Cпоживчі ціни в Україні зросли, а річна інфляція прискорилася
Минулий тиждень підтвердив: українська економіка зберігає стійкість, однак ця стійкість залишається крихкою та дедалі більше залежить від державних видатків, міжнародної фінансової допомоги й споживчого попиту. Водночас слабка динаміка виробництва, стрімке розширення імпорту, рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі та значні валютні інтервенції НБУ формують системні ризики для макрофінансової стабільності.
За оперативною оцінкою Мінекономіки, у липні 2026 року реальний ВВП зріс лише на 0,7% порівняно з липнем минулого року після зростання на 0,9% у червні. У другому кварталі економіка зросла на 0,6% у річному вимірі та на 0,4% порівняно з попереднім кварталом. Однак сукупний результат першого півріччя фактично відповідає нульовому зростанню – близько 0,01%. Позитивний внесок забезпечували внутрішня торгівля, переробна промисловість і сільське господарство. Натомість транспорт, енергетика та експортна логістика залишаються найбільш вразливими до обстрілів, пошкодження інфраструктури й ускладнення роботи морського коридору. Інфляційна ситуація також погіршилася.
Після червневої дефляції на 0,1% у липні споживчі ціни зросли на 0,3%, а річна інфляція прискорилася з 7,2% до 7,7%. Із початку року ціни збільшилися вже на 6%. Головним чинником стало адміністративне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги: водопостачання подорожчало на 31,9%, водовідведення – на 29,8%, вивезення сміття – на 5,1%. Додатковий тиск створило підвищення вартості автомобільних і залізничних пасажирських перевезень. Сезонне здешевлення овочів, яєць, м’яса, одягу та взуття лише частково компенсувало інфляцію витрат. Базова інфляція залишилася високою – 8,1% у річному вимірі.
Бюджетні показники формально покращилися, але значною мірою завдяки міжнародним трансфертам. За перше півріччя доходи державного бюджету становили 2,527 трлн грн і зросли на 35,3%. Без міжнародної допомоги приріст доходів був удвічі нижчим – 18,3%. Обсяг міжнародних трансфертів сягнув 572 млрд грн, що у 2,7 раза більше, ніж торік. Видатки бюджету збільшилися на 17,1% – до 2,832 трлн грн, з них 1,556 трлн грн було спрямовано на оборону.
Офіційний дефіцит бюджету скоротився до 303,2 млрд грн проти 546 млрд грн за перше півріччя 2025 року. Проте без урахування міжнародних трансфертів дефіцит становив би 876,7 млрд грн, або 44,8% власних бюджетних доходів. Отже, йдеться не стільки про фундаментальне оздоровлення державних фінансів, скільки про компенсацію внутрішнього дефіциту зовнішніми ресурсами. Станом на кінець червня державний борг досяг 9,229 трлн грн, або $205,8 млрд.
У монетарному секторі зберігається жорстка процентна політика. Облікова ставка НБУ становить 15,5%, а її розрив із річною інфляцією – 7,8 відсоткового пункту. Середня ставка за новими кредитами у липні знизилася до 18,6%, тоді як дохідність нових депозитів зросла до 9,2%. Вартість залучення гривневих ресурсів через ОВДП підвищилася до 14,51%. Обсяг кредитів зріс за рік на 12,3%, однак структура кредитування погіршується. Корпоративний кредитний портфель збільшився лише на 6,9%, тоді як кредитування населення – на 28,8%. Частка програми "5–7–9%" у гривневому кредитуванні бізнесу перевищує 40%. Це означає, що ринкове кредитування підприємств залишається обмеженим, а банки дедалі більше орієнтуються на споживчий сегмент. Така модель стимулює не стільки виробництво та інвестиції, скільки споживання й імпорт.
Валютний ринок зберігає зовнішню стабільність, проте вона забезпечується значними витратами міжнародних резервів. На кінець липня резерви становили $51,2 млрд, але від початку року скоротилися на $6,1 млрд доларів. Від’ємне сальдо валютних інтервенцій НБУ станом на 14 серпня досягло $30,1, що на 35,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Лише у липні НБУ продав майже $4,8 млрд. Станом на 20 серпня офіційний курс становив 44,70 грн за долар і 51,87 грн за євро. Від початку року гривня девальвувала до долара на 5,5%, хоча протягом останнього місяця її курс майже не змінився завдяки інтервенціям НБУ, які в середньому становили близько $1,1 млрд на тиждень. Отже, курсова стабільність залишається значною мірою адміністративно підтримуваною.
Найбільш небезпечною макроекономічною тенденцією залишається поглиблення зовнішньоторговельного дисбалансу. У липні експорт товарів скоротився на 5,1% у річному вимірі – до $3,1 млрд, тоді як імпорт зріс на 20,7% – до $8,8 млрд. Місячний дефіцит торгівлі товарами сягнув $5,7 млрд. За січень–липень експорт становив $24,1 млрд і зріс на 3,6%, тоді як імпорт збільшився на 26,6% – до $58,1 млрд. У результаті дефіцит торгівлі товарами досяг $33,9 млрд. Падіння експорту у липні пов’язане насамперед із перебоями в роботі морських портів, обстрілами та блокуванням морських шляхів. Зростання імпорту пояснюється ввезенням нафтопродуктів, акумуляторів, енергетичного обладнання, оптичних систем, засобів зв’язку та продукції для потреб оборони. Частина цього імпорту є критично необхідною, але загальний масштаб дисбалансу посилює тиск на валютний ринок і міжнародні резерви.
На ринку праці спостерігається суперечлива ситуація. Кількість зареєстрованих безробітних скорочується, однак це є наслідком не лише працевлаштування, а й міграції, мобілізації та демографічного зменшення працездатного населення. За січень–липень статус безробітного мали 242 тис. осіб, працевлаштовано 181,2 тис. осіб. Водночас зберігається значний розрив між кваліфікаціями працівників, вимогами роботодавців і рівнем оплати праці. Середньомісячна заробітна плата у першому півріччі досягла 30 161 грн і номінально зросла на 22,7%, а в реальному вимірі – приблизно на 13,9%. Середня зарплата у вакансіях становила близько 30,1 тис. грн, тоді як очікування кандидатів – 33,5 тис. грн. Підвищення зарплат підтримує внутрішній попит, але дефіцит кваліфікованих працівників стає дедалі серйознішим обмеженням для розширення виробництва.
Позитивним сигналом є хід збиральної кампанії. Станом на 17 серпня було намолочено 30,8 млн тонн зернових і зернобобових культур – на 24,3% більше, ніж на відповідну дату минулого року. Зокрема, зібрано 23,8 млн тонн пшениці, 6,2 млн тонн ячменю та 3,8 млн тонн ріпаку. USDA підвищило прогноз урожаю зернових в Україні у 2026 році до 64 млн тонн. Однак економічний ефект від кращого врожаю залежатиме від спроможності держави гарантувати роботу портів, альтернативних логістичних маршрутів і стабільний експорт.
Серед урядових рішень тижня варто відзначити затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів, яка передбачає чотири програмні напрями та 12 стратегічних цілей. Уряд також встановив уніфіковані правила підготовки проектів публічно-приватного партнерства, започаткував "Донорську платформу" для фінансування протимінної діяльності та схвалив запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Державні підприємства й товариства з державною часткою понад 50% мають перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності.
Верховна Рада ухвалила закон щодо корпоратизації Східного гірничо-збагачувального комбінату зі збереженням 100% акцій у державній власності.
Головний підсумок тижня полягає в тому, що українська економіка не переходить до стійкого відновлення, а продовжує балансувати поблизу стагнації. Її підтримують бюджетні витрати, міжнародна допомога, підвищення зарплат, споживання та непоганий урожай. Водночас якість економічного зростання залишається слабкою: імпорт зростає значно швидше за експорт, кредитування зміщується у споживчий сектор, курс гривні підтримується масштабними валютними інтервенціями, а стан державних фінансів критично залежить від зовнішнього фінансування.
Тому першочерговими завданнями економічної політики мають стати захист портової та енергетичної інфраструктури, розширення альтернативної експортної логістики, переорієнтація кредитних ресурсів на виробничі інвестиції, підтримка несировинного експорту, зменшення імпортозалежності та спрямування більшої частини міжнародної допомоги на модернізацію реального сектору, а не лише на поточне споживання.
Джерело: Богдан Данилишин / Facebook
