригіналі). Представники кінопрокатної галузі заявляли, що це рішення може вбити український дубляж, а також підштовхнути українців до перегляду піратських фільмів із російськомовним озвученням.
"Якщо не буде українського дубляжу, а людина захоче подивитися фільм, не знаючи англійської мови, де вона буде дивитися фільм? На торентах із російським перекладом. Чи дійсно кіно в кінотеатрах може допомогти вивчити англійську? У середньому в кіно ходять десь чотири рази на рік. Чи реально за чотири фільми вивчити мову?" – писав у Facebook співвласник мережі кінотеатрів "Планета Кіно" Дмитро Деркач.
Петиція з вимогою прибрати із законопроєкту норми щодо озвучення за три дні набрала необхідні 25 тис. голосів. Президент на петицію не відповів, але вже за місяць профільний комітет прибрав усі спірні норми про дубляж.
Документ також критикували через те, що він регулює використання лише однієї офіційної мови ЄС, хоча їх у Євросоюзі 24 (а в разі прийняття України в ЄС, 25-ю стане українська). Головне юридичне управління Верховної Ради наголошувало на тому, що зобов'язань підвищити статус англійської мови Україна не брала на себе ні в Раді Європи, ні в межах підготовки законодавства до вступу в Євросоюз.
Після доопрацювання проєкт закону ухвалили за основу наприкінці листопада 2023 року, а 4 червня 2024 року Верховна Рада затвердила його в цілому. Тепер документ має підписати глава держави, а після офіційної публікації він набуде чинності.
Після цього всі вищі державні керівники будуть зобов'язані говорити англійською, це зокрема:
- держслужбовці категорії А (міністри, голови центральних органів виконавчої влади тощо), голови місцевих державних адміністрацій і їхні заступники (вимога набуде чинності за два роки після закінчення воєнного стану);
- держслужбовці категорії Б і В, керівники старшої та середньої ланки у прокуратурі, Національній поліції, податкових та митних органах (у цих категорій буде чотири роки після скасування воєнного стану на підготовку);
- військовослужбовці-контрактники офіцерського складу;
- керівники підприємств державного сектору економіки.
З тексту законопроєкту випливає, що знати англійську на базовому рівні також мають співробітники екстрених служб і прикордонники, – вони муситимуть спілкуватися з іноземцями, які не знають української, "англійською чи іншою мовою, прийнятною для сторін". Також органи місцевого самоврядування можуть на власний розсуд вимагати від кандидатів знання англійської мови.
Кабінет Міністрів ще має розробити критерії оцінювання рівня англійської й перелік підтверджувальних документів, проте народна депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук зазначала, що посадовці, які склали іспит на рівні B2, зможуть розраховувати на 10-відсоткову надбавку до зарплати (але тільки після закінчення воєнного стану).
Ще одне нововведення: з вересня 2026 року англійську в Україні почнуть вивчати з дитячого садка. Головне юридичне управління ВР підкреслювало, що ця норма прописана нелогічно: "Як англійська мова має обов'язково використовуватися в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку, якщо її обов'язкове вивчення дітьми починається лише на етапі старшого дошкільного віку?"
Органи державної й місцевої влади після набуття чинності законом прийматимуть звернення й документи англійською мовою, не вимагаючи їх перекладу українською, а на їхніх інтернет-сайтах має бути англомовна версія. Англійською дублюватимуть оголошення й повідомлення в усіх видах транспорту, інформацію про музейні експонати.
Вимога про дубляж іноземних фільмів залишилася без змін: як і раніше, кінотеатри можуть показувати до 10% картин мовою оригіналу. Щоб стимулювати прокатників ставити фільми англійською у вигідніший час (наприклад, на вечірніх сеансах, а не ранкових), Верховна Рада запропонувала компенсувати їм збитки за незаповнені зали. Процедуру компенсацій ще має розробити Кабмін, вона може набути чинності лише після війни.
Нардепка Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений закон – "необхідна умова для нормальної роботи інвесторів в Україні, відновлення й туризму". Водночас депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав єдиним плюсом документа те, що норми про кінодубляж залишилися незмінними, а сам закон він вважає "дивним" і "безглуздим".
