-3 Київ
Ноздровська місяць не дожила до свого 39-річчя. Про те, що її тіло виявили у річці, повідомив 1 січня колишній радник міністра внутрішніх справ України Ілля Кива. За його словами, жінка була роздягнена.
"Її скинули з моста в річку або, можливо, вона стрибнула сама, але в цьому випадку розглядають як основну версію вбивства, пов'язаного з її правозахисною та професійною діяльністю", – сказав Кива.
29 грудня Ноздровська виїхала з дому в селі Демидів Вишгородського району на роботу до Києва і не повернулася. Востаннє вона виходила на зв'язок зі своєю мамою приблизно о 17.00. За інформацією шеф-редактора видання "Обозреватель" Анни Молчанової, юристка доїхала на маршрутці з Києва до Старих Петрівців (за 12 км від Демидова), після чого перестала виходити на зв'язок.
Того самого дня родичі заявили в поліцію про зникнення Ноздровської, 30 грудня її оголосили в розшук.
Справа Россошанського, племінника судді
Ноздровська вела справу про загибель своєї 26-річної сестри Світлани Сапатінської, яку 30 вересня 2015 року збив на смерть на автомобілі Daewoo Lanos двоюрідний племінник тодішнього голови Вишгородського районного суду Сергія Купрієнка (звільнився 14 липня 2017 року) Дмитро Россошанський. У загиблої залишився чотирирічний син.
Автомобіль Россошанського після ДТП. Фото: Володимир Тимофійчук / Facebook
Россошанського раніше вже притягували до кримінальної відповідальності за викрадення автомобіля і грабіж із насильством, проте жодного разу він не відбував реального покарання.
За півроку до смертельної ДТП Россошанського зупиняли за водіння у стані наркотичного сп'яніння, але він відбувся штрафом.
Рідні Сапатінської стверджували, що в момент аварії Россошанський перебував під упливом наркотиків. Водночас, за їхніми словами, забір крові у нього провели лише за вісім годин після ДТП. Також Ноздровська зазначала, що достеменно невідомо, здавав кров сам підозрюваний чи хтось замість нього.
У матеріалах суду йдеться, що експертиза не виявила спиртів у крові Россошанського, а для дослідження вмісту наркотичних речовин "не було достатньо зразків".
Справу про ДТП слухали два роки, спочатку – у Вишгороді, потім в Обухові. Россошанського не заарештовували, він перебував під домашнім арештом.
Під час судового розгляду підозрюваний разом зі своїми друзями, за словами Ноздровської, погрожували, залякували, а також побили її неповнолітню дочку.
Чоловік загиблої Сапатінської відмовився від претензій до Россошанського. Ноздровська заявляла, що Максим Сапатінський не дозволяє їй бачитися з племінником, і стверджувала, що він "заробляє на дитині брудні гроші, які у вигляді подачки кидає йому вбивця".
Наприкінці травня 2017 року винуватця смертельної ДТП засудили до семи років позбавлення волі та взяли під варту.
Адвокат Россошанського оскаржив вирок в Апеляційному суді Київської області, наполягаючи на амністії за станом здоров'я та у зв'язку з порушеннями, допущеними судом першої інстанції. 27 грудня суд узяв до уваги всі порушення, яких припустилися під час судового розгляду в суді першої інстанції, і передав матеріали справи на новий розгляд. Водночас Россошанський залишився в СІЗО ще на два місяці.
Батько Ноздровської на розгляді апеляції заявив, що друзі обвинуваченого погрожують його сім'ї і "обіцяють спалити". Також, за інформацією журналіста Володимира Тимофійчука, на засіданні батько Россошанського сказав Ірині: "Ти погано закінчиш!".
Россошанський у залі суду. Фото: Анастасія Ноздровська / Facebook
Версії самогубства не розглядають
За фактом загибелі Ноздровської поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "умисне вбивство". Зараз розглядають чотири основні версії злочину. "Це її професійна діяльність, інша, більш конкретизована – по останній справі за фактом ДТП, наступна – хуліганство і ще одна – що її хотіли зґвалтувати", – повідомив прес-секретар поліції Київської області Микола Жукович. За словами начальника обласної поліції Дмитра Ценова, версії про самогубство, яку озвучив Кива, не розглядають.
Київська активістка Лілія Коваленко заявила “Українській правді”, що поліція вивчає імовірну причетність родичів Россошанського до вбиства Ноздровської. Вона додала, що тіло юристки виявили в річці навпроти будинку Купрієнка – дядька Россошанського. Другий активіст (він відмовився називати своє ім'я) стверджував, що на шиї Ноздровської було ножове поранення. Офіційно в Нацполіції цієї інформації не коментували.
Одним із перших допитаних у справі став колишній наречений правозахисниці Віталій Сергеєв. Спочатку з'явилася інформація, що його затримали як підозрюваного, але після допиту чоловік повідомив, що проходить у справі як свідок. Він скористався ст. 63 Конституції України, яка дає можливість не свідчити проти себе.
На питання, чи є у нього здогади, хто міг скоїти вбивство, Сергеєв відповів, що не має жодних припущень. "Я не думаю, що фігуранти справи про ДТП стали б себе видавати", – додав він.
На цей момент поліція допитала приблизно 50 осіб, а також вивчила записи з 20 камер відеоспостереження, які були на маршруті правозахисниці. Результатів судово-медичної експертизи тіла Ноздровської поки немає.
Перший заступник голови Національної поліції В'ячеслав Аброськін повідомив, що голова Нацполіції Сергій Князєв і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков взяли під особистий контроль розслідування вбивства юристки.
Виклик для держави та тест для суспільства
Убивство Ноздровської викликало великий резонанс як в Україні, так і за кордоном. 2 січня біля будівлі Головного управління Національної поліції у Київській області пройшла акція з вимогою об'єктивного розслідування злочину. Активісти тримали плакати "Чарльз Лінч", "Ухваліть вирок собі", "Або ми побудуємо чесні правила гри, або нас знищать", "Душогуби – геть!" тощо.
Коли до мітингувальників вийшов Ценов, невідомий чоловік підбіг до начальника поліції Київської області і намагався його вдарити. Їх розборонили.
Ценов повідомив присутніх про рішення створити ініціативну групу, до якої увійде приблизно 10 активістів. Їх будуть інформувати про перебіг розслідування.
Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав розкриття вбивства правозахисниці "викликом для держави і тестом для суспільства на здатність захистити жінок-активісток".
Британський фінансист Вільям Браудер, який був одним з ініціаторів ухвалення у США і Канаді "актів Магнітського", заявив, що якщо винних у вбивстві не буде покарано, то "ті, хто їх покриває, можуть зіткнутися із санкціями Магнітського на Заході".
