"Це все приведе до розміщення військ Китаю". Що означає заява Сі Цзіньпіна про суверенітет Білорусі. Головне
Лукашенко здійснив неанонсований візит до Сі Цзіньпіна у вихідні
Фото: ЕРА
Минулими вихідними самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснив незвичний вояж: спочатку провів більш ніж добу з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним на Валдаї, а потім, не повертаючись додому, поспіхом полетів у Китай на ненанонсовану зустріч із главою КНР Сі Цзіньпіном. Пекін став початком його азійського турне, а також – темою для роздумів про мету подорожі та її залаштунки. Видання "ГОРДОН" зібрало думки експертів.
Тло для візиту в Пекін
Лукашенко часто зустрічається із Сі Цзіньпіном, на чому останній наголошував учора під час розмови перед камерами журналістів. Останній візит самопроголошеного в Пекін став 17-м за час його карʼєри. На зустрічі глава КНР вивів розмову на те, щоб Лукашенко розповів деталі маршруту – він летів прямо з Підмосковʼя, не повертаючись до Мінська, – а тоді заявив, що відносини Білорусі й Китаю на історичному піку і це "залізні друзі". Лукашенко ж зізнався: "Це те, про що ми мріяли".
Перед тим він понад добу спілкувався з Путіним, як заявляють пропагандисти, "у режимі радіомовчання". Пресслужби обох "легітимних" видали по короткому релізу про ці переговори, Путін ще дав інтервʼю, в якому сказав, що поїздка Лукашенка до нього на Валдай була "дуже вдалою і змістовною" і якщо дійде до переговорів про завершення війни проти України, то "можна буде використати білоруські можливості".
Поїздку Лукашенко розпочав на тлі виконання вимог українського ультиматуму: президент України Володимир Зеленський 19 червня висунув вимогу протягом тижня зняти ретранслятори звʼязку, які РФ використовує для коригування ударів по населенню України. "Я думаю, що йому тижня буде достатньо це зробити. Якщо він це не зробить, зробимо ми", – підкреслив Зеленський. Станом на 22 червня ретранслятори вже не працювали, повідомив він пізніше.
Читайте також
За даними співрозмовників The Wall Street Journal – колишніх і нинішніх російських і європейських посадовців, – РФ від початку року тисне на Лукашенка з метою втягнути Білорусь у війну проти України ще більше (її територію РФ уже використовувала для вторгнення), а в Єлисейському палаці неофіційно заявили: президент Франції Еммануель Макрон застерігав Лукашенка від такого кроку.
Російська пропаганда тим часом почала звинувачувати Україну у спробах втягнути Білорусь у війну (зокрема, пропагандист Павло Зарубін, якому Путін нещодавно давав інтервʼю).
Хто кому подав сигнал і надіслав послання?
Сі Цзіньпін після зустрічі з Лукашенком заявив про підтримку Білорусі у захисті її державного суверенітету, незалежності й територіальної цілісності. Глава КНР не уточнив, від кого треба захищатися. Але політичний аналітик незалежної білоруської інформаційної агенції "Позірк" Олександр Класковський вважає, що це недвозначний сигнал Путіну.
Читайте також
"Можна подумати, що, з одного боку, це попередження Зеленському, але я думаю, що в будь-якому разі це попередження чи сигнал Путіну – що, мовляв, не вплутуйте свого молодшого брата у ці справи [війну в Україні]", – сказав він "Русской службе ВВС".
З одного боку, каже експерт, Китай нібито зацікавлений у продовженні війни і подальшому послабленні Росії. Але також Китаю не потрібно, щоб Білорусь ставала ареною воєнних дій. "Насамперед тому що це важлива транзитна територія, через Білорусь проходить залізничний маршрут, іде до Бреста і далі до Польщі, країн Євросоюзу – для Китаю європейський ринок дуже важливий", – пояснив він.
Класковський думає, що Лукашенко певною мірою бачить у Пекіні противагу Москві, "московській експансії, московському впливу, величезній залежності від російської економіки". Білорусь експортує туди калійні добрива, продукти тощо, нагадав він. Такої ж думки про адресата заяви і Леонід Невзлін, російсько-ізраїльський бізнесмен, один із колишніх керівників нафтової компанії ЮКОС.
"Це послання адресоване аж ніяк не Києву, який вимагав вимкнути військову інфраструктуру, котра допомагає російській армії тероризувати Україну. Цю вимогу виконали: ретранслятори для БПЛА в українському прикордонні вимкнули. Це послання Китаю адресоване Москві й особисто Путіну, який дуже хоче втягнути Лукашенка у війну ще глибше. Китай демонструє, що Білорусь – його "авіаносець" у Європі. На щастя, цей "авіаносець" не є непотоплюваним, і це розуміють усі", – пише він.
