$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +5 Київ

Міністр оборони Литви про загрозу з боку Росії: Мені подобається українська витримка у складній ситуації G

Міністр оборони Литви про загрозу з боку Росії: Мені подобається українська витримка у складній ситуації

Міністр Анушаускас наголосив, що і Україна, і Литва мають бути готові до будь-яких сценаріїв можливої нової військової агресії РФ


Фото: Олександр Кисельов / Gordonua.com

Якби Литві загрожував військовий наступ із боку Росії, вона б готувалася оборонятися так само, як це робить зараз Україна. Про це 17 лютого в ефірі YouTube-шоу "ГОРДОН" на каналі "Дмитрий Гордон" сказав міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.

"Мені особисто подобається українська витримка у складній ситуації. І довіряти своїм збройним силам, звичайно, потрібно. Але ми розуміємо, що рішення, як вибратися із цієї ситуації, ухвалюватиме інша сторона. Або військовим, або іншим шляхом, наприклад дипломатичним", – сказав Анушаускас.

Він наголосив, що його країна зараз готується "до будь-яких сценаріїв" у разі військової активізації РФ.

"Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв – і Україна, і, звичайно ж, Литва, незважаючи на те, що вона член НАТО", – резюмував Анушаускас.

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Контекст

2014 року, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.

Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

У липні 2020 року Офіс президента України повідомив, що тристороння контактна група погодила режим повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі. 27 липня він набув чинності. Українська сторона регулярно заявляє про випадки його порушення бойовиками.

З початку 2021-го у боях на Донбасі загинуло 65 українських військовослужбовців, 263 були поранені, поінформували у Генштабі ЗСУ 23 грудня.

22 грудня 2021 року, перед новорічними та різдвяними святами, тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася повернутися до дотримання режиму припинення вогню. Бойовики порушили ці домовленості першої ж доби, але на початку лютого міністр оборони України Олексій Резніков говорив, що інтенсивність провокацій із боку окупантів на Донбасі зменшується.

17 лютого 2022 року ситуація на Донбасі різко загострилася. У штабі операції Об'єднаних сил повідомили про 47 порушень режиму припинення вогню станом на 19.00, 38 із яких – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння. За інформацією штабу, було обстріляно 29 населених пунктів, причому під удар потрапили дитячий садок і кілька шкіл, де в цей час перебували діти. Постраждали двоє військовослужбовців та п'ятеро цивільних.

18 лютого обстріли на Донбасі продовжилися.

Українська влада звинуватила Росію та бойовиків у підготовці провокацій на Донбасі. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що Україна не планує жодних наступальних операцій та обстрілів мирних жителів у регіоні. "Відповідальність за ситуацію на тимчасово окупованих територіях несе держава-окупант Російська Федерація. Будь-яка шкода, що може бути завдана людям чи об’єктам інфраструктури на тимчасово окупованих територіях, є провокацією", – сказав Залужний.

Загострення ситуації на Донбасі відбулося на тлі стягування російських військ до кордону України і заяв розвідок західних країн про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну.