Жванецький, Віктюк, Гафт, Джигарханян, Марадона, Коннері, Дуглас та інші знаменитості, які померли 2020-го. Список G

Жванецький, Віктюк, Гафт, Джигарханян, Марадона, Коннері, Дуглас та інші знаменитості, які померли 2020-го. Список 2020-й багатьом запам'ятається не тільки трагічними наслідками пандемії коронавірусу, але й смертю багатьох знакових людей
Фото: depositphotos.com
2020 року пішло з життя багато знакових людей зі світу спорту, мистецтва, політики та моди. Частина з них померла через наслідки зараження коронавірусом, інші гинули за нез'ясованих обставин, треті – з огляду на поважний вік. Так чи інакше, але їхня смерть мала вплив і вплине на ту сферу діяльності, у якій їх визнали справжніми професіоналами. Видання "ГОРДОН" склало список відомих людей, хто назавжди залишився у 2020 році.

СІЧЕНЬ

Костянтин БРОМБЕРГ

10 січня від інсульту помер відомий радянський кінорежисер, автор популярних фільмів "Пригоди Електроніка" і "Чародії", уродженець Харкова Костянтин Бромберг. Йому було 80 років. 1997 року він переїхав в американський Детройт, де, за словами доньки, займався громадською діяльністю, писав вірші і мемуари. Років 10 тому з'явилися повідомлення, що Бромберг планує зняти серіал за мотивами "Пригод Електроніка", але цього проєкту так і не реалізували.

Кобі БРАЯНТ

26 січня в авіакатастрофі загинув легендарний американський баскетболіст Кобі Браянт. 41-річний спортсмен летів на вертольоті, який врізався у схил пагорба в передмісті Лос-Анджелеса. У катастрофі загинуло ще восьмеро людей, зокрема 13-річна донька баскетболіста Джанна.

Браянт виступав за "Лос-Анджелес Лейкерс" із 1996-го до 2016-го. За цей час він виграв п'ять турнірів NBA. У баскетболіста залишилися дружина і троє дітей.

00_93 Кобі Браянт із донькою Джанною. Фото: Essence / Facebook

ЛЮТИЙ

Валентина ШЕВЧЕНКО

3 лютого на 85-му році життя померла Валентина Шевченко – українська політикиня, єдина жінка, яка очолювала президію Верховної Ради УРСР. Вона пробула на цій посаді понад п'ять років – із 1985-го до 1990-го. Раніше Шевченко чотири роки пропрацювала заступницею міністра освіти, потім два роки – заступницею голови в Українському товаристві дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами, протягом 10 років (із 1975-го до 1985 року) – заступницею голови президії Верховної Ради УРСР. Після розвалу Радянського Союзу вона пішла з політики, рідко з'являлася на публіці і не давала інтерв'ю.

Кірк ДУГЛАС

5 лютого пішов із життя відомий американський актор, легенда Голлівуду Кірк Дуглас. Йому було 103 роки. Він прославився ролями у фільмах "Спартак", "Жага до життя", "Злі та гарні", "Одіссея", "Лють". 1996 року Дугласу вручили нагороду Американської кіноакадемії – "Оскар" – за 50-річний внесок у кінематограф. Артист увійшов до двадцятки найбільших легенд екрану за версією Американського інституту кіно.

w_02609976 Кірк Дуглас. Фото: ЕРА

Георгій ШЕНГЕЛАЯ

17 лютого не стало 82-річного грузинського режисера і сценариста Георгія Шенгелая, автора фільмів "Мелодії Верійського кварталу" і "Піросмані". Картина "Подорож молодого композитора" 1986 року принесла Шенгелаї "Срібного ведмедя" за найкращу режисуру на Берлінському кінофестивалі.

БЕРЕЗЕНЬ

Едуард ЛИМОНОВ

17 березня помер письменник, поет і політик Едуард Лимонов (справжнє прізвище – Савенко). Йому було 77 років. Дитинство і юність Лимонов провів у Харкові, у 24 роки він переїхав до Москви, у 31 – емігрував із СРСР спочатку до США, потім – до Франції, де був опублікований його дебютний роман "Це я – Едічка".

