Пошук по сайту

€51.86
$44.54

+17 Київ

Світ

"Влучає Путіну в найболючіше". Сенат ухвалив "пекельні" санкції, відбивши поправку, яка загрожувала "серцю" закону. Як це було 

Останнього дня перед серпневими канікулами Сенат США провів дебати щодо законопроєкту про так звані пекельні санкції проти РФ, який ініціював покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Сенатори підтримали закон, відбивши поправку, яка становила критичну загрозу документу. Видання "ГОРДОН" розповідає, як відбувалося голосування у верхній палаті Конгресу й чому розгляд цієї ініціативи в нижній – Палаті представників – може бути складнішим.

"Путін дивиться з Москви"

Цей законопроєкт "надсилає Москві чіткий сигнал про те, що Америка підтримуватиме Україну до кінця" й шукатиме нових способів підтримки. Так схарактеризував ініціативу під час виступу в Сенаті лідер демократів Чак Шумер.

"Ліндсі Грем довго шукав ці способи, і сьогодні його побажання – навіть попри те, що його вже немає з нами, – імовірно, втіляться в життя. Законопроєкт про санкції проти Росії дасть Москві чітко зрозуміти, що Америка підтримуватиме Україну до кінця. Законопроєкт про санкції проти Росії надсилає [нелегітимному президенту РФ Володимирові] Путіну недвозначний сигнал про те, що ми будемо протистояти йому стільки, скільки знадобиться, щоб перемогти його", – додав Шумер.

Сенатор-демократ Річард Блюменталь, який просуває цю ініціативу, нагадав, що минулого тижня, коли Сенат попередньо голосував за законопроєкт, у залі був президент України Володимир Зеленський, який тоді перебував із візитом у Вашингтоні.

"Минулого тижня ця палата надіслала потужний сигнал Володимирові Путіну й усім, хто підтримує його, надаючи фінансування для його жорстокої, кровожерливої та незаконної війни проти хороброго, вільного народу України. Сьогодні президент Зеленський спостерігає з України, а Путін дивиться з Москви. Мені хотілося б вірити, що Ліндсі Грем також спостерігає за цим, і я знаю, як би він пишався сьогодні своєю сестрою, яка зайняла його місце в залі й стала настільки рішучою й ефективною захисницею цього законопроєкту. Сьогодні ми кажемо людям України: "Ви не самі". І ми кажемо Путіну: "Ти не переможеш України".

Блюменталь розчулився, коли говорив про Грема та його останні слова.

"Я хотів би завершити свою промову якоюсь блискучою риторичною фігурою, але краще просто згадаю деякі останні слова сенатора Грема, сказані мені. Він сказав: "Це до біса велика справа. Ми всі добре попрацювали". Етикет не дозволяє мені в сенатській залі повторити те, що він насправді сказав. Але я хотів би сказати, дивлячись у той бік зали, де він сидів, що він сьогодні з нами і що він пишатиметься тим, що ми робимо", – сказав сенатор.

Що передбачає законопроєкт

Запропонований Гремом проєкт закону S.5025 про санкції проти Росії зазнав низки змін, після смерті автора проєкт перейменували на його честь. Тепер це Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 – закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану 2026 року.

Документ на 61 сторінку передбачає запровадження санкцій проти російських посадовців, членів їхніх сімей і олігархів, а також надання президенту США повноважень установлювати: 500-відсоткові мита щодо російської нафти, газу, нафтопродуктів, нафтохімічної продукції, вугілля, які імпортують у США; вторинні 100-відсоткові тарифи для країн, котрі імпортують російську нафту й газ або сприяють ухиленню від санкцій. Строк дії нових тарифних повноважень обмежено п'ятьма роками.

Тарифи, очевидно, будуть спрямовані проти Китаю й Індії, які є найбільшими імпортерами російських нафти й газу, пише Reuters.

Фінансові санкції проти Ірану додали за кілька днів до першого голосування. Правка передбачає продовження обмежень, термін дії яких спливав 31 грудня цього року, до кінця 2031-го.

Поправка, яка могла "вбити" санкції

Сенатор від Республіканської партії Ренд Пол запропонував поправку №6715, котра, як сказав Блюменталь, здатна "вбити" законопроєкт. Як пояснює NBC News, Пол і ще група сенаторів від обох партій проти цієї ініціативи, заявляючи, зокрема, що закон надасть Трампу надто багато повноважень у тарифній сфері.

Пол запропонував переписати ст. 113–117 законопроєкту Грема. У поточній версії ці статті передбачають можливість запровадження 100-відсоткових тарифів для країн, які імпортують російську нафту й газ або сприяють ухиленню від санкцій, і прописують, що для зняття санкцій Росія має виконати кілька умов – підписати мирну угоду з Україною і припинити бойові дії.

Пол пропонував запровадити низку винятків із санкційного режиму, прописати процедуру адміністрування санкцій і встановити можливість зняття санкцій через звіт президента (Конгресу лишили б повноваження заблокувати це спільною резолюцією).

Сенаторка від Республіканської партії Кеті Брітт різко розкритикувала цю ініціативу. Вона наголосила, що ст. 113 було ретельно узгоджено і що Пол запропонував вилучити частину, яку Грем називав "серцем законопроєкту".

"Саме ця частина – спосіб ударити Путіна там, де йому найболючіше, – додала вона. – Цього тижня ви бачили, як він фактично напав на невинних українців. Балістичні ракети і дрони уражають пивоварні. Вони уражають невинних цивільних осіб, які працюють на складах. Досить цього! Сьогодні ми об'єднуємося, щоб заявити: ми перекриємо потік грошей до Путіна".

Сенат уникнув загрози, яку українська журналістка Катерина Лісунова називала критичною. Голосування за поправку провалили: 32 голоси за і 64 – проти.

Остаточне голосування

Після цього до мікрофона підійшла сестра Грема Дарлін, яка тимчасово обіймає його посаду. Вона розповіла, що під час останньої поїздки в Україну Грем працював над досягненням миру.

"Він розумів, що надання президенту Трампу інструментів, які передбачає цей законопроєкт, допоможе змусити Росію сісти за стіл переговорів. Це було його метою із самого початку, – наголосила Дарлін Грем. – Війну проти України фінансують насамперед коштом доходів, які Росія отримує від продажу енергоносіїв. Без цих прибутків можливість фінансувати війну була б суттєво обмежена. Цей законопроєкт влучає Путіну в найболючіше місце".

Законопроєкт змушує країни, які підтримують російську економіку на плаву, "зробити простий, але вирішальний вибір – між веденням бізнесу з Америкою й купівлею дешевої російської енергії", продовжила вона.

Після того Сенат перейшов до голосування за законопроєкт.

Його ухвалили більшістю голосів: 86 за й 11 проти (для проходження було потрібно 60 голосів за).

ЗМІ звертають увагу, що ухвалення законопроєкту, хоча й відбулося останнього дня перед канікулами, загалом було легким. Але його ще має розглянути Палата представників, яка вже пішла на перерву. Це означає, що документ не зможе пройти Конгрес до кінця літа.

І навіть після закінчення канікул ухвалення може відбутися не так швидко, як у Сенаті. Колишній кореспондент "Голосу Америки" Остап Яриш пише, що там, "як очікують, шлях до ухвалення буде складнішим".

Як пояснює Reuters, самої лише підтримки жорсткіших санкцій проти Росії може бути недостатньо для забезпечення ухвалення законопроєкту Палатою представників. Річ у тім, що деякі законодавці побоюються: нові тарифні повноваження Трампа можуть збільшити витрати для американських імпортерів і споживачів, одночасно наражаючи республіканців на політичний удар, наголосило агентство.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях

 Читати