-2 Київ
Уночі 16 березня 2017 року відсторонений від посади голова Державної фіскальної служби Роман Насіров вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 100 млн грн. Гроші за нього внесла дружина. Від призначення суми до виходу Насірова на свободу минуло майже дев'ять діб.
Зібрати та внести таку суму готівкою – процедура непроста: гроші треба перерахувати на спеціальний депозитний рахунок суду в казначействі (у цьому разі – Солом'янського районного суду міста Києва). Для цього обраний заставодавцем банк повинен прийняти гроші та зарахувати таку саму суму в безготівковому вигляді на казначейський рахунок суду. Не кожна фінансова установа у країні здатна впоратися з таким завданням, адже на кореспондентському рахунку банку в НБУ може просто не бути такого обсягу безготівки, розповіли виданню "ГОРДОН" в одному з комерційних банків. Харківський бізнесмен Юрій Сапронов підрахував, що для виплати 100 млн грн застави за звільнення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова використовували 207,6 кг банкнот, якщо кошти вносили готівкою та купюрами по 500 грн.
Застава, яку внесли за Насірова, на сьогодні – найбільша в історії України, заявив начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Роман Симків, пише УНН.
Якщо скласти всі гроші голови ДФС і його дружини, які Насіров задекларував у 2016 році, то за сьогоднішнім комерційним курсом виходить, що всі їхні заощадження становили 71 млн 916 тис. грн. За інформацією нардепа від Блоку Петра Порошенка Мустафи Найєма, заставу за Насірова внесли його дружина та тесть – по 50 млн грн. Національне антикорупційне бюро ініціювало перевірку походження цих коштів.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявляла, що оскаржуватиме рішення суду про запобіжний захід і домагатиметься, щоб сума застави становила 2 млрд грн – рівно такий збиток, уважають у САП, чиновник завдав державі.
Якби суд призначив Насірову заставу в розмірі 2 млрд грн – це був би безпрецедентний випадок в історії країни. Найбільша з відомих застав, яку коли-небудь призначали українські суди – 450 млн грн. Але застава за Насірова все одно виявилася рекордною: більш значні суми призначали, але ніколи не були внесені. Видання "ГОРДОН" з'ясувало, кому українські суди призначали заставу в розмірі понад 100 млн грн. Таких, окрім Насірова, виявилося 10 осіб.
Олександр Кацуба – 450 млн грн
Скріншот: Свіжі новини світу! / YouTube
Найбільшу з відомих призначених застав суд вимагав за вихід із СІЗО колишнього заступника голови НАК "Нафтогаз України" Олександра Кацуби. Його затримали 17 червня 2016 року за підозрою у створенні злочинної організації та привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем. Наступного дня Голосіївський райсуд столиці заарештував його з можливістю вийти під заставу в розмірі 450 млн грн.
21 грудня 2016 року генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що Кацуба погодився співпрацювати зі слідством і дати свідчення у справі розкрадання державних коштів. 14 березня цього року Луценко заявив, що Кацуба дав свідчення проти членів організованої злочинної групи, до якої належав сам, і компенсував державі 100 млн грн.
10 березня 2017 року Шевченківський райсуд відпустив Кацубу: йому присудили один рік і п'ять місяців покарання, який він уже відсидів, ураховуючи норму "закону Савченко", що зараховує день у слідчому ізоляторі за два дні відбування покарання.
Олександр Шахов (Волконський) – 384 млн 266 тис. грн
Скріншот: Телеканал 1+1 / YouTube
На другому місці за сумою призначеної застави – Олександр Шахов (Волконський). Він разом зі спільниками у 2004–2006 роках за допомогою ТОВ "Еліта-Центр" організував збір грошей нібито для будівництва житлових будинків. За два роки їм вдалося зібрати близько 383 млн грн, проте будівництво так і не почалося.
Шахова затримали у 2007 році у Швейцарії, у жовтні 2008-го його екстрадували в Україну та помістили в Лук'янівське СІЗО.