До Росії Лимонов повернувся після розпаду Радянського Союзу і активно зайнявся політичною діяльністю. Очолював заборонену в Росії Націонал-більшовицьку партію, згодом – незареєстровану партію "Другая Россия". 2003-го його засудили до чотирьох років позбавлення волі за зберігання зброї. Умовно-достроково звільнили після двох років у в'язниці. Через антиукраїнські висловлювання Лимонову кілька разів забороняли в'їзд в Україну.

fel008 Едуард Лимонов. Фото: Фелікс Розенштейн / Gordonua.com

Ірина БЕКЕШКІНА

21 березня пішла з життя авторитетна українська соціологиня, старша наукова співробітниця Інституту соціології Національної академії наук України Ірина Бекешкіна. Їй було 68 років. Із 2010 року Бекешкіна очолювала Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, який одним із перших у незалежній Україні почав проводити національні екзитполи під час виборів. Бекешкіна розробила структурну модель особистості як об'єкта комплексного дослідження і концепції електоральної поведінки, його особливостей в Україні. Вона була авторкою понад 100 наукових праць.

Анатолій МОКРЕНКО

24 березня не стало відомого українського оперного співака, баритона, першого виконавця пісні "Два кольори" Анатолія Мокренка. Він помер на 88-му році життя. Мокренко з 1991-го до 1999-го був генеральним директором і художнім керівником Національної опери імені Шевченка, із 1965-го – викладав вокал у Національній музичній академії імені Чайковського (Київська консерваторія).

Відео: Viktor Ostafeychuk / YouTube

Інна МАКАРОВА

25 березня не стало популярної радянської акторки Інни Макарової, їй було 93 роки. Артистка зіграла ролі в понад 60 фільмах, серед них "Молода гвардія", "Висота", "Дорога моя людина", "Дівчата", "Одруження Бальзамінова".

КВІТЕНЬ

Іван ВАКАРЧУК

4 квітня у Львові помер учений, доктор фізико-математичних наук, міністр освіти України у 2007–2010 роках. Іван Вакарчук – батько лідера гурту "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука. Ученому було 72 роки. Вакарчук-старший двічі очолював Львівський національний університет – у 1990–2007 і у 2010–2013 роках. Він автор понад 200 наукових праць.

У день смерті батька Святослав Вакарчук написав на своїй сторінці у Facebook: "Сьогодні не стало мого найкращого друга... Людини, яка відчувала, розуміла і знала мене краще, ніж будь-хто на цій землі... Не стало сповненого любові чоловіка, і батька, і дідуся... Людини, яка створила міцну і сповнену любові сім'ю... Не стало справжнього патріота... Людини, яка своїм розумом і серцем прагнула нашої незалежності, а потім по цеглинці будувала рідну державу... [...] Дякую, тату... люблю тебе і завжди любитиму... Із Богом..."

Ірфан ХАН

29 квітня пішов із життя відомий індійський актор театру і кіно Ірфан Хан – один із небагатьох артистів, які домоглися визнання не тільки в рідному Боллівуді, а й у Голлівуді. Більшості глядачів він став відомим завдяки фільмам "Мільйонер із нетрів", "Життя Пі", "Інферно", "Воїн", "Ланчбокс". Хану було 53 роки. Він помер в одній із приватних клінік в Мумбаї, куди його госпіталізували з інфекцією товстої кишки.

03_71 Ірфан Хан. Фото: Irrfan / Facebook

Ніна КІРСО

30 квітня не стало естрадної співачки, солістки гурту "Фристайл" Ніни Кірсо. 56-річна артистка померла в рідній Полтаві після того, як майже два роки перебувала в комі (улітку 2018 року Кірсо знайшли в її квартирі без тями – лікарі діагностували в артистки крововилив у мозок).

Гурт "Фристайл", у якому Кірсо виконувала соло з 1991 року, була широко відомою завдяки хітам "Ах, какая женщина", "Больно мне, больно", "Белая метелица", "Цветет калина", "Целуй меня горячей".

ТРАВЕНЬ

Літтл РИЧАРД

9 травня помер 87-річний американський музикант, один із засновників рок-н-ролу Літтл Ричард. Своїм кумиром його називали багато музикантів, включно з Полом Маккартні, Елтоном Джона, Prince, учасниками гурту Scorpions. У середині 1950-х пісні Ричарда Long Tall Sally, Rip it Up, Lucille, Tutti Frutti, Good Golly Miss Molly стали мегахітами. 1986-го музиканта додали до Зали слави рок-н-ролу, а 1993-го вручили "Греммі" за внесок у розвиток музики.

