Драч: Президенте Кучмо! Я меча уже кую вам на церемонію! Розрубайте лиш змію – кляту Лугандонію! G

Лугандонiя

Президенте Кучмо,
А ми вас домучимо!
Стріляємо кучно,
То колись і влучимо.
Коли не прижучимо,
Вам мотузку зсучимо!
– Дурні хлопці – мудраї,
Патріоти Ви мої!
Ми ж у двадцять першім віці
Тож дивімось Правді в вічі!
Вік – паскудний,
Але наш!
Думаймо про патронташ!
Стримаймо гарячу кров,
Бо тече вже як Дніпро!..
Хлопці, у гандоні я!
Вашу душу
Й мою мучить
Оця Лугандонія.
Порошенко
Вирік вперше
– Оце твоя доня є,
Богом клята
Переклята
Наша Лугандонія!
Вникніть у мою досаду,
Ющенку віддав я владу,
А не Януковичу.
Хто недавно вам посіяв
– Україна – не Росія!
Цвіт росте до овочу...
Що ж ви губите мене.
Я ж бо вам не Паганель,
Це ж не Патагонія,
Та й не Македонія,
Не то що – Японія.
Божа це іронія –
Просто Лугандонія!
Козачки оті, Чечени!
Хапаюсь за скроні я,
Янукович з ними в зоні,
З бандою у зоні я,
Лугандони два,
Як поні.
З ними третій поні – я!
Ні Києва,
Ні Москви –
Нічия колонія.
Будем як Японія!..
Це злодії у законі
Чи просто – агонія?!
Набираюся я, басу,
Наче вже
На сконі я,
Бо немає в нас Донбасу,
А є Лугандонія!
Президенти –
Всі у схроні!
Завжди –
На кордоні я...
А під серцем,
Як змія,
Клята Лугандонія!..
Був би тут
Ахметовланд
Чи дурна Тарутія
А то всюди диверсант
А то всюди в скруті я.
Віддав би я Пінчуку
Чи коротше – доні я!
Хто ж дурний,
Хоч надрукуй –
Чия-бо Лугандонія!
Льоні – два, чому ж це я
То покличте
Донія
Чи іншого патріота.
Розберусь
У громі я
– Президенте Кучмо!
Ми миндаль Вам
Вручимо!
І не будем тузлити...
Розрубайте вузли ті!
Я меча уже кую
Вам на церемонію!
Розрубайте
Лиш змію –
Кляту Лугандонію!..