Нацбанк працює над наступним пакетом пом'якшень валютних обмежень

Він підкреслив, що кожен із запроваджених кроків щодо валютної лібералізації НБУ обирав дуже прискіпливо і враховував озвучені бізнесом пріоритети та можливості країни, щоб не наразити на ризики макрофінансову стабільність.

"Наприклад, ми повністю зняли обмеження на імпорт послуг. Це один із найчастіших запитів бізнесу. За даними лютневого опитування Європейської бізнес-асоціації, 88% респондентів назвали такі зміни "дуже актуальними". На другому місці була репатріація дивідендів – 71% респондентів. І ми врахували це пом'якшення в нещодавньому пакеті. Як бачите, наші рішення відображають позицію бізнесу, але ризики у свою чергу визначають також умови, які ми визначаємо якраз, щоб не допустити надмірного відпливу капіталу", – написав голова Нацбанку.

Він додав, що досі діє щомісячний ліміт для репатріації "нових" дивідендів на рівні €1 млн в еквіваленті й щоквартальний ліміт €1 млн для обслуговування прострочення за "старими" боргами.

"І це цілком адекватні цифри, що підтверджує те саме опитування EBA. Ми розуміємо, що "старі" борги – це виклик для підприємств. Проте валютний ресурс країни є обмеженим, а тому ми поки що не можемо дати змогу бізнесу і обслуговувати, і погашати такі кредити без обмежень. Це б згенерувало багатомільярдний попит на валюту, що підважило б курсову стійкість і макрофінансову стабільність", – зазначив Пишний. 

НБУ отримав низку запитів на суттєве збільшення строків повернення експортного виторгу в різних галузях, однак Нацбанк поки не вбачає достатніх підстав для цього, пояснив він.

"Звісно, ми вже працюємо над наступним пакетом пом'якшення валютних обмежень. Важливо, що наші рішення повністю відповідають задекларованій нами стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу й повернення до інфляційного таргетування. Ми прозорі й послідовні у своїх діях. Та хочемо відповідних дій із боку бізнесу. Адже успіх валютної лібералізації багато в чому залежить від того, наскільки відповідальними будуть підприємства", – підкреслив голова Нацбанку.

Контекст:

У зв'язку з повномасштабним вторгненням країни-агресора Росії Нацбанк України ввів низку обмежень.

Зокрема, 24 лютого 2022 року НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за $1. 21 липня регулятор знизив офіційний курс національної валюти майже до 36,57 грн за $1.

З 29 серпня 2023 року українські банки дістали дозвіл продавати населенню безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць без підтвердження підстав для цього.

Із 16 вересня Національний банк дозволив державним підприємствам і господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, переказувати кошти за кордон для розрахунків за кредитом або позикою, які були реструктуризовані на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України. Окрім того, було дозволено здійснювати інші платежі, пов'язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов'язань.

У Національному банку України вирішили з 3 жовтня 2023 року перейти в режим керованої гнучкості обмінного курсу. Це має посилити стійкість валютного ринку й економіки, пояснювали у пресслужбі НБУ. Після відмови від фіксованого курсу позиції гривні практично не зазнали змін, повідомили в регуляторі. У МВФ 4 жовтня заявили, що підтримують рішення НБУ відмовитися від фіксованого курсу гривні.

З 1 грудня Нацбанк пом'якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема, скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.

4 травня 2024 року Національний банк України запровадив найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для підприємств із початку повномасштабної війни.