Літтл Ричард з однією з найвідоміших своїх композицій Tutti Frutti. Відео: fatdog14 / YouTube

ЧЕРВЕНЬ

Мирослав СКОРИК

1 червня, не доживши менше ніж півтора місяця до свого 82-річчя, помер український композитор, музикознавець, педагог, художній керівник Національної опери України у 2011–2016 роках Мирослав Скорик. Широкій аудиторії він відомий як автор "Мелодії ля-мінор".

Скорик – автор десятків музичних творів, зокрема опери "Мойсей", балету "Повернення Батерфляй", поеми "Сильніше за смерть", "Карпатської рапсодії для скрипки і фортепіано" і багатьох інших. Він писав музику до фільмів "Тіні забутих предків", "Гуси-лебеді летять", "Високий перевал" і низки інших мультиплікаційних і кінострічок.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Михайло КОКШЕНОВ

4 червня помер радянський і російський актор Михайло Кокшенов, відомий за фільмами "Спортлото-82", "Найчарівніша і найпривабливіша", "На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі". Йому було 83 роки.

Анатолій ТРУШКІН

9 червня не стало російського письменника-гумориста, сценариста і телеведучого Анатолія Трушкіна, чиї твори читали зі сцени Михайло Євдокимов, Роман Карцев, Юхим Шифрін, Ян Арлазоров, Клара Новікова, Володимир Винокур тощо. За кілька тижнів до смерті 78-річного Трушкіна госпіталізували з коронавірусом в одну з московських клінік, де його під'єднали до апарата штучної вентиляції легенів.

Сергій ХРУЩОВ

18 червня пішов із життя син першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, конструктор і вчений, фахівець у сфері ракетно-космічної техніки Сергій Хрущов. Йому було 84 роки. Із 1991 року він жив і працював у США, 1999-го йому дали американське громадянство.

Associated Press із посиланням на спікера департаменту охорони здоров'я американського штату Род-Айленд Джозефа Венделькена повідомило, що причиною смерті стало вогнепальне поранення. Представник поліції Тодд Паталано заявив, що жодних ознак нападу і насильницької смерті не виявлено.

Удова Хрущова Валентина Голенко повідомлення про вогнепальне поранення чоловіка спростувала, заявивши, що її чоловік помер від старості, як і було зазначено у висновку про смерть. Вона також додала, що Хрущов протягом двох років серйозно хворів.

dsc_4269 Сергій Хрущов поруч зі знімком свого батька Микити Хрущова. Фото: Фелікс Розенштейн / Gordonua.com

Віктор ПРОСКУРІН

30 червня не стало радянського і російського актора Віктора Проскуріна, що запам'ятався ролями у фільмах "Велика перерва", "Жорстокий романс", "Вийти заміж за капітана", "Одного разу 20 років по тому", "Пригоди Шерлока Голмса" і багатьох інших. Проскуріну було 68 років.

ЛИПЕНЬ

Енніо Морріконе

6 липня не стало видатного італійського композитора 91-річного Енніо Морріконе. Він помер у рідному Римі, у лікарні, куди його госпіталізували з переломом стегнової кістки після падіння.

За майже півстолітню кар'єру він написав музику до понад 400 фільмів і телесеріалів, зокрема "
Звабливий, поганий, злий", "Недоторканні", "Одного разу в Америці", "Легенда про піаніста". Морріконе – володар двох "Оскарів" (за видатні заслуги в кінематографі і за музику до фільму Квентіна Тарантіно "Мерзенна вісімка"), триразовий лауреат премії "Золотий глобус" у категорії "Найкраща оригінальна музика", шестиразовий лауреат премії BAFTA в категорії "Найкраще написання оригінальної музики до фільму".

10 найкращих мелодій до фільмів, написаних Енніо Морріконе. Відео: Joshua Bader / YouTube

Алан ПАРКЕР

31 липня помер знаковий британський кінорежисер і сценарист Алан Паркер. У фільмографії 76-річного режисера такі картини, як "Евіта", "Багсі Мелоун", "Стіна", "Опівнічний експрес", "Серце янгола", "Міссісіпі у вогні" тощо. 1995 року Паркеру дали орден Британської імперії, а 2002 року його посвятили в лицарі.

СЕРПЕНЬ

Валентина ЛЕГКОСТУПОВА

14 серпня померла радянська і російська естрадна співачка Валентина Легкоступова, відома своїми хітами "Ягода малина" і "Капля в море". За вісім днів до смерті 54-річну артистку госпіталізували із власної квартири з тяжкою черепно-мозковою травмою. Вона так і не вийшла з коми.

