"Я бачив жах, як бути українським солдатом на передовій". Джонсон зняв фільм про kill-zone і розповів, що зрозумів про війну раніше за всіх
Джонсон: Ласкаво просимо до kill-zone
Скріншот: Channel 5 / YouTube
Експрем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон пішов з великої політики, покинувши Палату громад у 2023-му, а Даунінг-стріт – ще раніше, чотири роки тому. Аналітики дають мізерні шанси на повернення через його давні репутаційні проблеми й загальну кризу в лавах торі. В Україні пам’ять про нього поступово стирає війна, хоча знамените "Добрий день, everybody" під час прогулянки прем’єра з Володимиром Зеленським та автоматниками порожнім Києвом на початку війни назавжди залишиться в нашій пам’яті (і в TikTok). У квітні 2026 року він знову відвідав Україну, знявши документальний фільм на передовій. Про те, що Джонсон побачив на війні зараз, а зрозумів про неї раніше, – у публікації "ГОРДОН" за матеріалами свіжого подкасту School of War з американським журналістом Аароном Макліном.
У квітні 2026 року, за даними ЗМІ, Джонсон провів кілька діб на фронті в Запорізькій області, де відвідав позиції 65-ї бригади ЗСУ. "Ласкаво просимо до kill-zone і ласкаво просимо назад у війну, яку Захід ризикує забути", – написав він у репортажі про це для Daily Mail, критикуючи союзників Києва за недостатню підтримку та закликаючи надати українській армії далекобійну зброю. Як писав британський Telegraph, Джонсона з групою пропустили безпосередньо в зону бойових дій.
24 липня 90-хвилинна стрічка Boris Johnson: Into Ukraine's Kill Zone від студії Two Rivers вийшов на Channel 5. У ній показано, як експолітик, який тепер займається журналістикою, просувається від Києва до фронту під Запоріжжям, часто в балаклаві, ночує з розрахунками ППО, відвідує зруйновані села, фронтову каплицю й підземну майстерню з виробництва боєприпасів.
Готуючи фільм, Джонсон зазначав, що називає вторгнення Росії терором, а саму війну – протистоянням добра і зла. Реакція частини британської аудиторії виявилася радше іронічною: читачі Daily Mail у коментарях іронізували щодо поїздки експрем'єра до лінії фронту, а також висловлювалися про його ймовірну роль у спробі мирних переговорів Києва з Москвою навесні 2022 року.
Теми звинувачень у зриві угоди Джонсон торкнувся в подкасті School of War, назвавши їх "повною нісенітницею". Також він розповів про те, як лідери Європи закривали очі на неминучість російського нападу, так само як і Зеленський (хоча зовсім з іншої причини). Далі – пряма мова експолітика.
Коли Джонсон усвідомив неминучість вторгнення
"Я мушу віддати належне своєму міністру оборони Бену Воллесу. Ще влітку 2021 року він прочитав цю божевільну "нострадамусівську" статтю Путіна про те, що Україна – частина Росії, і всю цю нісенітницю. Бен прийшов до мене і сказав: "Слухай, я серйозно думаю, що він збирається вторгнутися". Ми з ним обоє це прочитали. Було зрозуміло, що назріває щось дуже погане. До кінця 2021 – початку 2022 року сумнівів майже не залишилося.
Цікаво, що ми не змогли переконати навіть найближчих друзів – французів і німців.
Я казав: "Давайте введемо санкції, щоб їх зупинити". А [тодішній канцлер Німеччини] Олаф [Шольц] був категорично проти. [Президент Франції] Еммануель [Макрон] теж... ФРН та Франція ще у 2014 році ставилися до конфлікту як до сімейної сварки між Росією та Україною, а не як до підступного нападу однієї сторони на іншу. Французи та німці "контролювали", як вони вважали, ситуацію в рамках Нормандського формату.
Пам’ятаю одну розмову з німцями… не називатиму імені, але один високопоставлений співробітник канцлера сказав приблизно таке: "Якщо вже це трапиться, може, краще, щоб усе відбулося швидко, українці програли, і на цьому все закінчилося".