11 квітня 2016 року Подільський райсуд Києва застосував до Шахова "закон Савченко" і змінив йому запобіжний захід з утримання під вартою на заставу в розмірі 384 млн 266 тис. грн з носінням електронного браслета. Шахов заявив, що грошей у нього немає. Повернути назад у СІЗО підозрюваного не могли – за "законом Савченко" він відсидів максимальний термін за інкриміновану йому статтю.
26 липня прокурор Генпрокуратури Ольга Корніяк повідомила, що засновник "Еліта-Центру" втік з-під домашнього арешту. За її словами, Волконського оголосили в розшук 21 липня за клопотанням прокурора після того, як він не з'явився на чергове засідання суду.
Володимир Зіневич – 365 млн грн
Скріншот: 24 Канал / YouTube
Директора "Укрінтеренерго" Володимира Зіневича затримали 5 грудня 2014 року у справі про закупівлі південноафриканського вугілля. Суд призначив йому заставу в розмірі 365 млн, але він оскаржив це рішення й одержав домашній арешт без застави. 22 грудня Зіневича госпіталізували через проблеми із серцем.
"Ми вважаємо доведеним, що заступник директора державного підприємства "Укрінтеренерго" під час укладання неправомірного контракту на придбання вугілля спричинив розтрату державних коштів на суму понад 846 мільйонів гривень", – заявляв у 2015 році начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Святослав Лаганяк.
Справу Зіневича відкрили за генпрокурора Віталія Яреми. За Луценка Генпрокуратура не робила заяв про перебіг розслідування справи про купівлю вугілля в ПАР.
Валерій Постний – 250 млн грн
Фото: censor.net.ua
Фігуранта "газової справи" Валерія Постного затримали 15 червня 2016 року. 22 червня його звільнили під заставу з підпискою про невиїзд і відразу ж знову затримали за новим епізодом тієї самої справи. Суд призначив йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою та встановив заставу в розмірі 250 млн грн. Тоді ж Постного госпіталізували.
До суду Постного привозила "швидка". Адвокати заявляли, що лікарі підозрюють у нього важке онкозахворювання, але суд відмовив захисту Постного у призначенні йому нової медекспертизи.
НАБУ опублікувало висновки судово-медичної експертизи, що Постний може самостійно пересуватися та симулює хворобу. Його адвокат заявляє, що Постному загрожує інвалідність, а слідчі тиснуть на медиків. 2 липня минулого року Постному довелося міняти памперси в залі Апеляційного суду Києва.
За даними НАБУ, у справі про зловживання під час реалізації газу, видобутого за участю "Укргазвидобування", державі завдали збитків на суму приблизно 3 млрд грн.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила виданню "ВВС Україна", що застави Постний не платив.
Андрій Кошель – 200 млн грн
Скріншот: Василь Котель / YouTube
Колишнього топ-менеджера трастового фонду SEPEC, наближеного до екс-президента Віктора Януковича бізнесмена Сергія Курченка, Андрія Кошеля затримали 12 червня 2016 року на кордоні з Польщею. Під час обшуку у нього виявили клинок із гравіруванням "Служба безпеки президента РФ".
Кошеля підозрюють у привласненні та розтраті майна та створенні злочинної організації. За даними статутних документів, які опублікувала у 2013 році "Українська правда", Кошель є також головою та засновником компанії ТОВ "ВЕТЕК" – він уніс до її статутного капіталу 100 млн грн.
14 червня його заарештували на два місяці з правом внести заставу в розмірі 200 млн. Апеляційний суд залишив у силі це рішення. Заставу не внесли, і Кошель досі перебуває у СІЗО.
Андрій Головач – 200 млн грн
Скріншот: ТСН / YouTube
У серпні 2016 року в межах розслідування справи екс-президента Віктора Януковича військова прокуратура разом із СБУ затримала та провела обшук у колишнього першого заступника голови Державної податкової служби генерал-полковника Андрія Головача. Генпрокурор Юрій Луценко зазначив, що у Головача знайшли бюст Януковича, "на який, очевидно, той на ніч молився".
Суд погодив арешт із можливістю внесення застави в розмірі 200 млн грн. Слідство встановило, що банківські рахунки, зареєстровані на Головача та членів його сім'ї, свідчать про проведення в період з листопада 2013 року до дня арешту екс-податківця 12 серпня 2016-го фінансових операцій на загальну суму 1 млрд 600 млн гривень.