Син і донька співачки впевнені, що перед смертю її жорстоко побили і до цього може бути причетним останній чоловік Легкоступової – яхтсмен Юрій Фірсов. Сам Фірсов стверджував, що співачка впала і вдарилася головою.

Відео: MP3Nice / YouTube

Микола ГУБЕНКО

16 серпня, за день до свого 79-річчя, помер уродженець Одеси, актор і режисер, засновник і художній керівник театру "Співдружність акторів Таганки", останній міністр культури СРСР, заступник голови Московської міськдуми Микола Губенко. Артист був відомим ролями у фільмах "Прошу слова", "Вони воювали за Батьківщину", "Золоті ворота" та багатьох інших.

Борис ПАТОН

19 серпня помер легендарний український вчений, винахідник, доктор технічних наук, фахівець у сфері металургії і технології металів Борис Патон. Йому був 101 рік. Із 1962-го Патон очолював Національну академію наук України, востаннє його переобрали президентом НАНУ 2015-го. Академіка лікували в Інституті кардіохірургії імені Амосова через численні захворювання серця. Причиною смерті стала зупинка серця.

ВЕРЕСЕНЬ

Борис КЛЮЄВ

1 вересня у віці 76 років від тяжкого онкологічного захворювання помер радянський і російський актор Борис Клюєв. Після закінчення в 1969-му Вищого театрального училища імені Щепкіна і до самої смерті він прослужив у Малому театрі Росії. Широку популярність здобув після ролі графа Рошфора в радянській екранізації "Трьох мушкетерів", шпигуна Тріанона в "ТАРС уповноважений заявити..." та графа Орлова в багатосерійному фільмі "Михайло Ломоносов".

Ірина Печернікова

1 вересня, за день до свого 75-річного ювілею, пішла із життя акторка Ірина Печернікова, що стала популярною після фільмів "Доживемо до понеділка", "Два капітани", "34-й швидкий".

02_89 Ірина Печернікова в ролі вчительки англійської мови. Кадр із фільму 1968 року "Доживемо до понеділка". Скріншот: Киностудия Горького / YouTube

Іван САЛІЙ

26 вересня помер голова Київської міської державної адміністрації в 1992–1993 роках Іван Салій. Причиною раптової смерті 76-річного політика став тромб, що раптово відірвався. Після посади столичного градоначальника Салій двічі був заступником голови КМДА, заступником міністра транспорту, депутатом Верховної Ради I і III скликань.

ЖОВТЕНЬ

Карел ФІАЛА

3 жовтня не стало відомого чеського оперного співака, тенора, артиста мюзиклів і кіноактора Карела Фіали. Йому було 95 років. Широку популярність він здобув, виконавши головну роль у музичній пародійній комедії-вестерні "Лимонадний Джо".

Кендзо ТАКАДА

4 жовтня помер засновник бренда Kenzo, відомий японський модельєр і дизайнер Кендзо Такада. Він помер від наслідків коронавірусної інфекції в одній із паризьких лікарень на 82-му році життя. До Франції він емігрував 55 років тому. Усесвітньо відомий бренд власного імені він заснував 1970-го, 1993-го продав Kenzo і за шість років пішов із великої моди.

w_01560744 Кендзо Такада. Фото: ЕРА

Ірина СКОБЦЕВА

20 жовтня у віці 93 років пішла з життя одна з найгарніших акторок радянського кіно Ірина Скобцева – удова радянського режисера Сергія Бондарчука і мама російського режисера Федора Бондарчука.

На великому екрані Скобцева дебютувала в ролі Дездемони у фільмі 1955 року "Отелло". Картина здобула в Каннах приз за найкращу режисуру, а акторці дали звання "Міс шарм Каннського кінофестивалю". Скобцева зіграла в понад 80 фільмах, серед яких "Овід", "Війна і мир", "Зигзаг удачі", "Звичайна людина", "Мері Поппінс, до побачення", "Оксамитовий сезон" тощо.

Шон КОННЕРІ

31 жовтня на 91-му році життя помер прославлений кіноактор шотландського походження сер Шон Коннері. Він помер уві сні у своєму будинку на Багамських островах.

Коннері зіграв у понад 70 картинах. Найбільшу популярність йому принесли ролі Джеймса Бонда в серії фільмів про агента 007, також він знімався в картинах про Індіану Джонса, "Недоторканних" тощо. Останній фільм за участю актора – "Ліга видатних джентльменів" – вийшов 2003 року.