Пам’ятаю, у лютому 2022-го, вже напередодні вторгнення, я їздив до України й розмовляв із Зеленським. Навіть тоді він висловлювався досить невизначено – не хотів лякати власних громадян. Хоча, думаю, він уже розумів, що це станеться".
Читайте також
Чи зірвав він мирну угоду між Україною та РФ
"Зупинити це було неможливо. Зараз поширюють абсолютно безглузді версії. Дехто, зокрема Кремль, звинувачує мене в тому, що моя поїздка до Києва у квітні 2022 року зірвала мирні переговори. Що я нібито "зіпсував ситуацію" і унеможливив угоду. Це повна нісенітниця. Жоден європейський і взагалі західний лідер не міг зупинити українців у боротьбі за свою країну. Цього просто не могло статися.
Я приїхав після того, як вони, всупереч усім очікуванням, відкинули другу за силою армію світу від Києва й трохи потіснили її на сході. Вони здійснили диво. Я хотів сказати Зеленському лише одне: "Я не можу бути більшим українцем, ніж самі українці. Але якщо ви хочете й далі боротися – ми будемо з вами". І я мав на це чіткий мандат від уряду та парламенту. Це й залишається позицією британського народу".
Чи могла Україна тоді обміняти територію на мир
"На кожному етапі [нелегітимний президент РФ Володимир] Путін міг закріпити свої завоювання і сказати: "Досить". Я анітрохи не сумніваюся, що Зеленський де-факто погодився б обміняти територію на мир – не де-юре, а де-факто. Заморозити лінію зіткнення за умови, що Захід надасть якісь гарантії безпеки: "сталевий дикобраз", укріплення тощо. Але Путін жодного разу навіть близько не підійшов до того, щоб це прийняти. Покажіть мені хоч один випадок за чотири з половиною роки, коли він сказав, що припинить воювати і скеровувати війська. Він пішов із тих районів лише тому, що українці героїчно його вибили.
Що Джонсон побачив на передовій
"Багато в кого останніми місяцями виникло враження, що Україна значно посилилася. Так і є – їхні технології вражають, вони творять фантастичні речі. Але на землі – жах. Я бачив жах того, як це – бути українським солдатом на передових позиціях. Дрони повністю змінили обличчя війни. Це справді страшно. У будь-який момент смерть може прилетіти з неба – цей комарик, що дзижчить, може тебе вбити. Я бачив, як їм важко. Путін дуже сильно тисне на Запоріжжя – хоче взяти місто, бо це наближає його до Одеси й дає можливість серйозно розрізати Україну. Бої там надзвичайно важкі.
Я був у селах, які зараз, на жаль, уже захоплені. Солдати змушені розміщуватися в будинках місцевих жителів – і ці будинки потім бомблять. У мирних жителів починає накопичуватися образа: їхнє життя руйнують. Українці тримаються краще, але Росія й далі тисне. У Путіна досі немає стимулу зупинятися".
Читайте також
Як перемогти Путіна
"Економічна війна потрібна. І дуже добре, що США зараз це роблять. Якщо я вже у Вашингтоні, скажу загальну річ: попри всю критику на адресу Білого дому – якби не США, України як незалежної держави сьогодні просто не було б. Америка, як і раніше, залишається оплотом демократії. Розвіддані, супутникова підтримка, все це – саме американська допомога і далі тримає Україну на плаву.
Нам потрібна набагато чіткіша позиція: Путін повинен програти. Дональд Трамп уже зробив у цьому напрямі важливі кроки – і Javelin свого часу, і цей законопроєкт. Це жорсткіші заходи, ніж ті, яких вживали європейці. У Трампа зараз є величезна. Йому потрібно нею скористатися. Бо з погляду Путіна не зовсім зрозуміло, чи справді США віддані вільній, суверенній і незалежній Україні. Якщо президент серйозно застосує цей інструмент і скаже Путіну: "Війна занадто затягнулася. Я хочу не просто, щоб вона закінчилася. Я хочу, щоб ти пішов і визнав, що Україна – вільна країна", – і підкріпить це реальними санкціями, це матиме потужний вплив на Кремль. У нього зараз величезна можливість".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
