Банк "Альянс" живе за рахунок схем із банківськими гарантіями. Хто платить за його прибутки?
Цьогоріч Україна відзначає сумнозвісний ювілей – 10 років від початку "банкопаду" в Україні. Це коли у фінустанову люди несли гроші під дуже високі відсотки. А потім банк банкрутував. Людських грошей, звісно, ніхто не повертав. Не тому, що їх не було. А тому, що нечесні ділки виводили кошти в офшори. Банк визнавався проблемним, і Нацбанк запускав механізм рефінансування. Тобто надавав кредит на оздоровлення. Але й ці кошти опинялися в офшорах. Загалом сума виведених коштів складає майже 300 млрд грн, виданих їм НБУ у вигляді кредитів рефінансування.
Тому що в гру "банківська стабільність" завжди грають удвох, і наглядові функції НБУ мають вирішальний вплив на рівень збитків, які несе держава від недоброчесної діяльності банкірів. Цю схему прикрутила голова НБУ Валерія Гонтарева, чим нажила собі чимало ворогів...
Те, що такий нагляд не може обмежуватися виключно перевіркою відповідності нормативам, яку малює банк на папері, ми теж пересвідчилися ще 2014 року. Але чи є впевненість, що така практика керівників банків залишилася в минулому? Нещодавня гучна історія з банком "Альянс" доводить, що ні. Коли банк "Альянс" 2022 року відмовився від сплати банківської гарантії на майже 2 млрд грн за борги енерготрейдера "Юнайтед Енерджі" перед "Укренерго", НАБУ з'ясувало, що голова правління "Альянсу" Юлія Фролова просто "намалювала" для НБУ звітність.
Підписавши від імені банку банківську гарантію на 1,85 млрд грн, у звітності для НБУ Фролова показала її як гарантію на 300 млн грн. Навіщо? Дуже просто – бо регулятивний капітал банку "Альянс" навіть близько не дотягував до суми виданої гарантії. Адже саме регулятивний капітал банку є тим ресурсом, завдяки якому погашаються заборгованості банка перед клієнтами. Таким чином, видаючи "Юнайтед Енерджі" гарантію на користь державної компанії, банк "Альянс" не мав жодного наміру й можливості її виконувати в разі настання гарантійного випадку. Що й сталося – НЕК "Укренерго" вже 2,5 року не може отримати свої кошти.
Якби цей випадок у діяльності банку "Альянс" був єдиним, можна було б сказати – ну, з ким не буває, захотіли "по легкому" заробити 30 млн грн, адже саме таку суму озвучив у суді представник "Юнайтед Енерджі" як оплату за видану банківську гарантію. Але ж згідно зі ЗМІ, на рахунку банку "Альянс" перебувають банківські гарантії ще як мінімум на 6,4 млрд грн. Серед них ті, які вже пред'явлені до оплати НАК "Нафтогаз" на майже 400 млн грн, сумарно ж видані цій державній компанії гарантії складають 2 млрд грн.
З літа 2024 року отримати виплати за банківськими гарантіями банку "Альянс" на майже 1 млрд грн намагається "Укргазвидобування". І в жодному з випадків пред'явлених до оплати банківських гарантій банк "Альянс" не погоджується їх сплачувати, натомість перевантажує судову систему позовами про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. Тож інститут банківської гарантії розуміється керівництвом банку в якийсь викривлений спосіб: заробляти на ньому можна, а сплачувати за виданою гарантією – ні. А платимо за цей заробіток ми через збитки державних компаній.
Можливо, саме так, "викривлено", розуміє свої функції й НБУ – надавати приватним банкам можливість заробляти на державі, на банківських гарантіях для державних стратегічних підприємств, без жодних зобов'язань їх виконання. Доволі дивний підхід. Проте навіть якщо "гроші не пахнуть" і НБУ не повинен давати оцінку доброчесності діяльності керівництва банку, а шахрайськими банківські операції може визнати тільки суд, залишається наглядова функція НБУ.
Чи дійсно НБУ стежить за тим, як банк "Альянс" дотримується пруденційних нормативів – дотримується у своїй діяльності, а не на папері? Адже тільки наведені приклади наданих банком "Альянс" банківських гарантій, які розцінюються в банківській справі як видані кредити, показують невідповідність діяльності банку такому нормативному показнику, як H7. За цим показником концентрація ризиків на одного клієнта має не перевищувати 25% від регулятивного капіталу банку. Наразі цей капітал банку на папері складає трохи більше ніж 855 млн грн. Прості арифметичні дії показують, що кожна з виданих компаніям-контрагентам НАК "Нафтогаз", "Укргазвидобуванню" та НЕК "Укренерго" гарантій перевищує цей ризик у рази.
Якщо ж суд винесе рішення на користь державних компаній, банк "Альянс" просто не зможе їх виконати. Адже те, у чому дійсно можна бути переконаним стосовно реального фінансового стану банку, – це сума, яку він тримає на коррахунку в НБУ, наразі вона складає лише 461 млн грн, чого явно не вистачить для покриття банківських гарантій.
При цьому слід зауважити, що банку вже півтора року не вдається збільшити свій статутний капітал хоча б на 250 млн грн. Емісії акцій для діючих акціонерів, що оголошувалися банком за останній рік щонайменше чотири рази, завершилися безрезультатно. Очевидно, що небажання власників банку вкладати додаткові кошти в банк є найкращим показником перспектив банку – заробляй, поки можеш, а далі хай буде, що буде.
Виглядає так, що тільки для НБУ шахрайська за своєю суттю діяльність керівництва банку "Альянс" не викликає жодних питань. Чи не завершиться така "сліпота" регулятора черговим 2014 роком?
Джерело: site.ua