Коннері був лауреатом кінопремій "Оскар", BAFTA і "Золотий глобус". 2000 року королева Великобританії Єлизавета ІІ посвятила його в лицарі.

w_02271732 Шон Коннері із дружиною Мішелін. Фото: ЕРА

ЛИСТОПАД

Михайло ЖВАНЕЦЬКИЙ

6 листопада в Москві помер відомий письменник-сатирик, одесит, народний артист України і Росії Михайло Жванецький. Йому було 86 років. За місяць до смерті Жванецький пішов зі сцени і припинив концертну діяльність, незважаючи на те, що виступав на естраді з авторськими сатиричними творами понад 50 років. Сатирик був першим і незмінним президентом Всесвітнього клубу одеситів. Він автор книг "Зустрічі на вулицях", "Рік за два", "Моя Одеса", "Жінки", "Одеські дачі", "Зібрання творів".

Жванецький: Ні, не дарма все, від першого до останнього рядка, я створюю тут, в Україні. Повний текст інтерв'ю

У березні 2014-го Жванецький підписав звернення діячів мистецтва проти окупації Криму. 2015 року Міністерство культури України додало його до "білого списку" діячів мистецтва, які підтримали Україну.

2006 року письменник дав велике сповідальне інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону. У бесіді сатирик розповів про життя в рідній Одесі, про голод і війну, про антисемітизм, про те, як пробивався в Києві та Москві, про своє розуміння щастя і про те, чого боїться найбільше.

Відео: Советский юмор. ГОСТЕЛЕРАДИОФОНД / YouTube

Армен ДЖИГАРХАНЯН

14 листопада пішов із життя відомий радянський актор Армен Джигарханян. Йому було 85 років. Він знімався в кіно з 1960-х. Найбільшу популярність йому принесли ролі у фільмах "Здрастуй, це я!", "Невловимі месники", "Собака на сіні", "Здрастуйте, я ваша тітка", "Місце зустрічі змінити не можна", "Тегеран-43".

Із 1996 року Джигарханян керував Московським драматичним театром. 2018 року в актора був інфаркт і він впав у кому. Згодом він кілька разів потрапляв до лікарні у тяжкому стані. Востаннє – у червні 2020-го, коли його госпіталізували з інсультом.

fel000 Армен Джигарханян. Фото: Фелікс Розенштейн / Gordonua.com

Роман ВІКТЮК

17 листопада в Москві помер відомий театральний режисер, уродженець Львова Роман Віктюк. Йому було 84 роки. Наприкінці жовтня його госпіталізували з COVID-19. Його стан покращувався, але раптово він помер від тромбу, що відірвався.

На рахунку Віктюка понад 250 вистав, які він поставив у театрах України, Росії, Литви, Латвії, Італії, США, Фінляндії.

Режисера поховали 23 листопада у Львові в родинному склепі на Личаківському цвинтарі.

"Світла злим силам ніколи не вхопити: сонечко однаково світить, як би вони не намагалися взяти верх". Пам'яті Романа Віктюка

На початку військового конфлікту на Донбасі 2014 року режисер підтримав Україну. "Хочу жителям Донбасу сказати тільки одне: ви живете поза Богом, ви його не чуєте. На секунду вимкніть всі телеканали, заплющте очі і побудьте в тиші. Без зла, без насильства, без убивства. У цій тиші, коли ви долучитеся до неба, можливо, у вашій душі щось відбудеться. Має відбутися, якщо ви українці", – сказав Віктюк у коментарі виданню "ГОРДОН".

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Дієго МАРАДОНА

25 листопада помер усесвітньо відомий аргентинський футболіст Дієго Марадона. Йому було 60 років. Незадовго до смерті йому зробили термінову операцію на головному мозку – футболістові видалили субдуральну гематому (скупчення крові у просторі між твердою мозковою і павутинною оболонками мозку).

Особистий лікар Марадони говорив, що операцію він переніс "дуже добре". Однак уже після смерті футболіста лікарю висунули обвинувачення в ненавмисному вбивстві. У відповідь лікар заявив, що у спортсмена стався серцевий напад, від якого помирають пацієнти в усьому світі. Розслідування ще триває.

За майже півстолітню кар'єру Марадона виступав у клубах з Аргентини, Іспанії, Італії. За збірну Аргентини він зіграв 91 матч, забивши 34 голи. 1986 року разом із національною командою завоював золото чемпіонату світу.