Ще одна тема для спекуляцій – чи передавав Лукашенко якесь послання Путіну від президента України. Припущення, що таке послання було, зʼявилося на тлі заяви Зеленського про те, що Україна дала пропозиції й головним партнерам, і "друзі Путіна чули" від України, що зустріч можлива і закінчення війни можливе. Лукашенко ж за день до цього говорив, що зустрічався з представниками України і закликав "домовлятися".
Білоруський опозиціонер Павло Латушко говорив 29 червня про імовірний візит керівника ГУР МО України Олега Іващенка до Білорусі – мовляв, він передав через Лукашенка Путіну послання про те, що Україна завершує блокаду Криму і знищуватиме нафтову інфраструктуру РФ. У Кремлі заявили, що жодних послань від Зеленського Путін через Лукашенка не отримував. Але й не стали відповідати на запитання, чи є Лукашенко одним із каналів зв'язку Москви з Києвом.
"Путін чудово розуміє, що його влада над Білоруссю закінчується там, де починаються інтереси Сі Цзіньпіна"
Якщо в когось могли зʼявитися припущення, що Путін під час зустрічі на Валдаї тиснув на Лукашенка і той через це полетів до Пекіна просити про щось, – це працює не так, вважає Артур Харитонов, президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України", експерт зі Східної та Південно-Східної Азії. Він каже, що відносини цих трьох країн – усталена автократична система китайського управління, а Лукашенко в Пекіні зʼявляється незалежно від бажань Путіна.
"Китай розвиває свою інфраструктуру в білоруській юрисдикції і дуже швидкими темпами, незалежно від Росії. Кількість їхніх проектів системно зростає, – пояснив він в інтервʼю "Радіо NV" 30 червня. – Ці всі три автократії взаємодіють проти України і координаційним тут штабом виступає саме Пекін, Сі Цзіньпін, який надає різного роду вказівки".
На його думку, Китай прагне до стратегічної присутності в Білорусі.
"Це спосіб для Сі Цзіньпіна переважувати посилення присутності євроатлантичних демократій в Індо-Тихоокеанському регіоні. Я думаю, що це все приведе до постійного розміщення китайських військ у Білорусі. Ми маємо до цього готуватися. Хай навіть воно божевільно звучить, але три роки тому всі б звинуватили мене в божевіллі, якби я сказав, що північно-корейські війська братимуть участь у війні проти України на боці Росії. Маємо те, що маємо. Реальність дуже жорстка. Також тут не треба виключати те, що Китай хоче мати власний інструмент тиску на НАТО, а Білорусь, яка межує із чималою кількістю держав – учасниць НАТО, прекрасно відіграє цю роль", – продовжив він.
Експерт підкреслив, що для Китаю Білорусь дуже важлива.
"І Путін чудово розуміє, що його влада над Білоруссю закінчується там, де починаються інтереси Сі Цзіньпіна. А інтереси Сі Цзіньпіна там усюди", – додав він.
Після всіх цих зустрічей учора ввечері відбулося засідання ООН, скликане за запитом Білорусі (у звʼязку з ударом дрона по автобусу з громадянами Білорусі в Бєлгородській області). І там представник Китаю Сунь Лей "наполегливо" закликав Україну і Росію відновити переговори про завершення війни. Потрібно "виявити реальну політичну волю і зробити все для того, щоб викорінити першопричини цього конфлікту шляхом повного й беззастережного дотримання принципів Статуту ООН".
На думку Харитонова, не треба сприймати цю заяву оптимістично.
"Ці всі ілюзії, що Китай визнає суверенітет України або що Україна, там, підписала в 1992 році якийсь там документ із Китаєм про суверенітет – і тому ми антитайванські офіційно, наприклад. Це все дурниці, дурниці. Видання бажаного за дійсне, від якого треба відмовлятися. Очевидно, що Китай абсолютно не підтримує нічого українського. І оці першопричини – це якраз про те, що Україна має поважати безпекові занепокоєння росіян, відмовлятися від НАТО, відмовлятися від армії", – сказав він.
Аналітик не став робити припущень щодо того, що саме мали на увазі в Китаї, озвучуючи цю заяву, але підкреслив: вона типова.
"Вони ж періодично роблять заяви такого роду, аби, там, Україна сідала за стіл переговорів із Росією, але водночас самі нічого для цього не роблять, бо Сі Цзіньпін як був, так і є однією людиною, яка здатна завершити війну одним телефонним дзвінком. Він цього свідомо не робить. Він підживлює надалі російську війну. Ми бачимо інтенсифікацію підтримки Росії на всіх рівнях з боку Китаю. Це та реальність, із якою ми маємо справу", – підсумував він.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