Головач пішов на угоду зі слідством і дав свідчення проти екс-президента Віктора Януковича, виплатив разом із ще одним обвинуваченим, колишнім керівником аукціонного комітету Мінекономіки Олександром Сухомлином, 152 млн грн у бюджет, й отримав умовний термін. Застави він не вносив.
Ігор Дорошенко – 160 млн
Фото: fttc.com.ua
1 лютого 2017 року Дніпровський районний суд Києва змінив запобіжний захід колишньому голові правління банку "Михайлівський" Ігореві Дорошенку з домашнього арешту на утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 160 млн грн.
У травні 2016 року Національний банк України визнав банк "Михайлівський" неплатоспроможним. Регулятор заявив, що банк здійснив махінації, через які навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зросло з 1,6 млрд грн до 2,6 млрд грн.
Правоохоронці розслідують розкрадання з банку понад 2 млрд грн, зокрема збитків на 870 млн грн інкримінували Дорошенкові, який є головним підозрюваним. 13 серпня 2016 року Шевченківський районний суд Києва заарештував його, але 3 грудня Дорошенка звільнили із СІЗО без внесення застави, тоді суддя встановив йому запобіжний захід у вигляді домашнього нічного арешту.
У січні слідчий звернувся до суду з вимогою змінити запобіжний захід, Дорошенко заявив, що перебуває в лікарні і не збирається ховатися від правоохоронців. Застави банкір не вносив.
Олег Рябошапка – 100 млн
Скріншот: ТСН / YouTube
Олега Рябошапка, якого затримали торік і разом з Валерієм Постним, звинувачують у махінаціях із газом у справі нардепа-втікача Олександра Онищенка, спочатку, як і Постний, одержав у вигляді міри покарання заставу в розмірі 1 млн грн. Тоді вони обидва внесли потрібну суму й відразу вийшли на свободу. Цю заставу, з урахуванням сум, які, за даними слідства, підозрювані отримували, голова Антикорупційного бюро Артем Ситник назвав "смішною".
Рішення суду щодо Рябошапки змінив апеляційний суд – розмір його застави збільшили до 100 млн грн – це у два з половиною рази менше, ніж призначили Постному. Рябошапка, як і Постний, досі перебуває у СІЗО.
Олександр Сухомлин – 100 млн
Скріншот: Україна молода РОЗУМ / YouTube
10 червня затримали й арештували екс-заступника голови Міністерства економічного розвитку України Олександра Сухомлина за підозрою у незаконному заволодінні держмайном і завданні шкоди Україні на суму приблизно 5 млрд грн.
11 червня в Голосіївському районному суді Києва Сухомлина заарештували на два місяці з можливою заставою в розмірі 100 млн грн. Сухомлина звинувачували за статтями "створення злочинного угруповання" та "розкрадання держмайна в особливо великих розмірах".
Олександр Сухомлин двічі обіймав посаду заступника міністра економіки. Уперше – у 2010–2011 роках у складі уряду Миколи Азарова. Тоді його звільнили за звинуваченням у непрозорому проведенні тендеру в Міністерстві оборони України. Удруге він обійняв цей пост у жовтні 2014 року, коли прем'єр-міністром був Арсеній Яценюк, і пропрацював трохи більш як тиждень.
Разом із Кошелем він пішов на угоду зі слідством, заплатив у державну казну 152 млн (також разом із Кошелем, прокуратура озвучувала загальну суму на двох), й одержав умовний термін.
Руслан Журило – 100 млн
Скріншот: 24 Канал / YouTube
У січні цього року детективи НАБУ викрили корупційну схему в "Об'єднаній гірничо-хімічній компанії", яка завдала шкоди держпідприємству на суму понад 300 млн грн. У цій справі затримали в.о. голови правління компанії, який, за даними бюро, може бути причетний до злочину.
28 січня суд заарештував його з можливістю вийти під заставу в розмірі 100 млн грн. Цієї суми поки не внесли.