Марадона – автор одного з найвідоміших голів в історії, який називають "Рука Бога": він забив м'яч у ворота збірної Англії у чвертьфіналі чемпіонату світу з футболу 1986 року рукою. Гол зарахували, збірна Аргентини виграла з рахунком 2:1.

w_56520506 Дієго Марадона. Фото: ЕРА

ГРУДЕНЬ

Валері Жискар Д'ЕСТЕН

2 грудня помер президент Франції в 1974 – 1981 роках Валері Жискар д'Естен. Йому було 94 роки. У середині вересня його госпіталізували в одну з паризьких клінік. Газета Le Parisien стверджувала, що причиною госпіталізації стала легенева інфекція. Уже після смерті політика його представники підтвердили, що смерть д'Естена спричинили ускладнення, пов'язані з COVID-19.

Борис ПЛОТНІКОВ

2 грудня помер російський актор театру і кіно Борис Плотніков. Він став широко відомим після виконання ролі Борменталя в екранізації повісті Михайла Булгакова "Собаче серце". 71-річного артиста під'єднали до апарата штучної вентиляції легенів, і він помер від пневмонії, спричиненої коронавірусною інфекцією. Останні 18 років Плотніков служив у Московському художньому театрі імені Чехова під керівництвом спочатку Олега Табакова, згодом – Сергія Женовача.

Кім КІ ДУК

11 грудня не стало культового південнокорейського кінорежисера Кім Кі Дука. 59-річний режисер помер від COVID-19 у Латвії, де збирався оформити посвідку на проживання і купити будинок в Юрмалі.

Протягом 30-річної кінотворчості Кім Кі Дук зняв безліч фільмів і здобув чимало престижних нагород. Він лауреат Венеціанського кінофестивалю за фільми "П'єта" і "Порожній будинок", Каннського кінофестивалю – за картину "Аріран" і Берлінського кінофестивалю – за стрічку "Самаритянка". Кім Кі Дук також відомий як автор фільмів "Весна, літо, осінь, зима і знову весна", "Натягнута тятива", "Час", "Зітхання" тощо.

w_50506722 Кім Кі Дук. Фото: ЕРА

Валентин ГАФТ

12 грудня на 86-му році життя помер відомий радянський і російський актор Валентин Гафт. Він довго хворів, минулого року в нього був інсульт. Артист грав у театрі і кіно із середини 1950-х років, знявся в понад 100 фільмах, зокрема у стрічках "Гараж", "Здрастуйте, я ваша тітка", "Про бідного гусара замовте слово", "Чародії" тощо.

Після початку російської агресії проти України Гафт підтримав керівництво РФ. Зокрема, він назвав себе "путінцем" і заявив, що Росія законно окупувала Крим.

002al_2007 Валентин Гафт. Фото: Олександр Лазаренко / Gordonua.com

Геннадій КЕРНЕС

17 грудня стало відомо, що в берлінській клініці "Шаріте" від ускладнень, спричинених COVID-19, помер мер Харкова Геннадій Кернес. У клініці він постійно перебував із вересня 2020 року і, незважаючи на це, у жовтні виграв мерські вибори з результатом 60,34% голосів. 61-річний Кернес очолював місто протягом 10 років – із 2010-го.

"Якщо запитаєш, що на тому світі, відповім: "Галюцинації". Я був там протягом п'яти днів". Найяскравіші цитати Кернеса з інтерв'ю "ГОРДОН"

Син Кернеса Данило розповідав, що після поранення, яке харківський градоначальник дістав 2014 року, у нього слабка легеня. Із цим був пов'язаний тяжкий перебіг хвороби. У зв'язку зі смертю мера в Харкові оголошували дводенний траур. Кернеса поховали 23 грудня.

П'єр КАРДЕН

29 грудня в госпіталі передмістя Парижа помер П'єр Карден – легендарний французький модельєр, першовідкривач стилю "унісекс". Йому було 98 років. Карден народився в Італії 1922 року, виріс у Франції. Замолоду дизайнер співпрацював із модними домами Жанни Пакен та Ельзи Скіапареллі, очолював ательє моди Christian Dior, а у 28 років відкрив власний дім моди.

Карден запатентував понад 500 винаходів, серед яких кольорові панчохи, високі чоботи, мінісарафани, краватки із квітковим принтом, довгі піджаки без коміра та вузькі штани на ґудзиках. Окрім одягу, він створив парфумерний бренд Pierre Cardin. Також Карден розробляв дизайн інтер'єрів автомобілів, зокрема співпрацював з American Motors Corporation.

w_56589689 П'єру Кардену було 98 років. Фото: ЕРА

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати